Єжи Гжендзєльський ID: 166

1901-1941

Польський лікар-окуліст, доцент офтальмологічної клініки університету ім. Яна Казимира у Львові.

Єжи Гжендзельський (Jerzy (Józef) Michał Grzędzielski) народився 17 травня 1901 р. в містечку Кенти (пол. Kęty) Краківського воєводства; трагічно загинув 4 липня 1941 р. на Вулецьких пагорбах у Львові. Польський лікар-окуліст, доцент офтальмологічної клініки університету ім. Яна Казимира у Львові.

 

Базову гімназіальну освіту здобув у Перемишлі. Опісля у 1919 р. вступив на медичний факультет Львівського університету.

Після закінчення навчання та захисту докторату в 1925 р. молодий лікар-окуліст залишився працювати в Офтальмологічній клініці при університеті — спочатку асистентом, а згодом, з 1931 р., ад’юнктом. За п’ять років до початку Другої світової війни Гжендзельський габілітувався. Тема його роботи: "Емпіричні дослідження відриву сітківки" ("Badania doświadczalne nad oderwaniem siatkówki").

Єжи Гжендзельський був учнем та наступником відомого львівського офтальмолога, керівника Офтальмологічної клініки проф. Адама Беднарського (Adam Bednarski) (1869–1941 рр.). Будучи його заступником Гжендзельський часто заміняв літнього професора, а з 1939 р. де-факто керував Офтальмологічною клінікою. 

У науковій діяльності Гжендзельський зосереджувався на проблемах етіології та лікування відшарування сітківки. Опублікував 25 наукових досліджень, а також був відомим завдяки високій техніці виконання та експериментальним підходам до операцій на оці.

Був одружений з доктором медицини педіатром Юлією Найсарек (Julia Najsarek). Їхній син Станіслав став відомим польським астрономом.


Друга світова війна

З початком війни та приходом радянської влади Єжи Гжендзельський залишився працювати на займаній посаді в клініці, а після смерті проф. Адама Беднарського у 1941 р. став її повноправним керівником. 

3 липня 1941 р., невдовзі після початку німецько-радянської війни та вступу німецьких військ до Львова, професора, як і багатьох представників польської інтелектуальної еліти міста, спіткала трагічна доля. Та на відміну від більшості інших науковців Єжи Гжендзельського не було у списках на арешт та ліквідацію. Його арешт фактично був "випадковим".

Так, увечері 3 липня 1941 р. одна з оперативних команд групи спеціального призначення Поліції Безпеки "Лемберг" прийшла по проф. Адама Беднарського. Заставши вдома лише його вдову та довідавшись, що професор вже помер, функціонери поліції запитали, хто ж його заступник. Пані Беднарська, яка нічого не підозрювала, вказала на Єжи Гжендзельського.

У результаті його було арештовано, а після короткого допиту в приміщенні бурси Абрагамовичів розстріляно вранці 4 липня на Вулецьких пагорбах.

Праці та проєкти

Наукові роботи:

  • Grzędzielski J. "Przypadek miedzicy i srebrzycy rogówki",  Klinika Oczna, Warszawa, 1927.
  • Grzędzielski J. "Krowotoki siatkówki w ostrej białaczce szpikowej. Przypadek badany wziernikowo i histologisznie", Klinika Oczna, Warszawa, 1931.
  • Grzędzielski J. "Lokalizacja rentgenograficzna ciał obcych oka. Uwagi krytyczne i własne doświadczenia", Klinika Oczna, Warszawa, 1937.

Пов'язані будівлі та простори

  • Вул. Грушевського, 4 – біологічний корпус ЛНУ ім. Франка
    Колишній будинок єзуїтського конвікту, пізніше – старий корпус університету (ХVIII ст.; 1842 - перебудова, арх. Фіделіс Штадлер). Стиль будівлі – класицизм. Будинок споруджувався для єзуїтського пансіону, в якому виховувалася шляхетська молодь, згодом в ньому були розміщені казарми. У 1851 р. був переданий університету. Сьогодні (2009 p.) – корпус біологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка.
    Детальніше
  • Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня
    Колишня Колегія піярів (1762–1776 рр.) Акт на заснування колегії видано 1748 р. Будівля побудована на кошти єпископа суфрагана Самуеля Роха Ґловінського, вірогідно, за проектом архітектора Паоло Антоніо Фонтана як освітньо-виховний заклад для шляхетської молоді. Основні будівельні роботи були проведені у 1762–1776 рр., вже після відкриття закладу. Будівельні роботи виконував архітектор Франциск Ксаверій Кульчицький. Від 1776 р. заклад називався  Терезіанською кoлeгiєю (Collegium Teresianum). Після скасування ордену піярів 1784 р. колегію замінено на шпиталь боніфратів, а згодом після їх касації 1785 р. австрійський уряд передав будівлю урядовому шпиталю, який у 1866 р. став загальним міським шпиталем. Деякий час тут був міський будинок для психічно хворих. Будівля остаточно завершена у 1885 р. Тоді, зокрема, за проектом архітектора Юзефа Каєтана Яновського добудований східний флігель, який за своїми формами повторює західний бароковий; піднятий третій поверх всієї будівлі і покрито її новим дахом. Тепер (2009 p.) – це головний корпус Обласної клінічної лікарні.

    Детальніше
  • Вул. Грушевського, 4 – біологічний корпус ЛНУ ім. Франка

    Вул. Грушевського, 4 – біологічний корпус ЛНУ ім. Франка
  • Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня

    Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня

Організації

  • Університет імені Яна Казимира

    Університет імені Яна Казимира

    Львівський університет ім. Франца І після Польсько-української війни та битв за Львів 1918 року було реорганізовано в Університет Яна Казимира. У міжвоєнній Польщі цей університет вважали одним із найбільших та найзначніших наукових та культурних центрів. З початком радянської окупації 1939 року його перейменували на Львівський державний університет ім. Івана Франка.

    Детальніше

Автор(ка): Тарас Мартиненко