Купецтво у міжвоєнному Львові

Купецтво у міжвоєнному Львові ID: 170

Тема маркує простори та середовища, у яких відбувалися торгові та купецькі відносини у міжвоєнному Львові.

Історія

Метою дослідницького мікропроекту є соціотопографічна реконструкція торгових і купецьких середовищ міжвоєнного Львова за допомогою інтерактивної мапи міста.

Представлено типи найбільших купецьких та купецько-промислових організацій, які діяли у Львові у міжвоєнний період. Простежено фінансові аспекти торгівлі та механізми торгових взаємовідносин.

Висвітлено питання участі львівських купців у "Східних Торгах", які відбувалися у Львові із 1921 року. На підставі діяльності Торгово-Промислової палати Львова та Міських Закладів Апровізації проаналізовано питання взаємовідносин влади та купецьких кіл міста.

 Показано типи міської торгівлі зокрема приклади вуличної торгівлі на Ринку ( площа Ринок) та "Кракідалах". Також наведено  приклади елітної торгівлі у пасажі "Міколяша" та торговому будинку "Магнус". Окрім місць стихійної торгівлі показано крамниці, якими володіли єврейські, польські та українські купці Львова,  а саме: Адольф Авербах, Станіслав Баран та Михайло Ковалів, подано їх біографічні нариси.

Окрім аспектів вуличної і крамничної торгівлі показано торгову діяльність представників українського кооперативного руху  – "Маслосоюзу".

Одним із важливих аспектів розвитку торгової сфери економіки міста була діяльність освітніх установ відповідного напрямку –  Академії Закордонної Торгівлі.

Люди

Адольф Авербах – Єврейський купець, член правління Львівського товариства купців. Володів гуртівнею залізних товарів.
Михайло Ковалів – Купець, банкір, член Союзу українських купців. У різні роки був директором "Промбанку" та членом правління "Центросоюзу".
Леон Топф – Купець та промисловець, співвласник паперової фабрики "Аїда" у Львові.
Якуб Позамент – Купець, громадський діяч.

Організації

  • Товариство польських купців і промисловців південно-східних воєводств

    Товариство польських купців і промисловців південно-східних воєводств

    Організація, що об'єднувала польські економічні осередки Східної Малопольщі впродовж 1921–1939 років.

    Детальніше
  • Союз українських купців

    Союз українських купців

    Союз українських купців (із 1935 року, також, СУКіП — Союз українських купців і промисловців) — організація, що об'єднувала інтереси українських купців та промисловців. Діяла у Львові з 1923 до 1939 року.

    Детальніше
  • Львівське товариство купців

    Львівське товариство купців

    Організація, що об'єднувала купців та промисловців юдейського віросповідання. Діяла впродовж 1904-1918 та 1919-1939 років.

    Детальніше
  • Купецька конгрегація

    Купецька конгрегація

    Організація об'єднувала інтереси купців і промисловців римо-католицького віросповідання. Діяла у Львові впродовж 1910-1914 та 1922-1939 років.

    Детальніше
  • Торгово-збіжжева біржа

    Торгово-збіжжева біржа

    Торгово-збіжжева біржа (Giełda Zbożowa i Towarowa) — державна установа підтримки торгівлі рільничими продуктами, збіжжям та нафтою, що діяла у Львові з перервами з 1866 до 1939 року.

    Детальніше
  • Промбанк

    Промбанк

    Промбанк (Промисловий банк, Торгово-Промисловий банк) — фінансова установа, створена у 1936 році за ініціативи українських купців.

    Детальніше
  • Міські заклади апровізації

    Міські заклади апровізації

    Міські заклади апровізації (Miejskie Zakłady Aprowizacyjne) (1902–1907; 1914–1937) — заклад для забезпечення населення споживчими товарами, ліквідований під тиском приватних купців у 1937 році.

    Детальніше
  • Маслосоюз

    Маслосоюз

    Крайовий молочарський союз "Маслосоюз" — кооперативне об'єднання виробників масла, що діяло у 1924–1944 роках.

    Детальніше
  • Академія Закордонної  Торгівлі

    Академія Закордонної Торгівлі

    Академія Закордонної Торгівлі (Akademia Handlu Zagranicznego we Lwowie) — навчальний заклад із підготовки фахівців у сфері торгівлі, що діяв у міжвоєнному Львові. На його базі сьогодні існує Львівський торговельно-економічний університет.

    Детальніше

Джерела

Основою мікропроекту стали  неопубліковані архівні матеріали із Центрального Державного історичного архіву України у м. Львові (ЦДІАУЛ) та Державного архіву Львівської області (ДАЛО).

Джерельну базу дослідження доповнили адресні книги та видання статистичного характеру,  використано також опубліковані спогади тогочасних жителів міста.

  1. Almanach żydowski zawierający szereg artykułów wybitnych literatów, polityków i publicystów oraz czołowych postaci Małopolski Wschodniej (Lwów: Kultura i sztuka, 1937), 708;
  2. Spis branżowy miasta Lwowa na rok 1939 (wyd. Reklama Pocztowa Sp. Z. O.O.) 227;
  3. Dwudziestopięciolecie  Lwowskiego  stowarzyszenia kupców 1904 – 1929 ( Lwów: Nakł.  Lwow. stowarz. kupców, 1929), 89;
  4. Sprawozdanie z czynności prezydjum i wydziału Kongregacji Kupieckiej za czas od 16 paźdiernika 1926 r. do 9 listopada 1929 r. (Lwów 1929), 43;
  5. Володимир Несторович Українські Купці і Промисловці в Західній Україні 1920-1945, (Торонто, Чікаґо: Клюб Українських Професіоналістів і Підпоиємців, 1977) 342;
  6. Степан Гелей Львівська комерційна академія. Нарис історії. Монографія (Львів: Видавництво ЛКА, 2008) 624;
  7. Leon Biegeleisen Polityka gospodarczo-aprowizacyjna miast polskich (Warszawy i Lwowa) (Warszawa, 1935) 288;
  8. Tadeusz Filar Ukraińskie galicyjskie sfery gospodarcze w drugiej Rzeczypospolitej (Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie, 2011), 355;
  9. Wacław Wierzbieniec Żydzi w województwie Lwowskim w okresie międzywojennym: zagadnienia demograficzne i społeczne (Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003), 402;
  10. Witold Szolginia Tamten Lwów, t. 2 Ulice i Place   ( Wrocław : Sudety, 1992), 211;
  11. Magdalena Napora, Pasaż Mikolascha “Cracovia Leopolis” 3 (39) 2004, 5-7;
  12. Центральний державний історични архів України, м. Львів (ЦДІАЛ) 434/3/22/216;
  13. ЦДІАУЛ 1230/18/230/223;
  14. ЦДІАУЛ 434/3/31/6;
  15. Державний Архів Львівської Області (ДАЛО) 300/1/110/52;
  16. Nowości Ilustrowane, 1924, №41, 7.

Автор(ка): Андрій Безсмертний

Редактор(ка): Тарас Назарук, Ольга Заречнюк, Василь Расевич