Вул. Софії Яблонської, 36 – житловий будинок ID: 498

Триповерховий житловий будинок був споруджений у 1895–1896 рр. як Дім убогих ізраелітів Фундації Германа Гешелеса. Запроектував його міський будівничий Анджей Ґоломб. Це типовий рядовий житловий будинок у стилі історизму. Сьогодні він залишається повністю житловим.

Історія

На початку ХІХ ст. тут, на розі вулиць Панєнської і Коритної (тепер вул. Заводська й вул. Жовківська відповідно), була велика чотирикутна ділянка під номером 232 ¾. Тоді при вул. Коритній розміщувався один мурований і два дерев'яні будинки (карта 1802 р.). З часом ця ділянка розділилася на менші парцелі, а в 1880–1890-х рр. тут постала забудова, що існує до сьогодні, — будинки на вул. Жовківській, 13–17а, та Заводській, 34–40.

Парцеля, на якій постав будинок №36, отримала новий конскрипційний номер 11 ¾. 

Проект будинку, що його розробив архітектор Анджей Ґоломб (Andrzej Gołąb), було затверджено 14 жовтня 1895 року (ДАЛО 2/1/3863:12-15). 27 серпня наступного року Наглядова рада зібрання ізраелітів у Львові (Przelożeństwo Zboru Izr. we Lwowie) звернулася до магістрату за дозволом використовувати будинок (ДАЛО 2/1/3863:3). Після того, як тут була проведена комісія 1 вересня, наступного дня цей дозвіл було надано (ДАЛО 2/1/3863:4). У 1899 році із фундації стягувалися кошти за замощення тротуару перед будинком. У 1906 році Заклад водотягів Львова також стягував із фундації кошти за підключення будинку до системи водопостачання – 42 корони 53 галери.

У 1928 році магістрат зобов'язав Уряд ізраелітської громади відремонтувати фасад і сходову клітку будинку через занедбання, що загрожують особистій і громадській безпеці, здоров'ю мешканців, через недотримання приписів про підтримку порядку і чистоти — все це із погрозою штрафу у 1000 злотих або шеститижневий арешт.

Сьогодні будинок залишається повністю житловим.

Архітектура

Споруда — типовий приклад житлової архітектури Львова 1890-х рр.: триповерховий рядовий будинок на зразок чиншових, що їх будували по всій території міста.

Будинок галерейного типу, Г-подібної форми у плані із однією бічною офіциною. Стиль декору — історизм, зі стриманим використанням елементів неоренесансу. Чільний фасад симетричний, семиосьовий, з двома одновіконними бічними пристінками. Композиція фасаду підкреслено тектонічна: цоколь виділений масивним фактурним, а перший поверх — гладшим квадровим рустом. Поверхня фасаду вище є гладкою. Прямокутні вікна мають профільовані обрамлення із замковими каменями, та лінійними сандриками на другому поверсі. В антаблементі розміщені невеликі горищні віконця, оточені модульйонами, що підтримують вінцевий карниз. Раніше у центрі фасаду розміщувався напис "Dom ubogich izraelitów Fund. im. Hermana Heschelesa", розділений на дві частини — над вікнами третього і другого поверхів. Порівнюючи проектний вигляд фасаду й сучасний, можна зробити висновок, що його виконали без змін. Щоправда, частину автентичних дерев'яних вікон було замінено.

У центрі фасаду розміщена півциркульна аркова вхідна/в'їзна брама, що провадить до проїзду й, відповідно, до подвір'я. Згідно з первісним проектом на першому поверсі розміщувалися дві чотирикімнатні квартири, вхід до яких здійснювався через проїзд. Зліва від проїзду розміщена сходова клітка із дерев'яними двомаршевими сходами, у яких подекуди збереглися оригінальні різьблені балясини. Доступ до квартир на вищих поверхах здійснювався або зі сходового майданчика, або через балкон-галерею. В офіцині була одна житлова кімната, а також туалети. В одноповерховій прибудові скраю офіцини розміщувалося помешкання сторожа.

