Софія Альбіновська ID: 134

Софія Альбіновська ID: 134

1886-1972

Художниця.

Софія Альбіновська народилася 18.11.1886 у Кляґенфурті в родині подружжя Броніслави з Лісковських та генерала австрійської армії, а пізніше — дивізійного генерала Польського Війська Юліуша Ястшембіца-Альбіновського.

Була людиною із широким колом зацікавлень, зокрема пов'язаних із сучасним художниці мистецтвом.

У 1901-1906 рр. вона навчалася в мистецьких студіях Відня: в приватній школі Гайндріха Штребльова (Heindrich Strehblow) (з 1901) та школі Франца Гогенберґа (Franz Hohenberg) і Фердинанда Крюї (Ferdinand Kruis) (1902-1906). Після Австрії, у 1906-1909 роках жила в Парижі, де спочатку недовго студіювала в Академії Колароссі (Académie Colarossi), а потім — в Національній вищій школі витончених мистецтв (Ecole National de Beaux-Arts), де також займалася графікою. В цей період Альбіновська багато подорожувала до Англії, Бельгії, Голандії та Італії. У 1909 році вона повернулася до Відня, де продовжила навчання у Віденській Школі художнього промислу(Kunstgewerbeschule).

У 1912 — оселилася у Львові де, крім живопису, почала займатися математикою одночасно у Львівській політехніці та Львівському університеті. У 1922 — Софія Альбіновська вийшла заміж за львівського архітектора, викладача Політехніки Вітольда Мінкевича (1880-1961).

У 1926 —  відвідала Сицилію. В результаті цієї подорожі з'явилася низка робіт, що була показана на львівських мистецьких виставках.

Загалом почала виставлятися в 1903 році під час свого перебування у Відні. Брала участь у виставках у Празі (1910), Кракові (з 1911), Варшаві (після 1920), Лодзі (1926), Познані (1929), Бидгощі (1930), Парижі (1937), Нью-Йорку (1939), але перш за все — у Львові, де її ім'я з'явилося в каталогах виставок починаючи з 1904.

До Другої світової війни Альбіновська мала персональні виставки в 1929 та 1939 роках у Львові, 1934 — у Варшаві та 1938 — у Кракові.

Малювала олією та пастеллю краєвиди, натюрморти, різні інтер'єри, рідше — жанрові композиції та портрети, з 1920-х рр. — переважно квіти. Для її праць характерна виваженість композиції і дещо приглушений колорит. Зображення створювала за допомогою дрібних кольорових плям що, певною мірою, нагадує манеру відомої польської художниці Ольги Бознанської, з якою Альбіновська тісно контактувала в Парижі. У графіці віддавала перевагу літографії.

Софія Альбіновська брала активну участь в мистецькому житті Львова. В 1917-1939 роках була головою Спілки польських художниць (Związek Artystek Polskich), а в 1922-1939 рр .— заступницею голови Львівського Товариства прихильників образотворчого мистецтва (Towarzystwo Przyjaćół Sztuk Pięknych). У 1939 році, як і більшість митців Львова, вступила до Спілки радянських художників України.

Після Другої світової війни чоловік художниці Вітольд Мінкевич виїхав до Ґданська і продовжив викладацьку роботу за своїм фахом у місцевій Політехніці. Софія Альбіновська залишилася у Львові. Час-від-часу вона брала участь в мистецьких виставках. Зокрема, в 1956 році мала персональну, а в 1972— посмертну виставку, яка пройшла у Львівській картинній галереї (тепер — Львівська галерея мистецтв).

У каталогах львівських виставок зафіксовано, що в 1918 році Альбіновська жила на вул. Ясній, 10 (сучасна вулиця Конопницької). Після 1932 року разом зі своїм чоловіком Вітольдом Мінкевичем мешкала у будинку на вулиці Кампіана, 3 (сучасна Палія).

Померла 30 червня 1972 році у Львові. Похована на Личаківському цвинтарі.

Праці та проєкти

1908 — "Бретонка"
1908 — "Рибалка"
1907-1909  — "Краєвиди з Парижа"
1908-1909  — "Краєвиди з Бретаніі"
1913 — "Автопортрет в жовтій шалі". (Львівська галерея мистецтв)
1913 — "Портрет Леопольда Стаффа"
1913 — "Портрет матері"
1923 — "Краєвиди з Ґданська"
1926 — "Краєвиди із Сицилії"
1940 — "Натюрморт" (Національний музей у Львові)

Яблука і жоржини. Полотно, олія. (Львівська галерея мистецтв)

Крім цього — велика кількість натюрмортів, де найчастіше зображені квіти, краєвиди, портрети та ін.

