Казимир Бартель ID: 92

Казимир Бартель ID: 92

1882-1941

Педагог, професор архітектури у Львівській політехніці, політичний діяч.

Казимир Бартель (Kazimierz Bartel) (3.03.1882, Львів – 26.07.1941, Львів) — педагог, професор архітектурного факультету Львівської політехніки, політик.

Казимир Бартель народився у робітничій сім'ї залізничного машиніста. Народну школу він відвідував у Стрию, але через незначні успіхи у навчанні був відданий батьками на навчання у слюсарних майстеренях залізниці. Ця робота розбудила в ньому інтерес до технічних наук. У 1896 році розпочав навчання у Державній промисловій школі у Львові на відділенні слюсарства, а в 1897–1998 навчальному році засвоював спеціальність "будівниче слюсарство", паралельно навчаючись у реальній школі. З 1899 по 1901 відвідував заняття у відкритих майстернях рисунку та моделювання тієї ж школи. У 1901 році поступив до механічного відділення Львівської політехніки. Одночасно, в 1903–1907 рр., відвідував лекції з математики та філософії у Львівському університеті ім. Франца І.

У 1908 році Казимир Бартель пройшов курс фахового вдосконалення у Мюнхені, після чого його прийняли до Львівської політехніки викладачем нарисної геометрії у 1909-му. Протягом більш ніж тридцяти років (1910–1941) керував І кафедрою нарисної геометрії. У 1921–1922 н. р. став деканом архітектурного факультету Політехніки, а в 1930–1931 рр. — її ректором. Із 1928 року і до кінця життя викладав у Політехніці теорію малярської перспективи.

Був автором багатьох наукових праць, у т.ч. підручника з нарисної геометрії (1919). Робота Казимира Бартеля "Живописна перспектива" (з 397 ілюстраціями, Львів-Варшава, 1928), перекладена на декілька мов світу, була найвагомішою у його творчому доробку.

З 1920-х років брав активну участь у політичному житті країни: у 1922 році — депутат сейму Речі Посполитої; в 1926-му, 1928–1929 та 1929–1930 — прем'єр-міністр; у 1926–1927 — віце-прем'єр міністр; у 1938–1939 — сенатор. На початку своєї політичної кар'єри був наближеним до маршала Пілсудського (Józef Piłsudski), але пізніше, після 1930 року, не згідний із його політикою, відійшов від нього і повернувся до наукової роботи. В 1937 році був нагороджений великою стрічкою Ордену Відродження Польщі.

На початку Другої світової війни, в 1940–1941 роках, Львівський політехнічний інститут працював зі старим викладацьким складом. У серпні 1940 р. група викладачів Політехніки була запрошена до Москви з метою ознайомлення з радянською системою вищої освіти. Того ж року на запрошення Академії Наук СРСР Казимир Бартель виїхав до Москви, де йому запропонували перекласти на російську мову та видати його підручник із нарисної геометрії.

У Львові Казимир Бартель мешкав спершу на вулиці Городоцькій, згодом на інших квартирах у місті. З початку 1930-х років разом з дружиною Марією оселився у власній віллі на вулиці Гербуртів, 5 (сучасна вулиця Глінки), що була споруджена у 1903–1904 роках для родини львівських художників Стефановичів. Саме у цьому будинку 2 липня 1941 року його одним із перших представників львівської інтелігенції заарештувало німецьке гестапо. Наступного дня, в ніч з 3 на 4 липня, були арештовані 25 викладачів вищих шкіл Львова і, разом із їхніми родичами, розстріляні того ж дня на Вулецьких пагорбах у Львові. Проф. Бартель пробув під арештом більше трьох тижнів. Спочатку його утримували в будинку колишньої дирекції електростанції на вул. Пелчинській, 55 (тепер Вітовського), а близько 21 липня перевели до тюрми на вулиці Лонцького (тепер вул. Брюллова, 1/3/5, місцеве відділення міліції) і за наказом Гіммлера 26 липня розстріляли, ймовірно, на Янівських пісках неподалік від майбутнього Янівського концтабору (тепер — тюрма на вул. Шевченка, 156).