Будинок накритий двосхилим дахом.

Згідно з первісними планами на першому поверсі розміщувалися дві двокімнатні квартири (одна з вікнами на чільному фасаді, інша – з вікнами у подвір'я) та одна чотирикімнатна. На другому й третьому поверхах — по двокімнатній, трикімнатній і чотирикімнатній.

Під час будівництва застосували порівняно недорогі матеріали. Будинок повністю цегляний, із цегляними склепіннями над підвалом та дерев'яними міжповерховими перекриттями, зі сходами, а також дахом із дерев'яною кроквяно-стійковою конструкцією і бляшаною покрівлею.

Люди

Якуб Акерман (Jakób Akerman) — маляр, мешканець будинку (1935 р.).
Єбяк Баум (Jebiak Baum) — торговець, мешканець будинку (1935 р.).
Мойсей Бік (Mojżesz Bick) — торговець, мешканець будинку (1909–1935 р.).
Герш Біч (Hersch Bicz) — приватна особа/можливо вільний слухач курсів гімназії чи ін. навчального закладу (prywatysta), мешканець будинку (1910 р.).
Абрагам Геллер (Abraham Heller) — купець, мешканець будинку (1913 р.)
Вольф Гешелес (Wolf Hescheles) — посередник (faktor), мешканець будинку (1909 р.).
Герман Гешелес (Herman Hescheles) — меценат, керівник фундації, що заснувала і фінансувала Дім убогих ізраелітів на вул. Заводській, 36.
Іґнацій Гешелес (Ignacy Hescheles) — банковий службовець, мешканець будинку (1913 р.).
Фані Гешелес (Fani Hescheles) — вдова, мешканка будинку (1913 р.).
Анджей Ґоломб (Andrzej Gołąb, 1837–1903) — архітектор, міський будівничий, член міської ради Львова та Торгово-промислової палати, керівник комісії магістрату з чистоти і гігієни, автор проекту будинку на вул. Заводській, 36.
Йонас Ґольдзанд (Jonas Goldsand) — купець, посередник, мешканець будинку (1909–1916 р.)
Малка Ґольдштауб (Małka Goldstaub) — вдова, мешканка будинку (1909–1910 р.).
Іцак Ґольдштауб-Юбераль (Izak Golstaub-Ueberall) — майстер-оббивальник, мешканець будинку (1935 р.).
Якуб Діаманд (Jakób Diamand) — колектор електрівні чи газівні, мешканець будинку (1935 р.).
Яніна Діаманд (Janina Diamand) — кравчиня, мешканка будинку (1935 р.).
Розалія Діаманд (Rozalia Diamand) — службовиця приватної організації, мешканка будинку (1935 р.).
Сабіна Діаманд (Sabina Diamand) — займалася пошиттям і продажем одягу (modniarka), мешканка будинку (1935 р.).
Маєр Зіхер (Majer Sicher) — власник нерухомості, мешканець будинку (1913 р.).
Абрагам Пінзон (Abraham Pinsohn) — мешканець будинку (1909 р.).
Міхал Катц (Michał Katz) — торговець, мешканець будинку (1935 р.).
Ян Каснер (Jan Kasner) — службовець приватної організації, мешканець будинку (1935 р.).
Абрагам Швадрон (Abraham Szwadron)— приватна особа/можливо вільний слухач курсів гімназії чи ін. навчального закладу (prywatysta),мешканець будинку (1909–1910 р.)
Хаїм Шнапік (Chaim Sznapik) — коваль, мешканець будинку (1935 р.).
Хая Шнапік (Chaja Schnapik) — купчиня чи дружина купця, мешканка будинку (1913 р.).
Лейб Шрейфлер (Leib Schreifler) — швець, мешканець будинку (1910 р.).
Максиміліан Штейнберґ (Maksymiljan Steinberg) — службовець, мешканець будинку (1935 р.).

Джерела