Цецилія Кляфтен ID: 115

Цецилія Кляфтен ID: 115

1881-після 1939?

Педагогиня, громадська діячка.

Цецилія Кляфтен (Cecylja Klaftenowa) (1881 р., Тернопіль — після 1939 р. ?) – педагогиня, відома львівська громадська діячка. Не виключено, що Цецилія Кляфтен мала родинні зв'язки із Зиґмунтом Кляфтеном — співвласником (разом із Юзефом Попелем) фотографічної майстерні на вул. Яґеллонській, 11 (сучасна вулиця В. Гнатюка) у Львові.

Закінчила Львівський університет, де вивчала природничі науки, психологію, філософію та літературу. У 1907–1920 рр. працювала в Біологічному інституті Львівського університету.

З 1914 року присвятила себе громадській діяльності, зокрема опіці над бідними, сиротами, а також професійній підготовці єврейської молоді.

У 1915 році Цецилія Кляфтен взяла безпосередню участь у відкритті Ремісничих майстерень (Warsztaty dla robót ręcznych), а в 1916 році заснувала Товариство ремісничих майстерень для єврейських дівчат (Towarzystwo Warsztatów Rękodzielniczych dla Dziewczat żydowskich), а також інтернат для єврейських дівчат-сиріт віком 14-17 років. На базі цих установ у 1920 році сформувалася Єврейська жіноча професійна школа, яку назвали іменем Цецилії Клафтен. У міжвоєнні десятиліття школа стала одним із провідних львівських осередків підготовки майстринь у галузі ужиткового мистецтва і виконували ткані та вишиті предмети світського та релігійного призначення. Школа, що проіснувала до 1939 року, розміщувалася на вулиці Пекарській, 9. У 1919 році Цецилія Кляфтен була членкинею т.зв. Рятувального комітету (Komitet Ratunkowy), який займався допомогою постраждалим від єврейських погромів, що прокотилися хвилею по території Галичини. З 1925 року вона входила до складу Комітету з опіки над пам'ятками єврейського мистецтва (Kuratorium Opieki nad Zabytkami Sztuki Żydowskiej) при Єврейській релігійній громаді у Львові, в якому відповідала за зв'язок зі шкільною молоддю.

Була добре знайома із відомим львівським колекціонером єврейського образотворчого та ужиткового мистецтва Максиміліаном Ґольдштейном (Maksymilian Goldstein), про що свідчить запис у його пам'ятній книзі.

Відсутність інформації про точну дату та місце смерті Цецилії Кляфтен, найімовірніше, свідчить про те, що вона ймовірно загинула у ґетто, або у  таборі  смерті, чи за інших трагічних обставин під час німецької окупації Львова. 

Люди

Леон Топф – Купець та промисловець, співвласник паперової фабрики "Аїда" у Львові. Леон Топф разом із Цецилією Кляфтен доклали зусиль для організації фахової жіночої школи.

Організації

  • Габсбурзький університет

    Габсбурзький університет

    Університет, заснований 1784 року Йосифом ІІ на базі скасованої єзуїтської академії, повинен був стати головною кузнею професійних чиновників для столиці галицької провінції. Наголос робився не на провадженні досліджень, а на підготовці управлінців. Після численних змін, зокрема, пониження статусу до ліцею, у 1817 році університет перезасновано імператором Францом І (ІІ). У такому стані інституція проіснувала до кінця 1918 року.

    Детальніше
  • Університет імені Яна Казимира

    Університет імені Яна Казимира

    Львівський університет ім. Франца І після Польсько-української війни та битв за Львів 1918 року було реорганізовано в Університет Яна Казимира. У міжвоєнній Польщі цей університет вважали одним із найбільших та найзначніших наукових та культурних центрів. З початком радянської окупації 1939 року його перейменували на Львівський державний університет ім. Івана Франка.

    Детальніше
  • Музей Єврейської громади

    Музей Єврейської громади

    Музей єврейської громади (або Єврейський музей) — діяв у Львові у 1934–1940 роках. Заснований групою колекціонерів-меценатів і представників єврейських еліт та митців, серед яких Юзеф Авін, Марек і Ада Райхенштайни, Людвік Ліллє і Віктор Хаєс. Музей створили як інституцію при єврейській громаді Львова, яка займалася ідентифікацією, збереженням і експонуванням пам'яток культури. Основу фонду музею склали приватні колекції та депозити від синагог і приватних осіб.

    Детальніше

Джерела

  1. Almanach żydowski. Wydany przez Hermana Stachla (Lwów-Warszawa-Poznań, 1937), 515-516.
  2. "Działalność żydowskiego komitetu ratunkowego", Chwila, 1919, №103, 3.
  3. Maksymilian Goldstein, Karol Dresdner, Kultura i sztuka ludu żydowskiego w ziemiach polskich (Lwów, 1935), 179.
  4. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2006), 221.

Автор(ка): Галина Глембоцька

Літературний(а) редактор(ка): Юлія Павлишин