Праці та проєкти

Наукові роботи:

1911 — O utworach jedno-kreślnych pęków i szeregów inwolucyjnych (дисертація).
1919 — Geometrya wykreślna (Підручник з нарисної геометрії) .
1928 Perspektywa malarska  (Малярська перспектива).
1931Perspektywa intarsji w okresie wczesnego renesansu (Перспектива інтарсії у період раннього ренесансу) 

Люди

Антоній Цєшинський – Лікар-дантист, професор, один з піонерів світової стоматології. У 1940 році разом із Казимиром Бартелем та групою інших професорів відвідав Москву на запрошення Всесоюзного комітету у справах вищої освіти.
Ян Ґрек – Лікар-терапевт, спеціаліст у сфері внутрішніх захворювань, професор Університету ім. Яна Казимира. У вересні 1940 р. із Казимиром Бартелем та групою професорів львівських вищих навчальних закладів здіснив візит до Москви на запрошення Всесоюзного комітету у справах вищої освіти.
Каспер Вайґель – вчений-геодезист і фотограммерист, професор, ректор Львівської Політехніки. У вересні 1940 р. разом із Казимиром Бартелем та групою професорів львівських вищих навчальних закладів відвідав із тривалим візитом Москву на запрошення Всесоюзного комітету у справах вищої освіти.
Роман Віткевич – Інженер-механік, педагог, професор Львівської політехніки. У серпні 1940 р. разом із Казимиром Бартелем та групою професорів львівських вищих навчальних закладів у ході тривалого візиту на запрошення Всесоюзного комітету у справах вищої освіти відвідав Москву.
Станіслав Пілят – хімік, завідувач кафедри технології нафти та природнього газу Львівської Політехніки. У вересні 1940 р. разом із групою професорів львівських вищих навчальних закладів на чолі з проф. Казимиром Бартлем відвідав Москву на запрошення Всесоюзного комітету у справах вищої освіти.
Тадеуш Островський – Лікар-хірург, педагог, альпініст. У серпні та вересні 1940 р. разом із Казимиром Бартелем та групою професорів львівських вищих навчальних закладів ) на запрошення Всесоюзного комітету у справах вищої освіти відвідав Москву.

Організації

  • Габсбурзький університет

    Габсбурзький університет

    Університет, заснований 1784 року Йосифом ІІ на базі скасованої єзуїтської академії, повинен був стати головною кузнею професійних чиновників для столиці галицької провінції. Наголос робився не на провадженні досліджень, а на підготовці управлінців. Після численних змін, зокрема, пониження статусу до ліцею, у 1817 році університет перезасновано імператором Францом І (ІІ). У такому стані інституція проіснувала до кінця 1918 року.

    Детальніше

Джерела

  1. Sztuki Piękne, 1928, R. IV, №10, VII-IX, s. 48.
  2. Książki i czasopisma. Dr. Kazimierz Bartel, prof. Politechniki Lwowskiej, Perspektywa malarska. Zasady – Zarys Historyczny – Estetyka, Tom I, (Lwów-Warszawa, 1928), 312.
  3. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2006), 183.
  4. Politechnika Lwowska (Wrocław, 1993).
  5. Tadeusz Riedl, "O martyrologii i eksterminacji lwowskich pracowników nauki(1939-1945)", Semper fidelis, 1991, №2-3 (8-9), 4.
  6. Sprawozdanie c. k. Państwowej szkoły przemуsłowej we Lwowie za rr.: 1896/97, s. 75, 85; 1897/98, s. 91; 1899/00, s. 27; 1900/01, s. 33.
  7. Twórcy współczesnej Polski (Warszawa: Książnica Polska, 1938), 225.

Автор(ка): Галина Глембоцька

Редактор(ка): Ольга Заречнюк

Літературний(а) редактор(ка): Юлія Павлишин