Бернард Пордес народився 18 липня 1883 р. у Львові закінчив ІІІ гімназію у Львові, а потім Відділ інженерії Львівської політехніки. Після певного часу професійної діяльності у приватних структурах від 14 лютого 1911 р. був службовцем у Крайовому відділі (першим і єдиним юдейського віросповідання). З початком І світової війни він займав посаду керівника будови дороги Устшики-Лютовиська Ліського повіту. Під час війни відбував військову службу; в 1915-1919 рр. був керівником будови доріг та відбудови знищеного [війною] Ліського повіту. Після 1919 р. був на державній службі у відділі публічних робіт Львівського воєводства, від 1932 р. у відділі Міністерства комунікації. Невдовзі став радником будівництва VI ступеня та отримав дозвіл на проектування та керівництво будовою домів, а також звання цивільного інженера дорожного, залізничного, водного та будови мостів. З молодих років брав активну участь в суспільно-політичній діяльності. Від 1902 р. він добровільно працював у Товаристві народної школи, вже в наступному році заснував читальню Товариства народної школи ім. Бернарда Ґольдмана, що розташувалась на вул. Сонячній (тепер вул. Куліша). Упродовж багатьох років Б. Пордес провадив активну просвітницьку діяльність, у тому числі в сокільських організаціях.
Чотириповерховий житловий
будинок у рядовій забудові вулиці Богомольця – одна із шести кам'яниць, що
оточують сквер у центрі вулиці. Споруджена у 1905–1906 роках за проектом, розробленим
у бюро Івана Левинського. Це чиншовий будинок у стилі сецесії, пам'ятка архітектури
місцевого значення (ох.№М-5). Сьогодні виконує житлову функцію.
Монументальний триповерховий будинок (сьогодні
головний корпус Національного університету "Львівська політехніка")
був споруджений у 1873–1877 рр. для львівської Технічної академії за проектом
архітектора Юліана Захарієвича. Будинок є характерним зразком навчального
закладу періоду історизму, архітектура якого поєднує мотиви неокласицизму та
італійського неоренесансу. Пам'ятка архітектури (Ох. № 194-М).
Колишній будинок Намісництва (1878-1880, архітектори Фелікс Ксенжарський, Сильвестр Гавришкевич). Стиль будівлі - iсторизм (неоренесанс). Монументальна архітектурна споруда, розміщена на східній межі забудови старого міста, на колишніх Губернаторських Валах. Займає кутову ділянку, північним фасадом виходить на вул. Просвіти. Сьогодні (2009 p.) - будинок Львівської обласної державної адміністрації.
Будинок колишньої міської школи ім. Марії Магдалини споруджено у 1883–1884 рр. (добудова 1909–1910 рр.) за
проектом директора міської будівельної адміністрації Юліуша Гохберґера та архітектурного
бюро львівського магістрату. Проект будинку презентує течію в межах архітектури
історизму другої половини ХІХ ст. — використовуються форми середньовічної
архітектури. Фасади, викладені червоною нетинькованою цеглою, оформлено
високими готичними фронтонами, романськими архівольтами та розетами. Структура
внутрішнього плану базується на коридорній схемі планування. Школа ім. св.
Марії Магдалини створювалась як одна із загальноосвітніх міських шкіл Львова, у
якій навчались переважно учні з околиць району Кастелівки / Байок. Сьогодні (2009 p.) об’єкт продовжує використовуватись як шкільний
будинок.
