Францішек Ковалишин ID: 35

Францішек Ковалишин ID: 35

1870-1915

Художник-аматор, рисувальник.

Францішек Ковалишин (Franciszek Kowaliszyn) (бл. 1870 р. – 1915 р., Львів) – художник-аматор, рисувальник, про якого відомо не дуже багато.

Ковалишин вчився на архітектурному факультеті Львівської політехніки, але через брак фінансів не закінчив навчання. У той же час відомо, що після Політехніки він працював у Львівському міському архіві.

У цей період, тобто наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Львів активно розбудовувався, а разом із появою новобудов зникали старі його споруди, міняли зовнішній вигляд райони міста. Мабуть, саме постійний контакт із старими документами з історії Львова і внутрішня потреба їх проілюструвати або зафіксувати те, що зникає з мапи міста, спонукали Ковалишина взятися за олівець, перо та пензель. Він виконував рисунки олівцем, тушшю або малював аквареллю архітектурні споруди та навіть цілі архітектурні краєвиди, перемальовував пам'ятки, деталі старих будинків з натури – якщо вони збереглися, якщо ні – з інших старих рисунків та гравюр.

Зарисовки Францішком Ковалишином львівських пам'яток здобули йому певну славу у Львові, про що свідчить його членство в Товаристві прихильників Львова (Towarzystwo miłosników Lwowa), в якому він займав посаду скарбника. Його історична прискіпливість до зображення пам'ятки була причиною того, що в II пол. 1900-х рр. відомий львівський єврейський історик Маєр Балабан (Majer Bałaban) залучив художника до ілюстрування задуманої ним книги під назвою "Єврейські квартали Львова. Їхня історія та пам'ятки", до якої Ковалишин виконав 8 рисунків з натури.

У своїй творчості іноді вдавався до історичних жанрових сюжетів. Наприклад, у бібліотеці Оссолінських у Львові зберігався рисунок 1904 р. під назвою "Вацлав Кошиц в агонії в міському шпиталі у Львові". Іноді, щоб збільшити достовірність зображуваного, він робив візуальну компіляцію на основі старих рисунків. Наприклад, у книзі Маєра Балабана є рисунок Ковалишина, до якого він додає власноручний напис: "Kуна з великої синагоги передмістя. Закритий в ній чоловік взятий зі збірки бібліотеки Павліковських".

Як рисувальник співпрацював із львівськими періодичними виданнями "Щоденна газета" ("Gazeta codzienna") та "Газета для всіх" ("Dziennik dla wszystkich"). Саме в цих виданнях він опублікував близько 60 рисованих портретів популярних історичних і громадських діячів.

Роботи Францішка Ковалишина до 1939 р. зберігалися у фондах Історичного музею, Бібліотеки Оссолінських, у відомій збірці графіки в бібліотеці Яна Ґвалберта Павліковського у Львові. У 1940 р., після націоналізації приватних збірок, графічні збірки Бібліотеки Оссолінських та Павліковських стали складовою частиною нинішньої графічної збірки Кабінету мистецтв Бібліотеки Національної Академії Наук України ім. В. Стефаника.

Праці та проєкти

1902 р. – Будинок Ставропігійського братства. Львівський історичний музей.

1904 р. – 1) "Pręgierz, żuraw i orczyk". Рис. Тушшю. Львівський історичний музей; 2) "Вацлав Кошиц в агонії в міському шпиталі у Львові". Кабінет мистецтв Бібліотеки НАН України у Львові.

Інші роботи

• Бернардинська площа у Львові (за зображенням з 1795 р.). Львівський історичний музей.
• Костел єзуїтів у Львові. Львівський історичний музей.
• Вежа римарів у Львові. Львівський історичний музей.
• Волоська церква у Львові. Олівець, акварель. Кабінет мистецтв Бібліотеки НАН України у Львові.
• Низький замок у Львові. Акварель. За гравюрою Ф. Пернера "Вид Львова – головного міста Галичини та Володимирії". Кабінет мистецтв Бібліотеки НАН України у Львові.
• Перший поверх кам'яниці Коркесів.

Ілюстрації до книги Маєра Балабана "Dzielnica żydowska. Jej dzieje i zabytki"

• Widok wschodniej strony ulicy Blacharskiej (Zydowskiej), S. 17.
• Widok zewnętrzny synagogi Nachmanowiczów, S. 23, Ryc. 8.
• Widok sciany wschodniej synagogi Nachmanowiczów, S. 31, Ryc. 11.
• Dom Dra Simche Menachema (Blacharska, 19), S. 39, Ryc. 13.
• Swiecznik "miejskiego bractwa tragarzy" z wielkiej synagogi miejskiej, S. 45, Ryc. 16.
• Dom Jakoba Gombrychta (Boimów, 30) widziany z ul. Serbskiej (Rózanej), S. 68, Ryc. 27.
• Najwyższa część ulicy Boimów, S. 81, Ryc. 32.
• Kuna (pręgierz) z wielkiej synagogi przedmiejskiej. Zamknięty w niej człowiek wzięty ze zbiorów biblioteki Pawlikowskich, S. 86, Ryc. 34.
• Kramy żydowskie z domu przy ul. Blacharskiej 20, S. 87, Ryc. 35.

Джерела