https://lia4.lvivcenter.org/uk/objects/three-prelates-chapel/Вул. Руська, 7 – каплиця Трьох Святителів
Вул. Руська, 7 – каплиця Трьох Святителів
ID:
172
Каплиця Трьох Святителів є компонентом ансамблю Успенської церкви, розміщеного на розі вулиць Підвальної та Руської. Розташована у внутрішньому подвір’ї (вхід – через браму сусіднього будинку), на ділянці, що заповнює кут між храмом і дзвіницею (вежею Корнякта). Прилягає до північного фасаду церкви. Основні будівельні періоди – 1584-1591 рр., арх. Андрій Підлісний; 1846-1847 (реставрація). В архітектурі каплиці західні ренесансні форми поєднуються з традицією українського храмового будівництва.
Архітектура
Будівля – прямокутна в плані, зведена на цоколі. Завершена розвинутим антаблементом і трьома банями на восьмогранних барабанах. Фасади симетричні, почленовані пілястрами. По центру фасадної стіни розміщено ренесансний портал, фланкований півколонами з декоративними рельєфами, різьбленими в камені. Арочні вікна взяті в рельєфні обрамлення.
Комплекс інтер’єрного декору включає ліпне оздоблення купольних склепінь (XVII ст.).
Церква Успіння Богородиці (кол. Волоська церква). Успенська церква є головним елементом архітектурного ансамблю, що включає храмову споруду, вежу-дзвіницю (прибудована до церкви з півночі) та будівлю каплиці у подвір’ї. Це найкраща пам’ятка львівського ренесансу, архітектура якої поєднує західноєвропейські ренесансні форми з традицією східнохристиянського храмового будівництва. Церква розміщена на куті вулиць Підвальної та Руської, на місці давнього храму XV ст. Споруджувалася протягом 1591-1629 рр. (архітектори Павло Римлянин, В. Капінос, Амвросій Прихильний); 1796 р. (відбудова після пожежі). В середині ХІХ ст. храм сполучено з каплицею Трьох Святителів.
Вежа-дзвіниця (т. зв. вежа Корнякта) є елементом ансамблю Успенської церкви, розміщеного на куті вулиць Підвальної та Руської. Сполучена з північним фасадом храму. Історична назва об’єкту – "вежа Корнякта" – пов’язується з іменем фундатора. Основні дати будівництва – 1572-1578 рр. (архітектори Петро Барбон, Павло Римлянин); 1695 р. (надбудова верхнього ярусу, архітектор Петро Бебер); 1780-ті рр. (відновлення після пожежі). Вежа має виразні стильові ознаки ренесансу, а також бароко (завершення вежі).