Фердинанд Каслер ID: 32

Фердинанд Каслер ID: 32

1883-1941/43

Один із найвідоміших львівських архітекторів I пол. ХХ ст.

Фердинанд Каслер / Касслер (Ferdynand Kasler/ Kassler)  - 16.03.1883, Підгір'я (тепер, можливо, Підгірне Бродівського або Пустомитівського р-ну, є також Підгора Жовківського р-ну) – 1941/43). Фердинанд Каслер був одним із найвідоміших львівських архітекторів першої половини ХХ ст. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки, на якому навчався в 1902-1907 роках. Після цього відкрив власне архітектурне бюро. Спершу воно розмістилося у Львові в будинку на вулиці Глинянській (сучасна Донцова . Початок становлення Каслера як архітектора відбувалося у період сецесії, коли у проектуванні будівель завжди поставало питання синтезу різних видів мистецтва. Їх вирішували через комплексний підхід: архітектор не тільки проектував саму будівлю, але і її декор, обстановку інтер'єру, вітражі, настінні розписи тощо. Окрім того, сецесійна будівля мислилася не як самостійна одиниця, а як складова частина певного архітектурного ансамблю.

Фердинанд Каслеру 1910 роках, тобто в період розквіту сецесійного будівництва у Львові, разом з архітекторами Юзефом Авіном (zef Awin) та Станіславом Ольшевським (Stanisław Olszewski) спроектував ансамбль житлових будинків на вул. Марії Конопницької  у 1911-1914 роках; комплексу житлових будинків на сучасній вулиці Левицького №№ 11, 11а, 15 у 1912 році  спільно із Валерієм Шульманом (Walery Schulman) та ін.

У сецесійний період своєї архітектурної творчості Фердинанд Каслер співпрацював із скульпторами, які за його проектами виконували оздоблення будівель. У цей час він віддавав абсолютну перевагу одному із видатних львівських скульпторів Зиґмунтові Курчинському (Zygmunt Kurczyński, 1886-1953). Скульптури різця Курчинського оздоблюють кoлишній будинок Якуба Ґрюнера на вулиці Гнатюка 20/22 (сучасні залізничні каси), кoлишній будинок Фінклера на розі вулиць Бандери  і Карпінського, будинки в стилі пізньої сецесії на вулиці Чернігівській, 2, 4, вулиці Левицького, 26 тощо. 

Фердинанд Каслер одним з перших на галицьких теренах займався залізобетонним будівництвом, що мало величезне значення з точки зору конструктивних можливостей та надання будівлям індивідуальної форми. Був першим, хто почав споруджувати у Львові багатоповерхові будинки — "хмарочоси". Прикладами є прибуткові будинки Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (1912-1921) та будинок на вулиці Академічній, 7 (тепер — просп. Шевченка) збудований в 1929-1931 роках.

Перша світова війна призупинила будівництво на теренах Галичини й привела до руйнувань в багатьох її містах. Після війни постала проблема відновлення промислового та житлового будівництва. В архітектурному проектуванні та будівництві на перший план висунули ідею функціональності будівлі, як основу формотворення. Тобто функція споруди починає визначати її форму.

У житловому будівництві розробка проектів багатоквартирного житлового будинку, виходячи з міркувань зручностей та комфорту, розпочалася ще в період модерну. Але в архітектурі функціоналізму 1920-1930-х років ці ідеї остаточно отримують своє логічне втілення. Прикладами функціоналізму в творчості Фердинанда Каслера можуть бути практично усі проекти, виконані ним починаючи із середини 1920-х років.

