Людвік Макольондра ID: 84

1874-1942

Скульптор, майстер з обробки каменю.

Людвік Макольондра (Ludwik Makolondra) (1874 р., Львів – 1942 р., Львів) – скульптор, майстер з обробки каменю. Інформації про нього обмаль. Ймовірно, належав до родини Макольондрів, які були власниками будинків на нинішній вул. Костя Левицького, №№ 105-109.

Приблизно в 1889–1892 рр. навчався у Школі художнього промислу при Міському промисловому музеї у Львові (пізніше – Державна промислова школа) у Тадеуша Вишневецького. В навчальних звітах за 1889–1890 н.р. відмічено, що скульп. Людвік Макольондра заслуговує на публічну відзнаку.

Згодом, отримавши концесію на проведення каменярських робіт, у 1901 р. він відкрив власну майстерню на вул. Св. Павла, 10 (тепер – вул. Шимзерів) поблизу Личаківського цвинтаря. Специфіка виконання каменярських робіт на цвинтарі, різні будівельні замовлення, необхідність грамотно вести свої справи спонукали Макольондру продовжити навчання. В 1901–1903 рр. як каменярський челядник він пройшов дворічний курс фахового вдосконалення в Державній промисловій школі.

У відкритій ним майстерні виконували різні фрагменти будівельних конструкцій та декору, храмові вівтарі, але насамперед гробівці з різних матеріалів для львівських цвинтарів.

Найбільш ранні скульптурні роботи Макольондри – фігури Богоматері на гробівці Яна та Юлії Макольондрів на Личаківському цвинтарі (бл. 1900 р., поле №57) і на могилі Теодора Чухрая на цвинтарі на Знесінні (бл. 1901–1902 рр.), для яких, за словами львівського дослідника Юрія Бірюльова, є "характерним посередній рівень технічного виконання та схильність до натуралістичного трактування образу".

У подальшому скульптор зосередився на виконанні майже виключно каменярських робіт і виконував досить однотипні гробівці з граніту, мармуру та пісковика, іноді прикрашаючи їх різними типами декору та обов'язково підписуючи їх своїм ім'ям. У фондах Львівського державного обласного архіву збереглася підбірка ескізів Людвіка Макольондри із зображеннями гробівців та обелісків, що були виконані ним у 1910–1930-х рр. У цей період фірма Людвіка Макольондри стає однією із найбільших фірм з обробки каменю та виготовлення скульптури у Львові, з якою часто співпрацюють львівські скульптори та архітектори.

Людвік Макольондра перебував у родинних зв'язках із власниками ще однієї львівської каменярської фірми, Олександром та Клотильдою Заґурськими – їхні майстерні знаходилися поруч на вул. Пекарській, 89. Про родинні зв'язки з ними свідчить поховання в одному із родинних гробівців Макольондрів на полі №1 Анни із Заґурських Макольондрової (1841–1911). У цьому ж гробівці похований і сам Людвік Макольондра, який помер у Львові 1942 р.

Праці та проєкти

Роботи на Личаківському цвинтарі у Львові

  • 3 родинні гробівці Макольондрів (поля №№ 1, 43, 57).
  • Гробівець родини Антонія Хамца (кін. 1920-х рр.).
  • Гробівець Якуба Томальського (поле №63).
  • Гробівець Чайковських (1942) та інші.

Інші роботи

Бл. 1901-1902 рр. – Фігура Богоматері на могилі Теодора Чухрая на цвинтарі у Знесінні (тепер це територія Львова)

1910-ті рр. – Надгробок на могилі капелана Мартина Сервацького на Янівському цвинтарі у Львові

Пов'язані будівлі та простори

  • Вул. Снопківська, 47 – Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва

    Будинок колишньої Промислової Школи (1907-1909, архітектори Владислав Садловський, А. Вайсс; 1920-і рр. - добудова). Стиль будівлі – cецесія. Сьогодні (2008 p.) – будинок Львівського технікуму залізничного транспорту і Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша.

