Інтерактивний Львів
Укр
  • Головна
  • Про платформу
  • Способи перегляду
  • Історії
  • Будівлі та простори
  • Люди
  • Організації
  • Цифрова робітня
  • Контакти
    • Інтерактивний Львів
    • Головна
    • Історії
    • https://lia4.lvivcenter.org/uk/themes/interwar-merchants/Купецтво у міжвоєнному Львові
    Купецтво у міжвоєнному Львові

    Купецтво у міжвоєнному Львові ID: 170

    Тема маркує простори та середовища, у яких відбувалися торгові та купецькі відносини у міжвоєнному Львові.

    Історія

    Метою дослідницького мікропроекту є соціотопографічна реконструкція торгових і купецьких середовищ міжвоєнного Львова за допомогою інтерактивної мапи міста.

    Представлено типи найбільших купецьких та купецько-промислових організацій, які діяли у Львові у міжвоєнний період. Простежено фінансові аспекти торгівлі та механізми торгових взаємовідносин.

    Висвітлено питання участі львівських купців у "Східних Торгах", які відбувалися у Львові із 1921 року. На підставі діяльності Торгово-Промислової палати Львова та Міських Закладів Апровізації проаналізовано питання взаємовідносин влади та купецьких кіл міста.

     Показано типи міської торгівлі зокрема приклади вуличної торгівлі на Ринку ( площа Ринок) та "Кракідалах". Також наведено  приклади елітної торгівлі у пасажі "Міколяша" та торговому будинку "Магнус". Окрім місць стихійної торгівлі показано крамниці, якими володіли єврейські, польські та українські купці Львова,  а саме: Адольф Авербах, Станіслав Баран та Михайло Ковалів, подано їх біографічні нариси.

    Окрім аспектів вуличної і крамничної торгівлі показано торгову діяльність представників українського кооперативного руху  – "Маслосоюзу".

    Одним із важливих аспектів розвитку торгової сфери економіки міста була діяльність освітніх установ відповідного напрямку –  Академії Закордонної Торгівлі.

    Пов'язані історії

    Люди

    Адольф Авербах – Єврейський купець, член правління Львівського товариства купців. Володів гуртівнею залізних товарів.
    Михайло Ковалів – Купець, банкір, член Союзу українських купців. У різні роки був директором "Промбанку" та членом правління "Центросоюзу".
    Леон Топф – Купець та промисловець, співвласник паперової фабрики "Аїда" у Львові.
    Якуб Позамент – Купець, громадський діяч.

    Організації

    • Товариство польських купців і промисловців південно-східних воєводств

      Товариство польських купців і промисловців південно-східних воєводств

      Організація, що об'єднувала польські економічні осередки Східної Малопольщі впродовж 1921–1939 років.

      Детальніше
    • Союз українських купців

      Союз українських купців

      Союз українських купців (із 1935 року, також, СУКіП — Союз українських купців і промисловців) — організація, що об'єднувала інтереси українських купців та промисловців. Діяла у Львові з 1923 до 1939 року.

      Детальніше
    • Львівське товариство купців

      Львівське товариство купців

      Організація, що об'єднувала купців та промисловців юдейського віросповідання. Діяла впродовж 1904-1918 та 1919-1939 років.

      Детальніше
    • Купецька конгрегація

      Купецька конгрегація

      Організація об'єднувала інтереси купців і промисловців римо-католицького віросповідання. Діяла у Львові впродовж 1910-1914 та 1922-1939 років.

      Детальніше
    • Торгово-збіжжева біржа

      Торгово-збіжжева біржа

      Торгово-збіжжева біржа (Giełda Zbożowa i Towarowa) — державна установа підтримки торгівлі рільничими продуктами, збіжжям та нафтою, що діяла у Львові з перервами з 1866 до 1939 року.

      Детальніше
    • Промбанк

      Промбанк

      Промбанк (Промисловий банк, Торгово-Промисловий банк) — фінансова установа, створена у 1936 році за ініціативи українських купців.

      Детальніше
    • Міські заклади апровізації

      Міські заклади апровізації

      Міські заклади апровізації (Miejskie Zakłady Aprowizacyjne) (1902–1907; 1914–1937) — заклад для забезпечення населення споживчими товарами, ліквідований під тиском приватних купців у 1937 році.

      Детальніше
    • Маслосоюз

      Маслосоюз

      Крайовий молочарський союз "Маслосоюз" — кооперативне об'єднання виробників масла, що діяло у 1924–1944 роках.