Фердинанд Каслер був членом єврейської громади міста, у її житті він брав активну участь: був членом Ради Єврейської громади у Львові, багаторічним членом гуманітарного товариства "Леополіс Б'ней Бріт". Також входив до ряду громадських та професійних організацій, зокрема до правління "Спілки розповсюдження професійної підготовки євреїв в Малопольщі" (Związek dla szerzenia wyksztalczenia zawodowego wsród Żydów w Małopolsce), був членом Комітету з будівництва Дому громадської допомоги Товариства "Притулок для бездомних" та ін. В 1922 році разом з докторами Адольфом Ротфельдом (Rothfeld) та Адою Кальмус-Райxенштейн (Ada Kalmus-Reichensteinowa), а також меценатом і колекціонером образотворчого мистецтва Kаролем Кацом (Karol Katz) був обраний членом правління Кола прихильників єврейського мистецтва у Львові (Koło miłosników Sztuki Żydowskiej). Для єврейської громади міста він виконав декілька архітектурних проектів. За ними у Львові спорудили Будинок єврейських сиріт на пл. Данила Галицького, 4  у 1920-му році,сьогодні — районний відділ освіти, Ремісничі майстерні ім. Абрагама Коркіса у 1925-1930 роках, тепер — професійна школа № 1 на вул. Ангеловича, 30, а також будинки для членів громади Якуба Ґрюнера (Jakób Gruener), Йони Шпрехера (Jonasz Sprecher), Юзефа Атляса (zef Atlas), Віктора Хаєса (Wiktor Chajes) та ін.

У свої проекти, як й інші єврейські архітектори того часу вводив "трансформовані єврейські орнаментальні мотиви, а також модерністично загострені елементи мавританського та ренесансного мистецтва" (Ю. Бірюльов)

Фердинанд Каслер мешкав у Львові спершу на вул. Глинянській (сучасна Донцова), в будинку на сучасній вулиці Левицького, 11а, спорудженому за його проектом, а також на Левицького, 27. Помер або загинув під час німецької окупації Львова. Час, місце та обставини смерті не відомі.

Пов'язані будівлі та простори

  • Вул. Левицького, 11 – житловий будинок

    Великий будинок з трьох частин збудований 1911-1912 р. у стилі модерну, на замовлення заможного власника Нарбута Атляса. У своїй архітектурі поєднує скульптурну пластику, мистецькі й архітектурні елементи модерну, створені визначними архітекторами Фердинандом Каслером і Валерієм Шульманом. Пам'ятки архітектури ох.№№ 171-М, 172-М, 174-М.

    Детальніше
  • Просп. Свободи, 35 – житловий будинок

    Колишній чиншовий будинок — частина "пасажу Феллерів" вирізняється пишністю архітектурних форм, скульптурного декору та інтер'єрів. Спроєктований Артуром Шлеєном та перебудований Фердинандом Каслером. Ймовірний автор скульптур — Петро Війтович.  Фасад увінчаний алегоричними фігурами Комерції і Комунікації, персоніфікованими у образах Евридики і Меркурія. Пам'ятка архітектури (Ох. №150-М).

    Детальніше
  • Вул. Генерала Чупринки, 6 – житловий будинок

    Багатоквартирний будинок споруджений у 1910–1911 рр., співавторами  проекту були архітектори Іґнатій Кендзерський та Адам Опольський. Чотириповерхова кам’яниця привертає увагу динамічним моделюванням фасаду, оформленого ризалітами та еркером. Основну масу архітектури становить прямокутний у плані корпус, прилеглий до вул. Генерала Чупринки,  доповнений офіцинами з боку подвір’я. Сходова клітка фіксує центральну вісь плану, приміщення компонуються двома рядами. Hеокласицизм початку ХХ ст., поєднаний із елементами пізньосецесійної архітектури. Верхня частина фасаду декорована парними горельєфами. У пізніші роки кам'яниця була значно перебудована.

    Детальніше
  • Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"

    Монументальний триповерховий будинок (сьогодні головний корпус Національного університету "Львівська політехніка") був споруджений у 1873–1877 рр. для львівської Технічної академії за проектом архітектора Юліана Захарієвича. Будинок є характерним зразком навчального закладу періоду історизму, архітектура якого поєднує мотиви неокласицизму та італійського неоренесансу. Пам'ятка архітектури (Ох. № 194-М).

