https://lia4.lvivcenter.org/uk/themes/cemeteries/Цвинтарі Львова
Цвинтарі Львова
ID:
67
Метою теми є локалізація львівських цвинтарів та простеження їхнього історичного розвитку, a тaкoж подання загальної оцінки цим
пам'яткам історико-культурної спадщини.
Історія
Цвинтарі Львова належать до
найвідоміших некрополів в Україні та Європі. Більшість з них з'явилися у Львові як
заміські цвинтарі після указів імператора Йосифа II в 1780-х
рр.
Метою теми є локалізація львівських цвинтарів та простеження їхнього
історичного розвитку. Передбачається
дослідити Личаківський цвинтар, який включає Австрійське військове
кладовище, Польський військовий меморіал, Холм Слави; Янівський цвинтар,
єврейські цвинтарі (давній неіснуючий, що знаходився за шпиталем
Мавриція Лазаруса і так званий "новий" при вул. Пилихівській, а також
здійснити описи давніх поховань при храмах та неіснуючі сьогодні
цвинтарі – Стрийський, Городоцький, Папарівка.
Тема дозволяє значною мірою
доповнити наявні краєзнавчі матеріали з історії архітектури та
мистецької спадщини некрополів Львова. Окрім історичного розвитку
некрополів, в проекті передбачається подання загальної оцінки пам'яток
історико-культурної спадщини, що формують їх архітектурно-мистецький
образ. Зокрема, пропонується подати докладні описи цвинтарів, які
доповнюються світлинами з давніх публікацій. Яскравим доповненням
текстової частини будуть також архівні плани та схеми цвинтарів, які
виконані в різний час, реалізовані та нереалізовані їх проекти, а також
проекти цвинтарних будівель та споруд.
Тема розроблялася дослідницею історії архітектури Христиною Харчук.
Цвинтар був відкритий у
1855 р. у зв'язку із закриттям старого єврейського кладовища. У часи німецької
окупації цвинтар був знищений. У післявоєнний період тут були перепоховані
останки євреїв зі знищених поховань та розстріляних у 1942–1943 рр., встановлено
обеліск. Цвинтар заслуговує на особливу увагу, адже тут зберігаються залишки
надгробків з поч. ХХ ст., які є недослідженими мистецькими пам’ятками. З 1962
р. включений до Янівського цвинтаря.
Давній
єврейський цвинтар розміщувався в межах сучасних вул. Раппапорта,
Клепарівської, Броварної та Базарної на місці сучасного ринку “Краківський”. Це
був один із найдавніших єврейських цвинтарів у Європі, перша згадка про який
сягає 1414 р. Сьогодні не існує.
Личаківський
цвинтар розташований при вул. І. Мечнікова, його територія займає Личаківське
плато і прилеглі до нього околиці. Сьогодні це – найдавніший збережений цвинтар
Львова, який був офіційно відкритий у 1786 р. Це один із найвідоміших
європейських некрополів, який містить велику кількість мистецьких пам'яток,
визнаний пам’яткою історії, археології та мистецтва національного значення. Тут
розміщені могили багатьох видатних осіб, військові поховання часів Першої та
Другої світових воєн тощо.
Польський
військовий меморіал або Цвинтар оборонців Львова, також званий Меморіалом орлят,
був розміщений на ґрунті під Личаківським цвинтарем. Тут були поховані поляки –
учасники боїв проти ЗУНР у 1918 р. та проти більшовиків 1920 р., жертви
німецько-польської війни 1939 р. та Руху опору у 1922–1944 рр. У 1971 р.
цвинтар був знищений радянською владою, тоді ж на частині його території було
прокладено суч. вул. Банаха. Протягом 1989–2005 рр. меморіал було частково
відбудовано.
Цвинтар
розміщений на території Личаківського цвинтаря на полі №71. Він був закладений
у 1880 р. у 50-ті роковини Листопадового повстання 1830–1831 рр. з ініціативи Польського
товариства опіки над могилами героїв. У 1881–1916 рр. тут були поховані 47
ветеранів повстання.
Військовий цвинтар – так зване "Марсове поле", отримав свій сучасний вигляд у 1974
р. Його планування здійснено за проектом архітекторів Андрія Шуляра, Василя Каменщика
та скульптора В. Бойка. Під плитами з чорного граніту, які розташовані по обидва
боки головної алеї, перепоховані воїни Червоної армії. У верхній
частині "Марсового поля" на початку 1990-х рр. встановлено металевий хрест,
який пофарбовано "під березу", на знак пам'яті колишніх поховань Українських
Січових Стрільців. В нижній частині "Марсового поля",
стоять поставлені в один ряд три невеликі кам'яні хрести, під якими знаходяться
крипти-гробниці. В 1994–1998 рр. тут перепоховано 250 жертв більшовицького
терору зі Замарстинівської тюрми. Згодом, в 1999 р. перепоховано ще понад 140
жертв з цієї ж в'язниці.
Янівський
цвинтар заснований у 1883 р., розташований при вул. Т. Шевченка. Сьогодні його
площа становить близько 38 га, на його 68 полях поховано понад 200 тис. осіб.
Тут розміщені численні гробівці, що мають високу мистецьку вартість, а також цивільні
та військові поховання з Першої і Другої світових воєн, зокрема стрільців УГА,
польських військових, гітлерівців, жертв Янівського концтабору 1941–1943 рр. У
1962 р. до цвинтаря приєднано територію розташованого поруч єврейського
цвинтаря, заснованого ще у 1855 р. З 1980-х рр. Янівський цвинтар закритий для
поховань через брак вільного місця.
Цвинтар
розташований на полі №40 Личаківського кладовища. Це найбільше спільне
поховання учасників польського Січневого повстання 1863–1864 рр. Цвинтар
заснований з ініціативи Товариства взаємної допомоги учасникам Польського повстання
наприкінці 1890-х рр.
Цвинтар
розташований на території історичного Кайзервальду при суч. вул. Заклинських.
Розміщений у невеликому яру між двома схилами. Цей цвинтар
заслуговує на особливу увагу, оскільки тут містяться недосліджені мистецькі
пам’ятки ХІХ ст., а також історико-меморіальні поховання з Першої світової
війни та Українсько-польської війни 1918–1919 рр., зокрема поховання бійців УГА,
в’язнів Талергофу, активістів товариства “Просвіта” та “Союзу Українок”.
Розміщений
над Личаківським парком при вул. Пасічній Пагорб Слави – це військовий цвинтар,
заснований російською владою у 1914–1915 рр. Цвинтар є пам’яткою історії,
археології та мистецтва місцевого значення. Тут поховані солдати, загиблі у Галицькій
битві 1914 р. У 1952 р. тут споруджено Меморіал воїнів Червоної Армії (арх. А. В.
Натальченко, Г. А. Швецько-Вінецький та І. О. Персиковий).
Неіснуючий
сьогодні Австрійський військовий цвинтар розміщувався на теперішній території
поля №82 Личаківського цвинтаря. Він був закладений у 1914–1915 рр. російськими
санітарними службами для поховання військовополонених австрійської армії, які
померли у Львівських шпиталях. На Австрійському військовому цвинтарі в
1915–1918 рр. і після комасації 1935–1937 рр. було поховано більше 10 тис.
загиблих різних національностей.