      Детальніше
    • Академія Закордонної Торгівлі

      Академія Закордонної Торгівлі

      Академія Закордонної Торгівлі (Akademia Handlu Zagranicznego we Lwowie) — навчальний заклад із підготовки фахівців у сфері торгівлі, що діяв у міжвоєнному Львові. На його базі сьогодні існує Львівський торговельно-економічний університет.

      Детальніше

    Пов'язані будівлі та простори

    • Пл. Ринок, 45 – житловий будинок

      Будинок під №45 сформований з двох старих тривіконних кам’яниць (колишніх “Кудлічовської” і “Галяровичовської”), об’єднаних в одне ціле у період перебудови, завершеної бл. 1803 р. Внаслідок згаданої реконструкції з’являється нова чотириповерхова кам’яниця з малим внутрішнім подвір’ям у глибині ділянки, зовнішній вистрій якої набув стильових рис ампіру. При цьому на нижніх ярусах збереглися фрагменти старого мурування з готичною аркою, відкритою реставраторами у 1930-ті рр., та підвалами ХV–ХVІ ст. Наслідком подальших реконструкції кін. ХІХ – поч. ХХ ст. стали зміни розташування входів та сходових кліток.

      Детальніше
    • Просп. Шевченка, 17-19 – будинок прокуратури Львівської області (кол. торгово-промислова палата)
      Колишній будинок Торгово-промислової Палати. Побудований у 1907–1910 рр. за проектом арх. Альфреда Захаревича і Тадея Обмінського. У стильовому відношенні будинок має ознаки пізньої сецесії з помітними ремінісценціями неокласицизму. Основну частину будівельних робіт виконувала будівельна фірма Івана Левинського. Сьогодні (2009 p.) – будинок Прокуратури Львівської області.

      Детальніше
    • Вул. Січових Стрільців, 3 – офісний будинок

      Колишній будинок Дирекції Залізниці (1887, архітектор В. Равський). Стиль будівлі – iсторизм (неоренесанс). Будівля акцентує перспективу вул. Січових Стрільців. Через арку проїзду – сполучається з давнім Пасажем Гаусмана (тепер – це провулок Крива Липа). Сьогодні (2008 p.) – офісний будинок. Пам'ятка показовий приклад архітектури адміністративно-офісних споруд доби історизму.

      Детальніше
    • Вул. Винниченка, 18 – будинок Львівської обласної державної адміністрації
      Колишній будинок Намісництва (1878-1880, архітектори Фелікс Ксенжарський, Сильвестр Гавришкевич). Стиль будівлі - iсторизм (неоренесанс). Монументальна архітектурна споруда, розміщена на східній межі забудови старого міста, на колишніх Губернаторських Валах. Займає кутову ділянку, північним фасадом виходить на вул. Просвіти. Сьогодні (2009 p.) - будинок Львівської обласної державної адміністрації.
      Детальніше
    • Вул. Івана Федоровича, 8 – житловий будинок
      Будинок у пізньобароковому стилі постав наприкінці XVIII ст. внаслідок ґрунтовної перебудови двох давніх ренесансних кам'яниць. Зберігає нашарування ренесансу, бароко та історизму. Пам'ятка архітектури (ох. №1275).
      Детальніше
    • Просп. Свободи, 6-8 – житловий будинок

      Тут знаходиться 8-поверховий будинок споруджений за проектом архітектора Ярослава Назаркевича у 1964 р. на місці двох кам’яниць ХІХ ст., які не витримали радянських танкових парадів. В новозбудованому будинку, через браму якого можна було перейти на вул. Театральну, працювало популярне кафе "Червона шапочка", перейменоване потім на "Біля фонтану". Зараз тут ресторан японських страв "Острів суші".

      Детальніше
    • Вул. Галицька, 16 – житловий будинок

      Кам'яницю (конскр. №21 ст., №17 н.) постала на місці розібраних мурів Галицької брами. Звів її Зелік Гулес 1791 р. в стилі пізнього бароко, а 1868 р. доктор Юстин Кулик провів реконструкцію.

      Рішенням сесії Львівського облвиконкому №393 від 22.11.88 р. кам'яниця включена до Місцевого реєстру пам'яток під ох.№941.

      Від поч. 1950-х рр. і досі на партері кам'яниці міститься магазин взуття "Чобіток".

      Детальніше
    • Вул. Руська, 20 – І-ша міська поліклініка

      Чотириповерховий будинок на розі вулиць Руської та Підвальної було споруджено у 1905–1906 рр. за проектом архітекторів Івана Левинського і Тадеуша Обмінського. Ця будівля — один із найкращих та найяскравіших зразків "гуцульської" сецесії на території України, пам'ятка архітектури (ох. № 391-М). Товариство "Дністер" відігравало символічну роль в культурному житті та розвитку української громади на початку XX ст. Сьогодні в будинку функціонує Комунальна 1-а міська поліклініка.

