Перший львівський професійний театр ID: 39
Професійне музичне життя Львова початку XIX століття формувалося перш за все навколо театрів. Перші львівські театри виникли при колегії єзуїтів, греко-слов'янській школі Ставропігійського братства та Вірменському колегіумі (школі вірменської діаспори Львова). Перший львівський професійний театр відкрили у 1795 році.
Ще у 1792 році підприємець Франц Гайнріх Булла (Franz Heinrich Bulla / Franciszek Henryk Bulla) придбав занедбаний Костел Святого Хреста монастиря францисканців, а за три роки організував у ньому театр з професійною трупою. Ансамбль акторів, солістів, хору та оркестру працював під керівництвом Франца Геттерсдорфа (Franz Gettersdorf.) У 1792 році на посаду диригента запросили Юзефа Ельснера (Józef Elsner) (1769-1854), майбутнього ректора Варшавської консерваторії та вчителя Фридерика Шопена (Fryderyk Chopin).
У приміщенні театру було 36 лож на двох ярусах, 114 крісел і по 200 місць у партері та на гальорці. У партері стояли, тільки перед сценою було кілька крісел для глядачів. Освітлювали приміщення підвішені світильники, з яких скапувала олія. Вхід у театр був з сучасного проспекту Свободи. Саме у цьому приміщенні театру відбулися перші виступи Франца Допплера (Franz Doppler) у 1832-1834 роках. Вистави виконували польською та німецькою мовами. У 1798-1799 роках тут виступав знаменитий польський актор, "батько польського театру" Войцех Богуславський (Wojciech Bogusławski). Остання вистава у приміщенні театру відбулася 18 березня 1842 року, а після відкриття театру Скарбека Старий театр, як його тоді називали, перетворили у концертний зал.
На початку XIX століття до складу оркестру театру входило 18 музикантів. Характерно, що серед персоналу оркестру у квітні 1811 року вказані прізвища лише одинадцяти виконавців, а для ударних інструментів, двох тромбонів, фагота, двох валторн та флейти вказані лише ставки. Про високу кваліфікацію тогочасного оркестру театру свідчить те, що з 1812 року посаду капельмейстера отримав видатний скрипаль Кароль Ліпіньський (Karol Lipiński), майстерність якого високо цінував Ніколо Паганіні (Niccolò Paganini). Із 1818 року в оркестрі розпочинає діяльність визначний львівський виконавець-флейтист та педагог Міхал Яцковскі, що впродовж 30 років залишався незмінним солістом оркестру.