    Детальніше
  • Вул. Котляревського, 40 – житловий будинок
    Багатоквартирний будинок споруджений у 1936–1937 рр. за проектом архітектора Фердинанда Каслера. Наріжний чотириповерховий дім — один з елітних об’єктів житлової архітектури Львова другої половини 1930-х рр., зразок функціоналізму. На головному фасаді, відсунутому від червоної лінії вул. Котляревського, розміщено широкий еркер та вхідний портал. Боковий та тильний фасади модельовано асиметричними пристінками. Частину верхнього поверху займає тераса, прилегла до брандмауера, що формує "ламаний" силует корпусу. Кут будинку акцентований півкруглими виступами балконів. У плані  вісь сіней та сходів ділить внутрішню площу будинку навпіл. У центрі просторих квартирних секцій компонуються приміщення холів.
    Детальніше
  • Просп. Шевченка, 7 – офісний будинок
    Цей восьмиповерховий будинок у стилі функціоналізму є висотною домінантою проспекту. Свого часу найвищий львівський будинок звели 1929-1931 рр. за проектом Фердинанда Касслера на замовлення підприємця-мільйонера Йони Шпрехера. Приміщення тут орендувалися під офіси, фешенебельні крамниці, житло. Сьогодні у будинку — Об'єднання профспілок Львівщини. Пам'ятка архітектури (охор. №398-М).
    Детальніше
  • Вул. Підвальна, 3 – офісний будинок (колишній житловий)

    Чотириповерховий будинок на розі вулиць Валової, Підвальної та Братів Рогатинців був споруджений у 1910–1912 рр. за проектом архітектора Карела Боубліка. Це був чиншовий будинок купця Мавриція Шпрехера і доктора Макса Шпрехера. Споруда формально складається з двох частин із різною адресою: вул. Підвальна, 3 і вул. Валова, 31, але візуально сприймається як один двосекційний будинок. Це пам'ятка архітектури місцевого значення (Ох. № 216-М). У декорі застосовані мотиви історизму — поєднуються елементи неоренесансу, неоготики, а також сецесії. У міжвоєнний період власником будинку на вул. Підвальній, 3 була єврейська видавнича спілка "Хвиля". Сьогодні в обох частинах будинку розміщені офіси.

    Детальніше
  • Вул. Академіка Гнатюка, 20-22 – житловий будинок

    Будинок споруджений за проектом Фердинанда Каслера та Романа Фелінського з архітектурного бюро Міхала Уляма. Це — яскравий зразок чиншової кам'яниці, модернова пластика якої поєднує архітектурні елементи зі скульптурним оздобленням Зиґмунта Курчинського. Сьогодні — житловий будинок, у приміщеннях першого поверху — Міські залізничні квиткові каси. Пам'ятка архітектури (Ох.№770-М). 

    Детальніше
  • Вул. Левицького, 22 – житловий будинок

    Чотириповерховий будинок був зведений як чиншова кам'яниця. Постав за архітектурним проєктом Юзефа Авіна для Арона і Германа Нахтів у 1912. Яскравий приклад пізньої сецесії, будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення (Ох. №176-М).

    Детальніше
  • Вул. Конопницької, 8 – житловий будинок
    Чотириповерховий рядовий житловий будинок споруджений у 1912–1913 рр. за проектом Станіслава Ольшевського як чиншова кам'яниця лікаря Влодзімєжа Серадського. Ранньомодерністичний будинок зведений з використанням залізобетонних конструкцій, з мережами водопостачання, каналізації, електрики, вентиляції та центрального опалення. У стильовому вирішенні поєднує мотиви пізньої сецесії та неокласицизму. Пам'ятка архітектури, ох.№124-М.
    Детальніше
  • Вул. Академіка Гнатюка, 5-7 – будинок музичної школи (колишній житловий)

    Чотириповерховий будинок спорудили 1876-1877 рр. за проектом Фелікса Ксенжарського на замовлення Галицького кредитного банку. Це типовий зразок неоренесансу 1870-х років. Подвійний номер свідчить про те, що внаслідок реконструкції у будинку об'єдналися два попередні. Сьогодні (2015) тут розміщена дитяча музична школа, на першому поверсі діють крамниці.

