Євген Олесницький ID: 11

1860-1917

Громадсько-політичний діяч, адвокат, економіст, публіцист, перекладач, член НТШ.

Євген Олесницький (1860-1917), видатний галицький український громадсько-політичний діяч, адвокат, економіст, публіцист, перекладач, від 1899 р. дійсний член НТШ. Закінчив тернопільську гімназію, львівський університет. До 1891 р. мешкав у Львові, потім – у Стрию, де провадив адвокатську канцелярію. У 1900-1910 рр. був послом Крайового сейму, в 1909-1914 рр. мешкав у Львові, а також у Відні, оскільки в 1907-1917 рр. був послом австрійського парламенту. Багаторазово ініціював дискусії та розгляд питання відкриття українського університету у Львові. Організатор та засновник багатьох спілок і товариств у Стрию: Народного дому; філії "Просвіти"; мережі молочарських спілок, з яких згодом було утворено "Маслосоюз".

У 1909 р. був ініціатором організації Крайової Рільничої Виставки в Стрию; був співорганізатором потужних українських фінансових установ "Дністер", "Земельний банк", "Центробанк", співорганізатором і редактором багатьох українських періодичних видань.

Організації

Українська національно-демократична партія

Українська національно-демократична партія (спочатку – Українське національно-демократичне сторонництво) (1899-1919) – провідна українська політична партія Галичини початку 20 століття. Утворилася внаслідок злиття двох важливих політичних течій – національно-радикального крила Русько-української радикальної партії (РУРП) та народовців – членів товариства Народна Рада. Партія після виборів 1907 року мала найбільшу парламентську репрезентацію у Відні. Так само УНДП відіграла провідну роль у підготовці та проголошенні Західно-Української Народної Республіки 1 листопада 1918 року. Головна управа партії та пресові видання беззмінно знаходилися у Львові на площі Ринок, 10. Виняток становив тільки період російської окупації 1914-1915 років.
Детальніше
Габсбурзький університет

Університет, заснований 1784 року Йосифом ІІ на базі скасованої єзуїтської академії, повинен був стати головною кузнею професійних чиновників для столиці галицької провінції. Наголос робився не на провадженні досліджень, а на підготовці управлінців. Після численних змін, зокрема, пониження статусу до ліцею, у 1817 році університет перезасновано імператором Францом І (ІІ). У такому стані інституція проіснувала до кінця 1918 року.
Детальніше

Автор(ка): Ірина Котлобулатова

Пов'язані історії

Організації