Організації

  • Габсбурзький університет

    Габсбурзький університет

    Університет, заснований 1784 року Йосифом ІІ на базі скасованої єзуїтської академії, повинен був стати головною кузнею професійних чиновників для столиці галицької провінції. Наголос робився не на провадженні досліджень, а на підготовці управлінців. Після численних змін, зокрема, пониження статусу до ліцею, у 1817 році університет перезасновано імператором Францом І (ІІ). У такому стані інституція проіснувала до кінця 1918 року.

    Детальніше
  • Університет імені Яна Казимира

    Університет імені Яна Казимира

    Львівський університет ім. Франца І після Польсько-української війни та битв за Львів 1918 року було реорганізовано в Університет Яна Казимира. У міжвоєнній Польщі цей університет вважали одним із найбільших та найзначніших наукових та культурних центрів. З початком радянської окупації 1939 року його перейменували на Львівський державний університет ім. Івана Франка.

    Детальніше

Джерела

  1. Słownik artystów polskich iobcych w Polsce działających. Malarze, rzezbiarze, graficy. T. 1, (Warszawa: Instytut sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1971.)
  2. Polska bibliografia sztuki 1801-1944, T. I
  3. Artur Schroeder, "Z pracowni naszych artystów. U Zofii Albinowskiej", Kurjer Lwowski, 1925, Nr. 267, 5
  4. A. Kallas, "W pracowni Zofіі Albinowskiej-Minkiewiczowej w pzededniu zbiorowej wystawy w Towarzystwie Przyjaćół Sztuk Pięknych", Wiek Nowy, 1929, №8342, 4
  5. Antoni Peretiatkowicz, Michał Sobeski, Współczesna kultura polska. Nauka-literatura-sztuka. Życiorysy uczonych, literatów, artystów z wyszczególnieniem ich prac, (Poznań, 1932), 165
  6. Polskie życie artystyczne. Materiały Pracowni SAP Instytutu Sztuki PAN, T. II. (Warszawa, 1974)
  7. Stanisław Nicieja, Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786-1986, Wydanie drugie, poprawione, (Wrocław-Kraków-Gdańsk-Łódź: Ossolineum, 1989), 42, 321
  8. Личаківський цвинтар. Схема. (Львів: Мапа ЛТД, 1992)
  9. Lwów. Ilustrowany przewodnik, (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2006), 193
  10. Towarzystwo przyjaciół sztuk pięknych (TPSP) we Lwowie. Katalog wystawy. (Lwów, 1904. 1 poz.)
  11. Powszechna wystawa sztuki polskiej we Lwowie, (Lwów, maj 1910. 3 poz.)
  12. TPSP we Lwowie. VIII doroczna wystawa, (Lwów, grudzień 1912-styczeń 1913. 1 poz)
  13. TPSP we Lwowie. IV salon doroczny, (Lwów, listopad-grudzień 1913. 1 poz.)
  14. Towarzystwo Dziennikarzy Polskich i TPSP we Lwowie. Katalog wystawy, (Lwów, 1913. 1 poz.)
  15. Salon wiosenny, (Lwów, TPSP, maj-czerwiec 1914)
  16. Wystawa sztuki polskiej, (Lwów, 1916)
  17. Salon wiosenny, (Lwów, 1917)
  18. Katalog wystawy do wygrania, (Lwów, 1917)
  19. Wystawa sztuki artystek polskich we Lwowie, (Lwów, grudzień 1917)
  20. Wystawa sztuki współczesnej. Salon Wiosenny, (Lwów, 1918)
  21. Zachęta. Wystawa sztuki współczesnej. Wielka wystawa jesienna, (Lwów, 1918)
  22. Wystawa doroczna TPSP we Lwowie, (Lwów, 1918)
  23. Wystawa obrazów, szkiców i rzeźb na rzecz biednzch uczniów lwowskich szkół średnich, (Lwów, kwiecień 1918)
  24. Katalog wystawy zbiorowej dzieł śp Marji Dulębianki oraz II wystawy sztuki Związku Artystek Polskich we Lwowie, (Lwów. Czerwiec 1919)
  25. Zachęta. Salon sztuki współczesnej. Wielka wystawa wiosenna, (Lwów, 1919)
  26. Zachęta. Salon sztuki współczesnej. Wystawa jesienna obrazów i rzeźb, (Lwów, 1919)
  27. Związek Artystek Polskich. Katalog IV wystawy sztuki, (Lwów, grudzień, 1920)
  28. Katalog I wystawy Związku Artystów Plastyków we Lwowie, (Lwów, 1921)