    Детальніше
  • Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

    Личаківський цвинтар розташований при вул. І. Мечнікова, його територія займає Личаківське плато і прилеглі до нього околиці. Сьогодні це – найдавніший збережений цвинтар Львова, який був офіційно відкритий у 1786 р. Це один із найвідоміших європейських некрополів, який містить велику кількість мистецьких пам'яток, визнаний пам’яткою історії, археології та мистецтва національного значення. Тут розміщені могили багатьох видатних осіб, військові поховання часів Першої та Другої світових воєн тощо.

    Детальніше
  • Вул. Шевченка – Янівський цвинтар
    Янівський цвинтар заснований у 1883 р., розташований при вул. Т. Шевченка. Сьогодні його площа становить близько 38 га, на його 68 полях поховано понад 200 тис. осіб. Тут розміщені численні гробівці, що мають високу мистецьку вартість, а також цивільні та військові поховання з Першої і Другої світових воєн, зокрема стрільців УГА, польських військових, гітлерівців, жертв Янівського концтабору 1941–1943 рр. У 1962 р. до цвинтаря приєднано територію розташованого поруч єврейського цвинтаря, заснованого ще у 1855 р. З 1980-х рр. Янівський цвинтар закритий для поховань через брак вільного місця.
    Детальніше
  • Вул. Заклинських – цвинтар на Знесінні
    Цвинтар розташований на території історичного Кайзервальду при суч. вул. Заклинських. Розміщений у невеликому яру між двома схилами. Цей цвинтар заслуговує на особливу увагу, оскільки тут містяться недосліджені мистецькі пам’ятки ХІХ ст., а також історико-меморіальні поховання з Першої світової війни та Українсько-польської війни 1918–1919 рр., зокрема поховання бійців УГА, в’язнів Талергофу, активістів товариства Просвіта та Союзу Українок.
    Детальніше
  • Просп. Свободи, 15 – музей Етнографії та художнього промислу (кол. Галицька Ощадна каса)

    Колишній будинок Галицької Ощадної Каси. Тепер (2009 p.) – будинок Львівського музею етнографії та художнього промислу НАН України та Інституту народознавства НАН України. Побудований на місці давнього "Англійського готею" за проектом арх. Юліана Захаревича у 1889–1891 рр. для будинку Галицької ощадної каси. Стиль - пізній історизм (неоренесанс). Імпозантна банківська споруда, локована на наріжній ділянці, на куті просп. Свободи (східний фасад) та вул. В. Гнатюка (північний фасад). Разом з розташованим навпроти будинком колишнього Празького Банку творить один з найпомітніших акцентів просп. Свободи. Об'єкт використовується як музейний будинок з 1950 р.

    Детальніше
  • Вул. Снопківська, 47 – Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва

    Вул. Снопківська, 47 – Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва
  • Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

    Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар
  • Вул. Шевченка – Янівський цвинтар

    Вул. Шевченка – Янівський цвинтар
  • Вул. Заклинських – цвинтар на Знесінні

    Вул. Заклинських – цвинтар на Знесінні
  • Просп. Свободи, 15 – музей Етнографії та художнього промислу (кол. Галицька Ощадна каса)

    Просп. Свободи, 15 – музей Етнографії та художнього промислу (кол. Галицька Ощадна каса)

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) Р-37/4/199: 21, 23.
  2. ДАЛО 2/4/1267: 15, 24.
  3. ДАЛО 3/1/3593: 37, 57.
  4. ДАЛО 3152/1/29:22.
  5. ДАЛО 3152/1/35:69.
  6. Biriulow J., Rzeźba Lwowska (Warszawa: Neriton; Stowarzyszenie Sztuki Niwoczesnej w Toruniu, 2007), 247.
  7. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2006), 201, 263, 277.
  8. Nicieja S. S., Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786–1986. Wydanie drugie, poprawione (Wrocław-Kraków-Gdańsk-Łódź: Ossolineum, 1989), 28, 38. 194.
  9. Sprawozdanie c.k. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rr. szk. 1901/1902, s. 28; 1902/1903, s. 18.
  10. Sprawozdanie c.k. Szkoły dla przemysłu artystycznego przy Miejskim Muzeum Przemysłowem we Lwowie za rok szkolny 1889/90 (Lwów, 1890).

Автор(ка): Галина Глембоцька

Літературний(а) редактор(ка): Юлія Павлишин