Пам'ятники Львова ID: 64

Фонтан з фігурою Адоніса розміщений у північно-східному куті площі Ринок. Це — одна із чотирьох білокам'яних фігур виконаних скульптором Гартманом Вітвером на поч. ХІХ ст. Зображений зі списом, мисливською собакою та головою кабана, Адоніс разом із скульптурою Діани є уособленням землі.

Фонтан з фігурою Амфітрити розміщений у північно-західному куті площі Ринок. Це — одна із чотирьох білокам'яних фігур виконаних скульптором Гартманом Вітвером на поч. ХІХ ст. Зображена із тризубцем (не зберігся) та морською рибиною, разом із скульптурою Нептуна є уособленням води.

Фонтан зі скульптурою Діани розміщений на південно-східному куті площі Ринок. Це — одна із чотирьох білокам'яних фігур виконаних скульптором Гартманом Вітвером на поч. ХІХ ст. Фігура богині зображена із луком та стрілами і мисливськими собаками. Діана, разом із скульптурою Адоніса є уособленням землі.

Фонтан зі статуєю римського бога вод Нептуна розміщений у південно-західному куті площі Ринок.  Це — одна із чотирьох білокам'яних фігур виконаних скульптором Гартманом Вітвером на поч. ХІХ ст. Зображений із тризубцем та морською рибиною, Нептуп разом із скульптурою Амфітріти є уособленням води.

Пам'ятник першодрукареві встановили 1977 року, насамперед для підкреслення культурних зв'язків Москви та Львова. Сьогодні місце довкола монументу відоме тим, що тут відбувається торгівля користованими книгами та іншими, часто раритетними, предметами.

Пам'ятник козацькому кошовому отаманові виконав скульптор Петро Кулик. Його встановили тут 1982 року.

Монумент у вигляді фігури святого Юрія, що перемагає змія, встановили перед будинком Обласного управління Міністерства внутрішніх справ у 1999 році для вшанування пам'яті правоохоронців України, які загинули при виконанні службових обов'язків. Автори — скульптори Андрій і Володимир Сухорські. До 1946 року тут стояв пам'ятник Францішеку Смольці. 

Пам'ятник встановлений 1975 року посеред фонтану, розміщеного між трьома корпусами медичного університету. Початково покликаний вшанувати медиків, загиблих у Великій Вітчизняній війні: на його п'єдесталі містився напис російською "Бессмертной доблести врачей 1941-1945". Автори — скульптор Петро Кушнір та архітектор Аполон Огранович.

Пам'ятник національному польському поетові відкрили 30 жовтня 1904 року. Будівництво провадилося з кінця 1903 року під керівництвом архітекторів Альфреда Захарієвича і Юзефа Сосновського. Автором проекту, що переміг на конкурсі і втілювався, був знаменитий скульптор Антоній Попель. Раніше на місці стояла фігура Діви Марії.

Дипломна робота львівського скульптора Анатолія Галяна, випускника Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер Академія мистецтва, 2009 p.), була встановлена у 1971 р. подвір'ї церкви Св. Онуфрія на вул. Б.Хмельницького. Цe тематичнa трифігурнa композиція – друкар та підмайстри. В той час в церкві, де у 1583 р. був похований першодрукар Іван Федоров, був розташований Музей історії української книги та книгодрукування, філія Львівської картинної галереї. Після розпаду Радянського союзу комплекс монастиря та церкви св. Онуфрія було віддано його кoл. власникам – василіанам. Музей книгодрукування, що тепер (2009 p.) має назву Музей давньої української рукописної книги, розташовано у прибудові в парку, що оточує Палац Потоцьких на вул. Коперника, 15. Разом із музеєм перемістили і скульптурну композицію "Першодрукарі", яка установлена перед входом до музею.

Пам'ятник встановлений на місці зруйнованої греко-католицької семінарії, в якій навчався Шашкевич, поруч із дзвіницею церкви святого Духа (сьогодні — Музей "Русалки Дністрової"). Монумент відкрили 15 вересня 1990 року. Його авторами були львівські скульптори Дмитро Крвавич та Микола Посікіра.

