Юзеф Авін ID: 82

Юзеф Авін ID: 82

1883-1942

Інженер, архітектор, реставратор, фотограф, графік, рисувальник та аквареліст, історик і теоретик мистецтва, колекціонер.

Юзеф Авін народився у патріархальній родині купця Аарона-Лейба Авіна та Їтти Авін, уродженої Кац (Jitta nee Katz). У 1902–1906 рр. навчався у Вищій реальній школі у Львові, а у 1906–1907 рр. — у Технічному Університеті в Мюнхені, де й отримав диплом інженера-архітектора.

У 1911 році у Львові Авін заснував власне архітектурно-проектне бюро, яке в 1919 р. розміщувалося на вулиці Охронек,6 (сучасна вул. О. Кониського), а пізніше у будинку на вулиці Пелчинській, 37 (тепер — вул. Вітовського), який Авін побудував для себе у 1928 р. З кінця 1900-х рр. він активно працював як інженер-будівельник та архітектор-проектант. Вже в цей період почав поступово заробляти собі репутацію провідного ідеолога єврейського стилістичного напрямку в архітектурі Східної Галичини. У своїй програмі цього стилю він закликав використовувати традиції старовинного єврейського мистецтва в Галичині, зокрема архітектури та декоративного оздоблення синагог через стилізацію в декорі мотивів старих єврейських рукописів, тканин, надгробків, виробів із металу тощо. Архітектурні проекти та теоретичні погляди Авіна цього періоду львівський дослідник Юрій Бірюльов розглядає в контексті мистецтва сецесії. Ізраїльський історик архітектури Сергій Кравцов пов'язує їх із німецьким національним романтизмом і необароко. Свої погляди на національне мистецтво Юзеф Авін висвітлював у лекціях та статтях у періодичних польських виданнях "Przyszlość", "Wschód", "Moria", "Chwila", "Nasza Opinia", а також віденських і будапештських часописах "Menorah" i "Das Zelt", "Múlt és Jövő" та ін. Його архітектурні проекти пізнішого періоду, а саме 1920–1930-х рр., з точки зору стилю належать до локальних модифікацій Ар Деко та конструктивізму.

При реалізації своїх проектів співпрацював із відомими львівськими скульпторами, серед яких були Юзеф Стажинський (Józef Starzynski), Зиґмунт Курчинський (Zygmunt Kurczyński), Бернард Кобер (Bernard Kober) та інші.

Як фахівець-архітектор і популяризатор єврейського мистецтва, Авін брав активну участь у житті релігійної громади. У 1925 р. за його ініціативою був створений Комітет з опіки над пам’ятками єврейського мистецтва при єврейській громаді у Львові (Kuratorium opieki nad zabytkami sztuki żydowskiej przy żydowskiej gminie wyznaniowej we Lwowie), де він був відповідальним за реставраційні роботи. За час роботи в цій організації Юзеф Авін створив велику кількість рисунків та фотографій, які експонував на львівських виставках. У 1928 році на Виставці єврейської книги та пам'яток показав фотографічні роботи єврейських архітектурних пам'яток, а також рисунки й акварелі предметів культу з Великої міської синагоги у Львові та зі своєї приватної колекції. Також був ініціатором і співзасновником Музею єврейської громади у Львові (відкритий у 1934 році), у діяльності якого брав активну участь. Був міським радником, почесним багаторічним членом Гуманітарного товариства "Leopolis B’nei Brith", заснував декілька культурно-просвітницьких та благочинних організацій, серед яких Клуб єврейської інтелігенції та Спілка єврейських інженерів, що брали участь у відбудові Землі Iзраїлю, Спілка єврейських інженерів у Львові тощо. Як інженер-архітектор, належав до Професійної спілки архітекторів і будівничих у Львові та Товариства архітекторів Речі Посполитої, в якому в 1936–1937 рр. займав посаду члена правління.

Разом зі своїм братом був співвласником львівської фірми "Т. та Й. Авіни. Скло та кришталь" (у 1934 році містилася на вулиці Ягайлонській, 4 — сучасна вулиця Гнатюка).

У період Другої світової війни, як і більшість львівських євреїв, опинився у гетто. В 1942 році, під час серпневої акції, був вивезений з гетто до Янівського концтабору у Львові та розстріляний.

Праці та проєкти

Інші проекти в т. ч. поза межами Львова

• Надгробки, у т.ч. Їцхака-Лейба Переца (третя нагорода на конкурсі), Самуеля Горовіца, д-ра Гершона Ціппера, д-ра Абрагама Коркіса, Мойсея Фростіґа тощо.
• Благочинні роботи з реставрації синагог у Львові, Долині, Дрогобичі.
• Благочинне будівництво Єврейського фізкультурно-тренувального комплексу в Львові.
• Реконструкція синагоги у Язлівці.
• Проект гімназії у Яффі (Ізраїль) у кінці 1920-х років. 
• Проект Нового єврейського цвинтаря в Станіславові (тепер Івано-Франківськ); проект Єврейського кладовища в Кракові. Нагорода на конкурсі; проект Єврейського санаторію у Ворохті (Карпати). Благочинний проект; проект гімназії в Єрусалимі. Нагорода на конкурсі; проект Єврейського дому в Сараєво — у 1920-х роках.

Лекції та публікації:

• Józef Awin, "О naszej kulturze estetycznej", Wschód, 1909, №44
• Józef Awin, "O Hermanie Strucku", Meriah, 1913, №4, z. 1, s. 133-138
• Józef Awin, "Wilhelm Wachtel", Mult és Jövő, 1915, 365-367
• У зв'язку з підготовкою чергової виставки творів польських художників-євреїв у Львові, 1920 р. виступив у приміщеннях Товариства єврейських ремісників "Яд Харузім" і прочитав лекцію "Ужиткове мистецтво"
• Józef Awin, "Ochrona zabytków. Ważne zadania przyszłych zarządów gmin żydowskich", Chwila, 01.06.1924
• Józef Awin, "Anmerkungen zum Kapitel 'Jüdische Volkskunst' ", Das Zelt, 1925/27, I, 158
• Józef Awin, "Die Pflege unserer Kunstdenkmäler", Menorah, 1927, VI-VII, 417

Організації

• 

• 

Джерела