Електрифікація Львова

Електрифікація Львова ID: 268

Тема окреслює простори, з яких розпочалася електрифікація Львова наприкінці XIX та на початку XX століть.

Історія

Електрифікацію Львова пов'язують із двома масштабними для міста подіями на зламі століть — відкриттям Загальної Крайової виставки та будівництвом Міського театру. Цими двома проектами прагнули, серед іншого, продемонструвати модерність та поступ Галичини у складі імперії Габсбургів. Одним із видимих проявів тогочасної ідеї прогресу було використання електроенергії, мережа якої завдяки цьому стрімко стала частиною міської інфраструктури.

Завдяки невеликим локальним електростанціям репрезентативні будівлі в місті, зокрема, Сейму чи Ощадної каси, були освітлені раніше. Втім перша міська електростанція почала діяти з відкриттям Крайової виставки у 1894 році. Її збудували для живлення трамвайної лінії від залізничного вокзалу до павільйонів Виставки поряд із парком Кілінського. Доволі швидко виникли інші трамвайні лінії. Електростанція постійного струму дозволяла живити трамвай, проте не давала можливості розширювати використання електронергії у інших сферах міського життя.

Із побудовою Міського театру у 1900 році, розпочався новий етап електрифікації міста. У підвалі будівлі встановили розподільний пункт та акумуляторну батарею, які дозволяли освітлювати театр, вулиці середмістя та підключати нових споживачів. Для їх обслуговування було створено підприємство Міські електричні заклади, своє представництво у місті відкрила фірма електрообладнання Siemens&Halske, почали виникати приватні електроінсталяційні бюро.

Побудова у 1908 році потужнішої електростанції змінного струму дозволяла забезпечити все більші потреби у електроенергії для освітлення вулиць, приватних помешкань та для розвитку трамвайної мережі.

Більш масштабна електрифікація міста була також пов’язана з формуванням професійного середовища інженерів-електриків. Одним зі знакових його представників бувкерівник Міських електричних закладів Юзеф Томіцький, який брав участь у побудові обох міських електростанцій та розбудові міської електромережі впродовж декількох десятиліть. Також Ґабріель Сокольницький, підприємець, ректор та багаторічний професор Львівської політехніки, виконував проекти електрифікації великих підприємств та інституцій по всій Галичині.

Матеріали цієї теми дозволяють ширше глянути з перспективи пошуку та впровадження нових технологічних рішень на загальний контекст суспільних та економічних процесів в місті на зламі XIX-XX століть.

Статті для теми підготував Андрій Крижанівський, енергетик, дослідник історії електрифікації. Проект створено у співпраці з Музеєм історії електрифікації Львівщини.

Автор опису теми: Тарас Назарук, Інтерактивний Львів

Люди

Юзеф Томіцький – Інженер, керівник міських колій електричних (Miejskie Koleje Elektryczne) у 1897-1901 роках, керівник міських закладів електричних (Miejskie Zakłady Elektryczne) у 1901-1925 роках у Львові. Під його керівництвом розпочалася електрифікація міста.
Ґабріель Сокольніцький – Інженер-електрик, підприємець, власник та акціонер кількох електроінсталяційних фірм, ректор та багаторічний професор Львівської політехніки. Реалізував низку проектів з електрифікації міст та промислових підприємств у міжвоєнній Польщі.

Організації

  • Львівські міські заклади електричні (МЗЕ)

    Львівські міські заклади електричні (МЗЕ)

    Підприємство для забезпечення роботи електростанції та електричних мереж міста, створене у 1900 році. Структура та сфера відповідальності підприємства змінювалася впродовж років внаслідок політичних та технологічних змін. Сьогодні роботу міських електричних мереж міста забезпечує підрозділ у структурі "Львівобленерго". У різний час розташовувалося на вулиці Винниченка, Вітовського та Буйка.

    Детальніше

Пов'язані будівлі та простори

  • Вул. Сахарова, 1 - Eлектростанція постійного струму

    Перша міська електростанція, збудована у 1894 році для живлення електричної трамвайної лінії до Краєвої виставки в Стрийському парку. Згодом електростанція, також, живила розширену трамвайну мережу та освітлювала низку об'єктів в місті. Після побудови електростанції на Персенківці та створення загальноміської мережі змінного струму, електростанція постійного струму в 1916 році припинила свою роботу. Сьогодні з цієї будівлі управляють мережею живлення міського електротранспорту.

    Детальніше
  • Вул. Козельницька, 5 – Львівська ТЕЦ-1
    Львівська теплоелектроцентраль-1 (вулиця Козельницька, 5) постачає тепло і гарячу воду для вулиць Наукової, Володимира Великого, Сихова та Нового Львова. Функціонує на базі міської електростанції змінного струму, введеної в дію у 1909 році під керівництвом Йосифа Томіцького. Під час Другої світової війни більшість устаткування електростанції вивезли або зруйнували нацисти. Роботу було відновлено за допомогою привезеного обладання в рамках контрибуції після перемоги над нацистською Німеччиною. Максимальної потужності у 60 МВт електростанція досягла наприкінці 1950-х років. Після побудови Добротвірської електростанції втратила своє значення та була переведена у режим теплопостачання.
    Детальніше
  • Вул. Вітовського, 55 – адміністративний будинок

    Чотириповерховий будинок спорудили у 1935-1936 роках для адміністрації Міських електричних закладів за проектом Тадеуша Врубеля, Леопольда Карасінського та Отто Федака.  У 1939 році тут розмістилося місцеве відділення НКВС (з 1954 — КДБ), у 1941-1944 рр. — Ґестапо. Сьогодні тут — Управління СБУ у Львівській області. Будинок розширений у 1970-1985 рр. за проектом Василя Каменщика. Пам'ятка архітектури місцевого значення (охор. №2034-М).

    Детальніше
  • Вул. Сахарова, 1 - Eлектростанція постійного струму

    Вул. Сахарова, 1 - Eлектростанція постійного струму
  • Вул. Козельницька, 5 – Львівська ТЕЦ-1

    Вул. Козельницька, 5 – Львівська ТЕЦ-1
  • Вул. Вітовського, 55 – адміністративний будинок

    Вул. Вітовського, 55 – адміністративний будинок

Автор(ка): Андрій Крижанівський

Редактор(ка): Тарас Назарук