https://lia4.lvivcenter.org/uk/persons/beck-adolf/Адольф Бек
Адольф Бек
ID:
6
Адольф Бек
ID:
6
1863-1942
Доктор фізіології, професор.
Професор, доктор Адольф Бек (1863-1942), фізіолог, керівник Закладу фізіології Університету Яна Казимира, в 1912/13 та 1914/15 роках ректор УЯК, член Польської академії наук, почесний професор Лікарського відділу. Покінчив життя самогубством у серпні 1942 р., в окупованому німцями Львові.
"Цілий поверх у корпусі Анатомії займала Фізіологія. Її викладав дуже поважний колишній ректор університету професор доктор Адольф Бек, саме той, що спільно з Наполеоном Цибульським вперше отримав основний наднирковий гормон – адреналін. Разом із Генриком Кадиі він був засновником Відділу, автором підручника по фізіології. Професор Бек походив із заможної родини шліфувальників діамантів, кілька поколінь якої мешкали в Амстердамі. Разом із дещо молодшим від мене сином професора Генриком я здійснював чудові гірські походи в Татрах... Чверть століття пізніше, в час окупації, я зустрів професора Бека на вул. Зеленій.
– До чого то вже доходить? – сказав він мені, роздратований.
– Подивіться! Я повинен носити на рукаві зірку Давида!
Невдовзі по нього прийшли гестапівці, щоб відправити до табору на Янівському передмісті, де було вбито 150 000 євреїв. Але син забезпечив батька ціанистим калієм і доктор Бек не дався живим до рук вбивць. Генрик Бек, який після стажування в Закладі Патологічної Анатомії став видатним гінекологом, пережив окупацію завдяки героїчному піклуванню своєї дружини. У 1945 р. він отримав кафедру акушерства у Вроцлаві, але вже через кілька місяців перспективної праці його впродовж кількох хвилин вбив несподіваний інфаркт. Дружина не пережила цієї втрати...." (Aleksander Zakrzewski. Sanatorium Mariówka i medycyna, Wrocław, 1975 r. S.170-171.)
"Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie podczas inwazji rosyjskiej w roku 1914/15" napisał Prof. dr. Adolf Beck powczesny prorektor Uniwersytetu.” Lwów 1935.
Чотириповерховий будинок,
розміщений на розі вул. Академіка Богомольця та Івана Франка, споруджений у 1905–1906 роках за проектом Яна Шульца для Гелени та Станіслава Якуба Балів. Це
колишня чиншова кам'яниця, зведена у стилі історизму (неоренесансу). Сьогодні (2014) використовується
як житловий будинок з офісами відділень банків, салоном краси та перукарнею на
партері.
Колишній будинок єзуїтського конвікту, пізніше – старий корпус університету (ХVIII ст.; 1842 - перебудова, арх. Фіделіс Штадлер). Стиль будівлі – класицизм. Будинок споруджувався для єзуїтського пансіону, в якому виховувалася шляхетська молодь, згодом в ньому були розміщені казарми. У 1851 р. був переданий університету. Сьогодні (2009 p.) – корпус біологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка.
Триповерховий рядовий будинок споруджений у 1905–1906
роках за проектом, виконаним у бюро архітектора Івана Левинського для фірми "Ельстер і Топф".
Колишня чиншова кам'яниця є частиною сецесійного ансамблю житлових будинків, що
оточують озеленений сквер у центрі вулиці. Пам'ятка архітектури місцевого
значення (ох.№М-4). Сьогодні використовується як житловий.
Колишній
будинок Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного
університету імені Івана Франка) споруджений у 1877–1881 рр. за проектом
архітектора Юліуша Гохберґера. Монументальна споруда сейму зведена у стилі
історизму під впливом неоренесансної архітектури Відня другої половини ХІХ ст.
Вирізняється багатством скульптурно-орнаментального оздоблення.
Вул. Грушевського, 4 – біологічний корпус ЛНУ ім. Франка
Вул. Академіка Богомольця, 4 – житловий будинок
Вул. Університетська, 1 – головний корпус ЛНУ ім. І.Франка
Організації
Університет імені Яна Казимира
Львівський
університет ім. Франца І після Польсько-української війни
та битв за Львів 1918 року було реорганізовано в Університет Яна Казимира. У міжвоєнній Польщі цей університет
вважали одним із найбільших та найзначніших наукових та культурних центрів. З
початком радянської окупації 1939 року його перейменували на Львівський державний
університет ім. Івана Франка.
2. Aleksander Zakrzewski. Sanatorium Mariówka i medycyna. (Wrocław,1975 r. S.170-171) 3. "Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie podczas inwazji rosyjskiej w roku 1914/15" napisał Prof. dr. Adolf Beck powczesny prorektor Uniwersytetu. Lwów 1935.