Інтерактивний Львів
Укр
  • Головна
  • Про платформу
  • Способи перегляду
  • Історії
  • Будівлі та простори
  • Люди
  • Організації
  • Цифрова робітня
  • Контакти
    • Інтерактивний Львів

    Роман Віткевич ID: 132

    Роман Віткевич ID: 132

    1886-1941

    Інженер-механік, педагог, професор Львівської політехніки.

    Роман Віткевич (Roman Witkiewicz) народився 1886 р. у Станіславі (сучасне м. Івано-Франківськ); трагічно загинув 4 липня 1941 р. у Львові. Інженер-механік, професор "Львівської політехніки".

    Народився у сім’ї інженера-механіка. Після закінчення базової освіти Роман вирішив продовжити сімейну традицію і вступив на механічний факультет Вищої технічної школи у Львові (сьогодні — Національний університет "Львівська політехніка", вул. С. Бандери, 12). 

    Навчання закінчив з відзнакою у 1906 р. Протягом трьох років, з 1909 до 1911 р., проходив стажування на різних підприємствах Європи. У 1915 р. здобув звання доктора інженерії (тема роботи: "Spalanie izobaryczne w motorze gazowym"). А вже за два роки  габілітувався (тема роботи: "Tarcie mechanizmu korbowego a dzielność mechaniczna: (silniki spalinowe)").  

    Уся академічна діяльність Віткевича нерозривно пов’язана з "Львівською політехнікою". Разом зі своїм енергійним наставником професором Тадеушем Фідлером (Tadeusz Fiedler) (1858–1933), Віткевич долучився до створення та розвитку механічного факультету у розширеній Політехніці. З 1921 р. як професор "надзвичайний" завідував кафедрою технологічних вимірювань  (Pomiarów Maszynowych) "Львівської політехніки". Також певний час, після виходу проф. Фідлера на пенсію, з 1929 до 1934 р., вже у статусі професора "ординарного" керував кафедрою теорії теплових машин.

    Був одним з ініціаторів будівництва лабораторного корпусу механічного факультету "Львівської політехніки" по вул. Устияновича, 5, завершене у 1925–1927 рр. 

    У своїй науковій роботі Роман Віткевич займався проблемами тертя та механічної енергії у кривошипному механізмі та теорії теплових машин. Є автором численних праць, присвячених проблематиці термодинаміки, теплозберігаючих технологій та використання "залишкового тепла" заводів для обігріву будівель. Був дійсним членом Академії Наук Технічних (Akademii Nauk Technicznych) у Варшаві.


    Друга світова війна

    У серпні 1940 р. разом із групою професорів львівських вищих навчальних закладів на чолі з проф. Казімежом Бартелем (Kazimierz Bartel) (1882–1941) у ході тривалого візиту на запрошення Всесоюзного комітету у справах вищої освіти відвідав Москву. У середині грудня того ж року в ході виборів до місцевих рад трудящих депутатів його разом із низкою інших науковців міста було обрано до міської ради трудящих Львова. 
       
     Дана обставина сприяла тому, що з початком німецько-радянської війни проф. Віткевича було внесено до проскрипційних списків польської інтелігенції, а ввечері 3 липня 1941 р. заарештовано функціонерами групи спеціального призначення Поліції Безпеки.

    4 липня близько 4 години ранку після нетривалого допиту в приміщенні колишньої бурси — навчального закладу Абрагамовичів професора Романа Віткевича було розстріляно на Вулецьких пагорбах.


    Пов'язані історії

    Праці та проєкти

    Основні наукові праці:

  • Witkiewicz R. Gaz ziemny jako źródło energji. Kraków, 1930. 23 s.
  • Witkiewicz R. Użycie pary odlotowej do ogrzewnictwa i przenoszenie ciepła na odległość. Lwów, 1926. 52 s.
  • Witkiewicz R. Śp. prof. Tadeusz Fiedler. Lwów, 1933. 13 s.
  • Witkiewicz R. Wykłady o gospodarce cieplnej: streszczenie referatów z zakresu oszczędności ciepła, wygłoszonych w Politechnice Lwowskiej w czasie od 4 do 7 kwietnia 1923 roku, na drugim kursie inżynierskim. nakł. Stowarzyszeń Dozoru Kotłów. Lwów, 1923. 184 s.
  • Witkiewicz R. Tarcie mechanizmu korbowego a dzielność mechaniczna: (silniki spalinowe). nakł. aut. Lwów, 1918. 19 s.
  • Witkiewicz R. Z badań nad pomiarami przepływu przez zwężki. Lwów, 1936. 16 s.
  • Witkiewicz R., Wiciński A. Der kurbellose Motor-Kompressor und seine Anwendung im pneumatischen Grosskraftbetrieb. Stockholm, 1933. 13 s.
  • Fiedler T., Witkiewicz R. Teorja maszyn i urządzeń cieplnych według wykładów na Wydziale Mechanicznym Politechniki Lwowskiej. Cz. 1, Ruch ciepła i termodynamika techniczna w zastosowaniu do silników cieplnych. Lwów: Nakł. "Komisji Wydawniczej" Kół Naukowych i Towarzystawa Bratniej Pomocy Studentów Politechniki Lwowskiej, 1932.

    • Пов'язані будівлі та простори

    • Вул. Котляревського, 55 – житловий будинок
      Багатоквартирний будинок споруджений у 1928–1929 рр. за проектом архітектора Тадеуша Врубеля .  Належав житловому кооперативу працівників Політехніки. Архітектурна композиція оперує набором прямокутних форм, характерних для конструктивізму. Будівля
      — триповерхова. На чільному фасаді, з боку вул. Котляревського, з лівого краю виступає пристінок із вікнами сходової клітки, прилеглої до кута. На фасаді з боку саду компонуються лоджії з трикутними виступами балконів. У плані будинок має наближену до квадрата форму. Його композиційним стрижнем помешкань є хол-передпокій, навколо якого компонуються житлові кімнати, вікна яких виходять на три фасади.
      Детальніше
    • Вул. Устияновича, 5 – корпус НУ "Львівська політехніка" (Лабораторія машин)
      Будинок зведений 1925 р. за проектом Вітольда Мінкевича. Цей об'єкт — частина комплексу історичного ядра Львівської політехніки, яскравим зразком навчально-технічного закладу в стилі неокласицизму, який поєднує традиційні та залізобетонні будівельні конструкції. Сьогодні є навчальним корпусом. Пам'ятка архітектури (ох. №309-М).

      Детальніше
    • Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"

      Монументальний триповерховий будинок (сьогодні головний корпус Національного університету "Львівська політехніка") був споруджений у 1873–1877 рр. для львівської Технічної академії за проектом архітектора Юліана Захарієвича. Будинок є характерним зразком навчального закладу періоду історизму, архітектура якого поєднує мотиви неокласицизму та італійського неоренесансу. Пам'ятка архітектури (Ох. № 194-М).

      Детальніше

    • Вул. Котляревського, 55 – житловий будинок

      Вул. Котляревського, 55 – житловий будинок

    • Вул. Устияновича, 5 – корпус НУ "Львівська політехніка" (Лабораторія машин)

      Вул. Устияновича, 5 – корпус НУ "Львівська політехніка" (Лабораторія машин)

    • Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"

      Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"

    Люди

    Казимир Бартель – Педагог, професор архітектури у Львівській політехніці, політичний діяч. У серпні 1940 р. разом із Казимиром Бартелем та групою професорів львівських вищих навчальних закладів у ході тривалого візиту на запрошення Всесоюзного комітету у справах вищої освіти відвідав Москву.

    Автор(ка): Тарас Мартиненко