Владислав Добжанецький ID: 164

Владислав Добжанецький ID: 164

1887-1941

Педіатр, піонер польської пластичної хірургії, професор.

Владислав Добжанецький (Władysław Dobrzaniecki) народився 24 вересня 1887 р. с. Зелінці (сьогодні с. Жилинці Борщівського району Тернопільської області); трагічно загинув 4 липня 1941 р. на Вулецьких пагорбах у Львові. Лікар-педіатр, піонер польської пластичної хірургії, фахівець кардіохірургії. 

Базову гімназіальну освіту здобув у Тернополі. Вступив на медичний факультет Львівського університету. Після його закінчення у 1924 р. Добжанецький залишився працювати асистентом на кафедрі хірургії університету ім. Яна Казимира. Паралельно проходив стажування з торакальної і пластичної хірургії, урології та неврології в Парижі та Страсбурзі. Талановитий лікар послідовно просувався щаблями академічної кар’єри — у 1931 р. габілітувався, а з 1938 р. став професором хірургії в Університеті  ім. Яна Казимира. 

Паралельно з працею в університеті професор Добжанецький певний час керував Львівською дитячою лікарнею св. Софії (Szpitala Dziecięcego św. Zofii) (1936–1938) та завідував відділом хірургії Львівського загального шпиталю (Państwowego Szpitala Powszechnego) (1938–1939).

Наукова робота


Професор Добжанецький був визнаним фахівцем пластичної та трансплантаційної хірургії. Вважався одним з піонерів пластичної хірургії в Польщі та засновником польської школи пластичної хірургії. 

Основною спеціалізацією професора була реконструктивна хірургія, зокрема хірургія носо-щелепової ділянки. Також Добжанецький займався питаннями трансплантації печінки та впливу імунологічних механізмів у трансплантаційній хірургії. Тривалий час займався проблематикою переливання крові (гемотрансфузіологією), опублікував понад 20 наукових робіт з даного питання. Окрім того, досліджував вплив привушної залози на метаболізм вуглеводів в організмі.

Як відомий хірург-практик проводив хірургічне лікування захворювань  серцево-судинної системи (судинна та кардіохірургія). Запропонував операцію виведення сечоводів у товсту кишку, власну модифікацію шкірного шва та ін.

Друга світова війна


Під час радянського панування керував кафедрою та Клінікою шпитальної хірургії у переформатованому Медичному інституті.

З початком німецько-радянської війни професора Добжанецького було внесено до проскрипційних списків польської інтелігенції, а ввечері 3 липня 1941 р. заарештовано функціонерами групи спеціального призначення Поліції Безпеки.

Разом із професором було заарештовано його друга та ровесника, доктора юриспруденції Тадеуша Тапковського (Tadeusz Tapkowski), а також господаря помешкання Євгенія Костецького (Eugeniusz Kostecki).

За декілька годин, на світанку 4 липня, після короткого допиту в приміщенні бурси Абрагамовичів, професора Добжанецького разом з Євгенієм Костецьким, Тадеушем Тапковським та іншими арештованими науковцями було розстріляно на Вулецьких пагорбах.

Праці та проєкти

Наукові публікації

  • Dobrzaniecki W., "Multilocular Cyst of the Spleen Produced by Infarcts",  Annals of Surgery, Jul 1930; 92(1): 67–76.
  • Dobrzaniecki W., "The Problem of Myositis Ossificans Progressiva", Annals of Surgery, Dec 1936; 104(6): 987–992.
  • Dobrzaniecki W., Obecny stan chirurgii ukladu wspołczulnego (дис. праця). Lwow, 1931.
  • Dobrzaniecki W., Michalowski E., Influence de la suppression de l'excrétion de la parotide sur la glycorégulation, (Paris: Masson, 1931).
  • Dobrzaniecki W., Influence de l'ablation des ganglions sympathiques sur l'évolution des différentes formes de greffes cutanées autoplastiques et homoplastiques, (Paris: Masson), 1930.
  • Dobrzaniecki W., Czy istnieje t. zw. mechanizm zastawkowy po operacji Coffeya?  [S.l.: s.n., 1937].
  • Dobrzaniecki W., "Restoration of the sub-septal portion of the nose", Annals of Surgery. Dec 1929; 90(6): 974–977.
  • Dobrzaniecki W., "Homotransplantation and the several blood groups. Considerations on epidermal grafts made by the Thiersch method", Annals of Surgery. Nov 1929; 90(5): 926–938.
  • Dobrzaniecki W., Serafin K., "Anatomical study of the superior hypogastric plexus or the pre-sacral nerve from the surgical standpoint", Annals of Surgery. Jul 1934; 100(1): 30–38.
  • Dobrzaniecki W., Haak E., "Meningocele spinalis traumatica spuria", Annals of Surgery, v116 n1 (194–207).

Пов'язані будівлі та простори

  • Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня
    Колишня Колегія піярів (1762–1776 рр.) Акт на заснування колегії видано 1748 р. Будівля побудована на кошти єпископа суфрагана Самуеля Роха Ґловінського, вірогідно, за проектом архітектора Паоло Антоніо Фонтана як освітньо-виховний заклад для шляхетської молоді. Основні будівельні роботи були проведені у 1762–1776 рр., вже після відкриття закладу. Будівельні роботи виконував архітектор Франциск Ксаверій Кульчицький. Від 1776 р. заклад називався  Терезіанською кoлeгiєю (Collegium Teresianum). Після скасування ордену піярів 1784 р. колегію замінено на шпиталь боніфратів, а згодом після їх касації 1785 р. австрійський уряд передав будівлю урядовому шпиталю, який у 1866 р. став загальним міським шпиталем. Деякий час тут був міський будинок для психічно хворих. Будівля остаточно завершена у 1885 р. Тоді, зокрема, за проектом архітектора Юзефа Каєтана Яновського добудований східний флігель, який за своїми формами повторює західний бароковий; піднятий третій поверх всієї будівлі і покрито її новим дахом. Тепер (2009 p.) – це головний корпус Обласної клінічної лікарні.

    Детальніше
  • Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня

    Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня

Організації

  • Університет імені Яна Казимира

    Університет імені Яна Казимира

    Львівський університет ім. Франца І після Польсько-української війни та битв за Львів 1918 року було реорганізовано в Університет Яна Казимира. У міжвоєнній Польщі цей університет вважали одним із найбільших та найзначніших наукових та культурних центрів. З початком радянської окупації 1939 року його перейменували на Львівський державний університет ім. Івана Франка.

    Детальніше

Автор(ка): Тарас Мартиненко