Станіслав Мончевський ID: 161

Станіслав Мончевський ID: 161

1892-1941

Лікар-гінеколог, доцент кафедри акушерства та гінекології Львівського університету ім. Яна Казимира.

Станіслав Мончевський (Stanisław Mączewski) народився у 1892 р., у с. Вітково Мілаки (Варшавське воєводство); трагічно загинув 4 липня 1941 р. на Вулецьких пагорбах у Львові. Лікар, доктор, доцент кафедри акушерства та гінекології Львівського університету ім. Яна Казимира. 

Будучи підданим Російської імперії, служив у складі російської імператорської армії. Після завершення Першої світової війни у 1918 р. розпочав вивчати медицину в Московському університеті. Громадянська війна в Росії, що набирала обертів, завадила подальшому навчанню, й Станіслав був змушений перебратися до Кракова, де й продовжив вивчати медичну справу, а завершив свої університетські студії вже у Львові у 1921 р. Після отримання диплому залишився у Львові, де провадив лікарську практику як спеціаліст з акушерства та гінекології. 

У 1930 р. Станіслав Мончевський габілітувався у Львівському університеті ім. Яна Казимира (сьогодні — ЛНУ ім. І. Франка). Опісля отримав посаду директора Державної школи акушерок (Państwowej Szkoły Położnych) (вул. Некрасова, 4) і завідувача Відділення акушерства та гінекології Лікарні загального профілю (Szpitala Powszechnego) (сьогодні — Львівська обласна клінічна лікарня, вул. Чернігівська, 7) у Львові. 

Паралельно з роботою у шпиталі продовжив активну наукову діяльність. Предметом його наукових досліджень були проблеми етимології та лікування раку, туберкульозу та захворювань статевих органів. Загалом опублікував понад 40 наукових робіт, окремі з яких були відзначені науковою спільнотою.


Друга світова війна


З початком Другої світової війни та приходом радянської влади Станіслав Мончевський продовжив наукову та лікарську діяльність, не беручи активної участі у громадському та політичному житті. Але з початком німецько-радянської війни та вступом військ ІІІ Рейху до Львова його, разом з групою інших польських науковців, було включено до списку "небезпечних осіб" для нової влади та заарештовано членами групи спеціального призначення Поліції Безпеки "Лемберг" (Einsatzkommando zur besonderen Verwendung "Lemberg") під керівництвом бригаденфюрера СС Карла Ебергардта Шьонгарта (Karl Eberhardt Schöngart), що входила до складу Айнзацгрупи Ц (Einsatzgruppe C). У ніч з 3 на 4 липня 1941 р. до його помешкання прийшли функціонери "польового гестапо". 

Після короткого допиту в приміщенні Навчального закладу ім. Абрагамовичів (вул. Т. Бой-Желенського, 5) його разом із групою польських науковців на світанку 4 липня було розстріляно. 


Пов'язані будівлі та простори

  • Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня
    Колишня Колегія піярів (1762–1776 рр.) Акт на заснування колегії видано 1748 р. Будівля побудована на кошти єпископа суфрагана Самуеля Роха Ґловінського, вірогідно, за проектом архітектора Паоло Антоніо Фонтана як освітньо-виховний заклад для шляхетської молоді. Основні будівельні роботи були проведені у 1762–1776 рр., вже після відкриття закладу. Будівельні роботи виконував архітектор Франциск Ксаверій Кульчицький. Від 1776 р. заклад називався  Терезіанською кoлeгiєю (Collegium Teresianum). Після скасування ордену піярів 1784 р. колегію замінено на шпиталь боніфратів, а згодом після їх касації 1785 р. австрійський уряд передав будівлю урядовому шпиталю, який у 1866 р. став загальним міським шпиталем. Деякий час тут був міський будинок для психічно хворих. Будівля остаточно завершена у 1885 р. Тоді, зокрема, за проектом архітектора Юзефа Каєтана Яновського добудований східний флігель, який за своїми формами повторює західний бароковий; піднятий третій поверх всієї будівлі і покрито її новим дахом. Тепер (2009 p.) – це головний корпус Обласної клінічної лікарні.

    Детальніше
  • Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня

    Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня

Організації

  • Університет імені Яна Казимира

    Університет імені Яна Казимира

    Львівський університет ім. Франца І після Польсько-української війни та битв за Львів 1918 року було реорганізовано в Університет Яна Казимира. У міжвоєнній Польщі цей університет вважали одним із найбільших та найзначніших наукових та культурних центрів. З початком радянської окупації 1939 року його перейменували на Львівський державний університет ім. Івана Франка.

    Детальніше

Автор(ка): Тарас Мартиненко