Йоахим Шаль ID: 20

Підприємець, власник львівських кінотеатрів у першій пол. ХХ ст.

Йоахим Шаль, власник кінотеатру "Ґражина", який діяв упродовж 1912-1939 рр. на вул. Леона Сапіги, 34 (тепер вул. Бандери, будівля не існує). Кінотеатр був розташований в будинку, запроєктованому як центральний павільйон Базару Ґредлів, спорудженому за проектом інженера-архітектора Романа Фелінського в архітектурно-будівельній майстерні Міхала Уляма. В середній частині павільйону, накритій куполом, містився кінотеатр на 500 місць. При кінотеатрі було влаштовано кав'ярню (власник Теодора Краттер).

В 1913 р. Й. Шаль став власником кінотеатру "Фрашка" із залом, розрахованим на 300 місць, який змінив назву на "Штука". В 1930 р. він вступив до спілки власників кінотеатру "Лев", одного з найбільших (із залом на 995 місць) у Львові, що був розташований в залі давнього Скарбківського театру. Кінотеатр був відремонтований, у залі встановлена звукова апаратура фірми "Вестерн Електрік". Ремонт фінансував Йоахим Шаль в обмін на 17% власності у спілці "Атлантик" – таку назву отримав кінотеатр, директором якого став Йоахим Шаль. Одночасно він залишався власником кіно "Ґражина".

"Шаль був спецом від сучасної промоції кінематографу. Для того, щоб захопити публіку, внести зміни в кіно та його оточення, він навіть вдавався до великих інвестицій. Так, у 1933 р. був запроектований новий, вишуканий хол, де глядачі могли зручно та вільно розмовляти в програмних перервах, користуючись послугами буфету. Справляв враження потужний рекламний стовп на перехресті вулиць Потоцького та Сапіги (вул. Чупринки та Бандери) та світлова реклама кінотеатру "Ґражина", виконана за проектом інженера-архітектора Якуба Меллера.

...Родина Шалів, як родини Кухарів та Фішів, утримувала міцні позиції в кінопромисловості у Львові до ІІ світової війни."

За: Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku. (Kiełce, 2006)

Пов'язані будівлі та простори

Вул. Академіка Богомольця, 15 – житловий будинок
Триповерховий житловий будинок споруджений у 1907–1908 роках за проектом Юліана Цибульського для лікаря Юзефа Ґрацка, де крім його помешкання та квартир для здачі в оренду розмістилася лікарська приймальня. Будинок є зразком ранньомодерністичної чиншової кам'яниці I десятиліття ХХ ст., декорованої у стилі історизму з елементами сецесії. Сьогодні (2014) у будинку, крім житлових квартир, розміщене Почесне консульство Мексиканських Сполучених Штатів та офіс турагенції.
Детальніше
Вул. Лесі Укрaїнки, 1 – театр імені Марії Заньковецької

Будинок, в якому сьогодні діє театр ім. Марії Заньковецької, був споруджений у 1837–1842 рр. як театр фундації гр. Cтаніслава Скарбека. Проект будинку виконав віденський арх. Людвік Піхль, будівництвом керував львівський міський арх. Йоганн Зальцманн. Стилістично будинок є характерним зразком пізнього класицизму у варіанті віденської архітектурної школи. Будинок театру є одним із найбільших у Європі, пам'яткою архітектури національного значення, ох.№1286.

Детальніше
Вул. Бандери, 34 – кінотеатр (не існує)
У неіснуючому сьогодні будинку на сучасній вул. С. Бандери у 1912–1939 рр. діяв кінотеатр “Ґражина”, засновником якого був Йоахим Шалль. Це – перший кінотеатр Львова, для якого зведено новий будинок, розрахований спеціально на потреби кінотеатру. Проект розробив арх. Роман Фелінський.
Детальніше
Просп. Шевченка, 8 – кінотеатр (не діє)

У будинку на просп. Т. Шевченка, 8 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Фрашка” (1912), “Штука” (1913), “Кінотофон Едісона” (1913–1915), “Кінотеатр Червоного Хреста” (1915–1919), “Химера” (1919–1940), “Стахановець” (1940–1941), “Київ” (з 1944). У 2000-х рр. тут час від часу демонструються арт-хаусні фільми. Частина приміщень здається в оренду.

Детальніше

Вул. Академіка Богомольця, 15 – житловий будинок
Вул. Лесі Укрaїнки, 1 – театр імені Марії Заньковецької
Вул. Бандери, 34 – кінотеатр (не існує)
Просп. Шевченка, 8 – кінотеатр (не діє)

Джерела

Barbara Gierszewska Kino i film we Lwowie do 1939 roku. (Kiełce, 2006)

Автор(ка): Ірина Котлобулатова