Пам'ятник українському національному поетові відкрили 24 серпня 1992 року. До 1996 року його доповнили 12-метровою декоративною стелою із рельєфними зображеннями, яка мала символізувати хвилю національного відродження.  

Пам'ятник встановили 1971 року з нагоди сторіччя народження Василя Стефаника перед входом до Львівської наукової бібліотеки Академії наук його ж імені. 

Мармуровий обеліск за проектом Юліана Марковського встановили 1895 року для вшанування страчених тут 1847 року Теофіла Вішньовського та Юзефа Капусцінського, учасників Листопадового повстання 1830-1831 років у підросійському Королівстві польському, а також рухів, спрямованих проти Австрійської імперії.

Фонтан на площі Галицькій діє на місці давньої криниці. З 1970-х років тут встановлена скульптурна композиція авторства Олега Микити. У 2008 році фонтан відремонтували після тривалого періоду, коли він не діяв.

Колону Сикстів (Сиксти — власники земельної ділянки та маєтку, розташованих на заході від середмістя) спорудили у 1580 році як граничний чи пам'ятний знак. На гранях високого чотирикутного постаменту розміщувалися рельєфи із зображеннями Розп'яття Христа та написи латиною; колону увінчував хрест. Сьогодні у зміненому стані колона є наріжником кам'яної огорожі біля будівлі колишнього костелу святої Марії Магдалини.

Скульптуру Діви Марії встановили 14 жовтня 1997 року — на свято Покрови. Вона є копією фігури, яка стояла на цьому місці з 1904 року до кінця Другої світової війни. 

Барокову статую Діви Марії встановили тут після завершення перебудови середньовічної будівлі костелу Марії Сніжної (тепер греко-католицька церква Матері Божої Неустанної Помочі), що відбувалася у 1888-1892 роках. Скульптуру перенесли тоді з костелу Місіонерів на Замарстинові. На думку мистецтвознавців, це був твір Йогана Георга Пінзеля (1768). Статуя зникла з цього місця у 1970-х роках.

Пам'ятник за проектом скульпторів Василя Ярича та Романа Романовича, архітектора Яреми Чурилика встановили у 2001 році. Монумент встановили біля Галицької брами, одного з двох давніх в'їздів до міста що сьогодні не існує.

У 1939 році біля перетину сучасних проспекту Свободи, вулиці Гнатюка, та площі Підкови встановили масштабний пам'ятник "сталінській конституції". Авторами проекту були скульптори Сергій Литвиненко та Михайло Дмитренко, а виконавцями — Євген Дзиндра і Андрій Коверко. Вже 1941 року він був знищений після вступу до Львова нацистських військ.

Пам'ятник польському політику, львів'янину встановили на площі у 1913 році за проектом скульптора Тадеуша Блотницького, а демонтували 1946 року.

Барокову колону із фігурою святого встановили біля колишнього бернардинського монастиря у 1736 році за кошти воєводи Северина Міхала Жевуського. Фігура зникла з колони близько 1950 року, на її місці встановили вазу.

Пам'ятник у вигляді бюсту встановили перед будівлею польського Стрілецького ("куркового") товариства у 1890 році. Автор — львівський скульптор Тадеуш Баронч.

Пам'ятник українському радянському письменнику Ярославові Галану встановили 1972 року на тодішній площі Островського. У 1992 році його демонтували.

Пам'ятник загиблим учасникам боїв за Львів 1918 року встановили біля головної будівлі Львівської політехніки у 1925 році. Авторами цього проекту були архітектор Вітольд Вінцент Равський, скульптори Юзеф Стажинський і Анджей Альбрихт. Монумент знищили після 1950 року.

Пам'ятник Володимиру Леніну спорудили перед входом до Театру опери та балету на вулиці 1 Травня (у 1959 році перейменована на проспект Леніна, від 1991 року — проспект Свободи). Демонтували його у 1990 році.