    Детальніше
  • Вул. Левицького, 11 – житловий будинок

    Вул. Левицького, 11 – житловий будинок
  • Просп. Свободи, 35 – житловий будинок

    Просп. Свободи, 35 – житловий будинок
  • Вул. Генерала Чупринки, 6 – житловий будинок

    Вул. Генерала Чупринки, 6 – житловий будинок
  • Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"

    Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"
  • Вул. Котляревського, 40 – житловий будинок

    Вул. Котляревського, 40 – житловий будинок
  • Просп. Шевченка, 7 – офісний будинок

    Просп. Шевченка, 7 – офісний будинок
  • Вул. Підвальна, 3 – офісний будинок (колишній житловий)

    Вул. Підвальна, 3 – офісний будинок (колишній житловий)
  • Вул. Академіка Гнатюка, 20-22 – житловий будинок

    Вул. Академіка Гнатюка, 20-22 – житловий будинок
  • Вул. Левицького, 22 – житловий будинок

    Вул. Левицького, 22 – житловий будинок
  • Вул. Конопницької, 8 – житловий будинок

    Вул. Конопницької, 8 – житловий будинок
  • Вул. Академіка Гнатюка, 5-7 – будинок музичної школи (колишній житловий)

    Вул. Академіка Гнатюка, 5-7 – будинок музичної школи (колишній житловий)

Організації

  • Товариство політехнічне

    Товариство політехнічне

    Засноване 1876 року, діяло до 1939-го (з 1913 — як Польське товариство політехнічне) — перша та головна недержавна організація спеціалістів технічних галузей коронного краю Галичини. Поєднувало риси профспілки та наукового товариства. Завдяки їм у Львові з'явився Промисловий музей, проведені електрифікація, каналізування міста та ін.

    Детальніше

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/42.
  2. ДАЛО 2/1/532.
  3. ДАЛО 2/1/844.
  4. ДАЛО 2/1/1006.
  5. ДАЛО 2/1/4776.
  6. Приватний архів Павла Гранкіна.
  7. Almanach żydowski (Lwów-Warszawa-Poznań: Wydany przez Hermana Stachla, 1937), 398, 436.
  8. Jurij Biriulow, Rzeźba Lwowska (Warszawa: Neriton; Stowarzyszenie Sztuki Nowoczesnej w Toruniu, 2007), 126, 203, 204, 250.
  9. Jurij Birulow, Secesja we Lwowie (Warszawa: Wydawnictwo Krupski i S-ka, 1996).
  10. "Kronika", Chwila, 1922, №1291, 7.
  11. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: ViaNova, 2001), 29, 72, 74, 75, 78, 79, 93, 116, 118, 126, 177, 193, 197, 200, 210, 212, 224.
  12. Юрій Бірюльов, Мистецтво львівської сецесії (Львів: Центр Європи, 2005), 42, 45, 47, 59, 60, 91, 92, 101, 102.
  13. Володимир Вуйцик, Роман Липка, Зустріч зі Львовом (Львів: Каменяр, 1987), 124, 127, 138.
  14. Павло Гранкін, "Архітектор Юліан Цибульський", Будуємо інакше. Будівництво, архітектура, технології, 2000, №6, 48.
  15. Ірина Котлобулатова, Львів на фотографії. 1860–2006 (Львів: Центр Європи, 2006), 221.
  16. Тарас Липка, "Архітектор Євген Червінський і еволюція творчих напрямків в архітектурі Львова 20-х років ХХ століття", Галицька брама, 1996, №11, 8.
  17. Львів. Туристичний довідник (Львів: Видавництво “Центр Європи”, 1999), 119, 124, 125, 130-131, 132, 155, 203, 206, 295.
  18. Митці України. Енциклопедичний довідник (Київ, 1992), 742.

Автор(ка): Галина Глембоцька

Редактор(ка): Ольга Заречнюк

Літературний(а) редактор(ка): Юлія Павлишин