      Детальніше
    • Пл. Ринок, 10 – колишній палац Любомирських

      Будинок на пл. Ринок, 10 (охор. №326/9) розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника, в лінійній забудові східного боку площі Ринок. Будівля палацу Любомирських, побудована на місці кількох давніх кам'яниць, є зразком архітектури магнатського палацу доби бароко, інкорпорованої в масив забудови площі Ринок.

      Детальніше
    • Вул. Театральна, 22 – "Будинок Офіцерів" (колишній Народний дім)
      Народний Дім постав за проектом Вільгельма Шмідта у 1851–1864 рр. У його образі —  слабкий відгомін романтичної течії в архітектурі класицизму та бідермаєру. Тут містилися товариство і редакція Галицько-Руської матиці та ін., театр "Розмаїтості". Сьогодні тут — Окружний будинок офіцерів Львівського військового округу, кінотеатр "Кінопалац", заклади громадського харчування і танцювальні студії. Пам'ятка архітектури (ох. №295-М).

      Детальніше
    • Просп. Свободи, 1-3 – житловий будинок

      Кoл. Будинок Кредитного Земельного Товариства (зараз - житловий будинок з крамницями; 1809-1811; 1821-1822; 1893-1895 - часткова реконструкція, арх. Ян Шульц; 1950-і рр. (надбудова четвертого поверху). Ампір. Будинок споруджено в центрі міста, на західній стороні просп. Свободи, на кутовій ділянці. Бічний (південний) фасад виходить на вул. Коперника. Будівля - цегляна, тинькована, чотириповерхова, з черепичним схилим дахом, у плані - Г-подібна, з внутрішнім подвір'ям.

       

      Детальніше
    • Вул. Нижанківського, 5 – Львівська державна музичнa академія ім. Лисенка
      Будинок колишнього Технологічного Інституту (1907-1909 рр., арх. Тадей Обмінський). Будинок споруджено для т. зв. Технологічного Інституту – закладу, функцією якого було поширення професійних знань в середовищі промисловців та ремісників, з метою підвищення якості продукції і кваліфікації виробників. Стиль будівлі – cецесія. Сьогодні (2009 p.) будинок використовується як навчальний корпус Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка.
      Детальніше
    • Вул. Туган-Барановського, 10 – корпус Львівської комерційної академії
      Корпус Львівської комерційної академії
      Детальніше
    • Вул. Костюшка, 1 – будинок Львівської регіональної митниці
      Koлишній готель "Народна гостинниця" (зараз – будинок Західної регіональної митниці; 1905-1906, архітектурне бюро Міхала Уляма). Орнаментальна сецесія. Наріжна будівля у ряді житлової забудови, розміщена зі східного торця кварталу, на куті вулиць Костюшка (східний фасад) та Дорошенка (південний фасад). Тильний північний фасад виходить на вул. Ю. Дрогобича. Є одним із архітектурних акцентів вул. Дорошенка. З 1999 р. будинок використовується Львівською митницею.
      Детальніше
    • Просп. Шевченка, 26 – житловий будинок
      Житловий будинок з кінотеатром та приміщенням аптеки (1897-1898, арх. Людвіг Цибульський). Історизм (необароко). Монументальна архітектурна споруда, головний акцент майдану, прилеглого до пам'ятника Михайлові Грушевському. Головним фасадом виходить на проспект, тильним - на вул. Волошина, утворюючи торцеву частину кварталу.
      Детальніше
    • Вул. Коперника, 1 – будинок колишньої аптеки, частина колишнього пасажу Міколяша

      Будинок побудований для приміщення нової аптеки в 1892 році на кошти Кароля Міколяша, сина чеського підприємця Петра Міколяша, за проектом архітектора Яна Шульца. На зламі ХІХ і ХХ століть в подвір'ї кам'яниці побудовано архітектурний ансамбль будівель у стилі сецесії відомий під назвою "Пасажу Міколяша".