  29. Powszechny związek Polskich artystów plastyków Wschodniej Małopolski. Katalog II wystawy Związku, (Lwów, maj 1921)
  30. Wystawa wiosenna, (Lwów, 1921)
  31. Katalog VI wystawy sztuki Związku Artystek Polskich we Lwowie oraz wystawy zbiorowej dzieł Marji Wodzickiej, (Lwów, kwiecień 1922)
  32. Katalog salonu wiosennego połączonego z wystawą malarza Marcelego Harasimowicza i wystawa zbiorowa art. malarza prof. Kazimierza Sichulskiego, (Lwów, maj-czerwiec 1922)
  33. Katalog salonu jesiennego oraz wystawy zbiorowej artysty malarza Artura Klara, (Lwów, 1922, Wrzesień-październik)
  34. Katalog salonu wiosennego w Palacu sztuki na Pl. Targów Wschodnich, (Lwów, kwiecień-lipiec 1923)
  35. Katalog salonu letnego w Pałacu Sztuki na Pl. Targów Wschodnich (Wystawa ogólna, Wystawa Zw. Artystek Polskich, Wystawa "Świtu"), Nr. 150-175 (Lwów, czerwiec-lipiec, 1925)
  36. Gmach Muz. Przemysł. Katalog wystawy jesiennej oraz wystaw zbiorowych Adama Bunscha i Władysława Lama, Nr.1-2, (Lwów, wrzesień-październik 1925)
  37. Katalog wystawy ogólnej artystów malarzy lwowskich oraz wystawy zbiorowe Aleks. Augustynowicza, Marji Hausnerowej, Antoniego Markowskiego, Janiny Nowotnowej, Mieczysława Reyznera, Nr. 1-2, (Lwów, grudzień 1925 – styczeń 1926).
  38. Katalog wystaw zbiorowych artystów malarzy Albinowskiej-Minkiewiczowej Zofji, Chybińskiej Marji, Czarnowskiej Aneli, Harland-Zajączkowskiej Anny i art. rzeźb. Starzyńskiego Józefa, Nr.1-14, (Lwów, maj-czerwiec 1926..
  39. Katalog wystaw zbiorowych art. mal. Włastymila Hoffmana, "Plastyki"(grupy artystów z Wielkopolski), Kazimierza Sichulskiego (szkice dekoracyjne i architektoniczne) oraz wystawy ogólnej, (Lwów, czerwiec-lipiec 1926)
  40. Katalog wystawy Kazimierza Kostynowicza, Mieczysława Reyznera i salonu gwiazdkowego.- Lwów, TPSP, grudzień 1926-styczeń 1927
  41. Katalog pierwszej wystawy dzieł art. plastyków i zbiorowej wystawy prof. Konstantego Laszczki w "Domu Sztuki", (Lwów, 1926/1927)
  42. Katalog obrazów i rzeźb. X-lecie Związku Artystek Polskich, (Lwów, TPSP, 1927)
  43. Katalog wystawy wiosennej w Pałacu Sztuki na Pl. Targów Wschodnich.Maj 1927, (Lwów, TPSP, 1927).
  44. Katalog salonu wiosennego w Pałacu Sztuki na Pl. Targów Wschodnich. Maj-czerwiec 1928, (Lwów, TPSP, 1928)
  45. Zachęta. Salon sztuki we Lwowie. Wystawa wiosenna (Lwów, 1929)
  46. Katalog wystawy dzieł sztuki art. mal. Albinowskiej-Minkiewiczowej, Chybińskiej, Rychter-Janowskiej, Szemika oraz innych kwiecień-maj 1929, (Lwów, TPSP, 1929)
  47. Katalog salonu wiosennego w Pałacu Sztuki na Pl. Targów Wschodnich. Maj-lipiec 1929, (Lwów, TPSP, 1929)
  48. Katalog wystawy dzieł sztuki Związku Artystek Polskich we Lwowie, (Lwów, TPSP, listopad, 1929)
  49. Powszechna wystawa krajowa, (Lwów, TPSP, 1929), 122
  50. Katalog wystaw zbiorowych artystów Bratkowskiego Antoniego, Kahanego Joachima, Lama Władysława, Rychter-Janowskiej Bronisławy, Wachtla Wilhelma oraz wystawy ogólnej (gwiazdkowej) artystów lwowskich, (Lwów, grudzień 1929)
  51. Salon wiosenny. Maj 1930 (Lwów, TPSP, 1930)
  52. Wystawa dzieł sztuki, Grudzień 1930 (Lwów, TPSP, 1930)
  53. Artystki Polskie. Katalog wystawy, (Warszawa, Muzeum Narodowe, 1991), 12
  54. Выставка изобразительного искусства Западных областей Украины и народного творчества гуцулов (Москва, 1940)
  55. Софія Юліанівна Альбіновська. Каталог виставки, (Львів, 1956)
  56. Словник художників України, (Київ, 1973), 10
  57. Олена Ріпко, Списки львівських художників 1939-1940 рр., складених на основі заяв 1939 року до Спілки художників УРСР та участі у виставці "Золотий вересень" 1940 року, Машинопис 1995 року.

Автор(ка): Галина Глембоцька

Редактор(ка): Ольга Заречнюк