Георгій Косован ID: 278

Георгій Косован ID: 278

Український галерист, куратор та колекціонер. Живе і працює у Львові.

Георгій народився 6 грудня 1961 році у Львові. Навчався дисциплін, які не були споріднені з мистецтвом, проте брав участь у спілках та комітетах комсомолу. Експозиційна діяльність львівських художників в радянський період була досить складною та бюрократичною. Офіційних виставкових залів було мало, а ступінь контрольованості Спілкою художників ускладнювала, а часом й унеможливлювала експонування того чи іншого митця. Косован згадує:


"Тогда официальных залов было мало и молодым пробиться в них было сложно. Время было такое, что художники хватались за любую возможность получить мастерскую, а для этого нужно было иметь пару справок, что ты участвовал в выставках. Помню, под эгидой Союза художников организовывалась выставка, посвященная пожарникам. Художники на портреты стали дорисовывать кокарду, а в пейзажи вводили пожарную машину, чтобы работу принял выставком" ("Аполитичное пространство", МІТЄЦ, 2016).


Лише після печатку політичної "перебудови", яку ініціював Міхаїл Горбачов у 1986 році, у 1987 році львівська влада допустила проведення виставок без надмірної цензури. Відтак, дуже швидко починають виникати різні неофіційні простори, де створювалося, поширювалося, рідше продавалося актуальне мистецтво (Вишеславський, 2008, 289). У 1988 році Георгій Косован, тоді аспірант Інституту зооветеринарної медицини, вирішив відкрити у місті галерею мистецтва. Він активно використовував свої зв'язки в комітеті комсомолу і зумів переконати офіційних осіб передати йому для потреб мистецтва приміщення на вулиці Івана Франка, 46. Таким чином Косован відкрив першу у Львові приватну стаціонарну галерею, яка мала назву "Три крапки" оскільки тривалий час куратор не міг оформити назву організації. Сам він згадував, що галерею відкрили у 1988 році в жовтні, хоча офіційних документів для цього ще не було. 

 



 

Галерея розмістилася у напівпідвальній квартирі будинку на вулиці Франка, 46 та стала центром андеґраундного мистецтва що дозволив виразити прагнення цілого покоління митців. Тут відбулися перші персональні виставки Володимира Богуславського, Ігоря Яновича, Володимира Сурмача, Бориса Черниха, Галини Жигульської, Олега Денисенка, Олега Дергачова, Олега Капустяка, Олени Турянської (Домащук, 2017, 298). Таким чином, Косован стояв біля витоків формування галерейної культури Львова, де "просувалися" та часто вперше виставлялися сучасні митці та мисткині. Галерея Косована не була типово комерційною як це було поширено на Заході, а радше виконувала функцію центру сучасного мистецтва.

Під кураторством Косована відбулися одні з найзнаковіших у Львові виставок. Це "Дефлорація", проведена у тодішньому музеї Леніна (сьогодні Національний музей ім. Андрея Шептицького) у 1990-му, а також "Виставка до конгресу лікарів-українців" у Львівському медичному інституті. Їх характеризують найчастіше як ексцентричні та провокативні. До прикладу, основний маніфест "Дефлорації" полягав в позбавленні символічної радянської цноти (Шумилович, "Львівське медіа-мистецтво: короткий екскурс"). У 1990 році галерею офіційно зареєстрували та перейменували на "Гал-арт" і в такому статусі функціонувала вона до 1996 року. 

Пов'язані будівлі та простори

  • Вул. Пекарська, 50 – корпус Академії ветеринарної медицини

    Монументальний чотириповерховий будинок – сьогодні головний корпус Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. Ґжицького – споруджений у 1954–1961 рр. за проектом арх. Миколи Сукояна, за участі Віктора Анікіна. Зразок архітектури радянського ретроспективного академізму, виразниками якого були учні дійсного члена Академії наук СРСР Івана Жолтовського. Пам'ятка історії, Ох.№261.

    Детальніше
  • Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

    Колишній будинок Промислового Музею (1898-1904, арх. Юзеф Каєтан Яновський, арх. Євген Весоловський, ск. Леонард Марконі). Стиль будівлі - пізній історизм (неоренесанс). Інтер'єр відзначається багатством ліпного декору (ск. Антон Попель). До 1940 р. тут містилася Національна галерея м. Львова та Товариство приятелів мистецтва. В 1952 р. будівля адаптована під музей В. І. Леніна. Тоді були знищені скульптури та рельєфи на головному фасаді, виконані скульпторами Петром Війтовичем та Антоном Попелем. Сьогодні (2009 p.) - будинок Національного музею у Львові.

    Детальніше
  • Вул. Пекарська, 50 – корпус Академії ветеринарної медицини

    Вул. Пекарська, 50 – корпус Академії ветеринарної медицини
  • Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

    Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

Джерела

1. Гліб Вишеславський, "Самоорганізація художнього життя у Львові кінця 1980-х - початку 1990-х рр.", Мистецтвознавство України, 2008, Вип. 9, с. 289-293
2. Христина Домащук, "Діяльність мистецьких галерей Львова кінця 80-х – початку 90-х років ХХ ст.",  Культура України, 2017, №55, с. 296–304.
3. Богдан Шумилович, "Львівське медіа-мистецтво: короткий екскурс", Відкритий архів українського медіа-арту

Цитування

Створено за підтримки Українського культурного фонду


Автор(ка): Анастасія Марусій

Редактор(ка): Богдан Шумилович, Ольга Заречнюк