      Детальніше

    • Пл. Ринок, 45 – житловий будинок

      Пл. Ринок, 45 – житловий будинок

    • Просп. Шевченка, 17-19 – будинок прокуратури Львівської області (кол. торгово-промислова палата)

      Просп. Шевченка, 17-19 – будинок прокуратури Львівської області (кол. торгово-промислова палата)

    • Вул. Січових Стрільців, 3 – офісний будинок

      Вул. Січових Стрільців, 3 – офісний будинок

    • Вул. Винниченка, 18 – будинок Львівської обласної державної адміністрації

      Вул. Винниченка, 18 – будинок Львівської обласної державної адміністрації

    • Вул. Івана Федоровича, 8 – житловий будинок

      Вул. Івана Федоровича, 8 – житловий будинок

    • Просп. Свободи, 6-8 – житловий будинок

      Просп. Свободи, 6-8 – житловий будинок

    • Вул. Галицька, 16 – житловий будинок

      Вул. Галицька, 16 – житловий будинок

    • Вул. Руська, 20 – І-ша міська поліклініка

      Вул. Руська, 20 – І-ша міська поліклініка

    • Пл. Ринок, 10 – колишній палац Любомирських

      Пл. Ринок, 10 – колишній палац Любомирських

    • Вул. Театральна, 22 – "Будинок Офіцерів" (колишній Народний дім)

      Вул. Театральна, 22 – "Будинок Офіцерів" (колишній Народний дім)

    • Просп. Свободи, 1-3 – житловий будинок

      Просп. Свободи, 1-3 – житловий будинок

    • Вул. Нижанківського, 5 – Львівська державна музичнa академія ім. Лисенка

      Вул. Нижанківського, 5 – Львівська державна музичнa академія ім. Лисенка

    • Вул. Туган-Барановського, 10 – корпус Львівської комерційної академії

      Вул. Туган-Барановського, 10 – корпус Львівської комерційної академії

    • Вул. Костюшка, 1 – будинок Львівської регіональної митниці

      Вул. Костюшка, 1 – будинок Львівської регіональної митниці

    • Просп. Шевченка, 26 – житловий будинок

      Просп. Шевченка, 26 – житловий будинок

    • Вул. Коперника, 1 – будинок колишньої аптеки, частина колишнього пасажу Міколяша

      Вул. Коперника, 1 – будинок колишньої аптеки, частина колишнього пасажу Міколяша

    Джерела

    Основою мікропроекту стали  неопубліковані архівні матеріали із Центрального Державного історичного архіву України у м. Львові (ЦДІАУЛ) та Державного архіву Львівської області (ДАЛО).

    Джерельну базу дослідження доповнили адресні книги та видання статистичного характеру,  використано також опубліковані спогади тогочасних жителів міста.

    1. Almanach żydowski zawierający szereg artykułów wybitnych literatów, polityków i publicystów oraz czołowych postaci Małopolski Wschodniej (Lwów: Kultura i sztuka, 1937), 708;
    2. Spis branżowy miasta Lwowa na rok 1939 (wyd. Reklama Pocztowa Sp. Z. O.O.) 227;
    3. Dwudziestopięciolecie  Lwowskiego  stowarzyszenia kupców 1904 – 1929 ( Lwów: Nakł.  Lwow. stowarz. kupców, 1929), 89;
    4. Sprawozdanie z czynności prezydjum i wydziału Kongregacji Kupieckiej za czas od 16 paźdiernika 1926 r. do 9 listopada 1929 r. (Lwów 1929), 43;
    5. Володимир Несторович Українські Купці і Промисловці в Західній Україні 1920-1945, (Торонто, Чікаґо: Клюб Українських Професіоналістів і Підпоиємців, 1977) 342;
    6. Степан Гелей Львівська комерційна академія. Нарис історії. Монографія (Львів: Видавництво ЛКА, 2008) 624;
    7. Leon Biegeleisen Polityka gospodarczo-aprowizacyjna miast polskich (Warszawy i Lwowa) (Warszawa, 1935) 288;
    8. Tadeusz Filar Ukraińskie galicyjskie sfery gospodarcze w drugiej Rzeczypospolitej (Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie, 2011), 355;
    9. Wacław Wierzbieniec Żydzi w województwie Lwowskim w okresie międzywojennym: zagadnienia demograficzne i społeczne (Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003), 402;
    10. Witold Szolginia Tamten Lwów, t. 2 Ulice i Place   ( Wrocław : Sudety, 1992), 211;
    11. Magdalena Napora, Pasaż Mikolascha “Cracovia Leopolis” 3 (39) 2004, 5-7;
    12. Центральний державний історични архів України, м. Львів (ЦДІАЛ) 434/3/22/216;
    13. ЦДІАУЛ 1230/18/230/223;
    14. ЦДІАУЛ 434/3/31/6;
    15. Державний Архів Львівської Області (ДАЛО) 300/1/110/52;
    16. Nowości Ilustrowane, 1924, №41, 7.

    Автор(ка): Андрій Безсмертний

    Редактор(ка): Тарас Назарук, Ольга Заречнюк, Василь Расевич