Вул. Городоцька, 32 – церква св. Анни (кол. костел св. Анни) ID: 198

Будівлю колишнього костелу зведено на місці більш давнього храму, датованого 1505 р. Костел св. Анни споруджено на ділянці, розташованій далеко за межами давніх міських мурів, на північний захід від історичного центру. Храм розміщений на розі теперішніх вулиць Городоцької та Шевченка. З півдня до нього прибудовуються споруди колишніх монастирських келій. Дата будівництва – 1673 р.; подальші реконструкції відбулися у XVIII-ХІХ ст.; купол вежі надбудовано у 1927 р. (архітектор Броніслав Віктор); реставрація 1997 р. За радянської в костелi розташували автобусні каси, а пізніше – магазин меблів.

Історія

У 1673 р. костел перебудовано в стилі бароко. Сучасного вигляду святиня набула у 1730 р. На вежі храму 1862 р. встановлено годинник. Після касації ордену авґустинів (1783 р.) костел у 1786 р. зазнав значних перебудов. Проектні вирішення цих реконструкцій на початку ХХ ст. вдалося відшукати проф. Олександру Чоловському. Тоді у первісній апсиді, яку переробили у притвор, було вибито головний вхід і над ним збудовано дзвіницю. Головний вівтар перенесено на місце давнього входу з боку костельного саду. Монастир, який прилягав до костелу частково знесено.

В 1912 р. у журналі "Czasopismo techniczne" опублікувало результати конкурсу на проект нового костелу св. Анни у Львові. Однак до реалізації задуму не дійшло. Незважаючи на те, що проектанти постаралися про конкурс, на перешкоді їхнього варварського заміру – знести костел св. Анни, став доктор Олександр Чоловський, голова Центральної комісії охорони пам'яток.

У 1927–1928 рр. на кошти Громадського комітету віднови костел св. Анни отримав вежу зі стилізовано-рокайлевим куполом за проектом архітектора Броніслава Віктора у формах стилю арт деко.

За радянської влади після 1945 р. костел як культова будівля був ліквідований. В його приміщенні розташували автобусні каси, а пізніше – магазин меблів.

Пов’язані будівлі та простори

Вул. Городоцька, 32 – Колишнiй костел св. Анни

Костел побудований на місці давнього, посвяченого у 1505 р. В 1499 р. кравецький цех збудував дерев`яну каплицю на пам`ять про криваву сутичку, що сталася на цьому місці в кінці ХV ст. між челядниками кравецького цеху, які намагалися втекти зі Львова через низьку платню й погані умови праці, й ціпаками (міською сторожею), що хотіли їх затримати. Хроніст Бартоломій Зіморович, який згадував про ці події, вважав що кравці були найбундючнішим цехом з львівських ремісничих цехів. Кількох вбитих у сутичці челядників поховали на цьому місці. Згодом тут стали ховати людей, що померли від пошесті. Вцілілі челядники, які пізніше стали майстрами-кравцями, після того, як згоріла каплиця, були ініціаторами будівництва дерев'яного костелу, який постав у 1505–1507 рр. В 1509 р. костел спалили волохи. Опікунами храму понад 150 років були львівські кравці. У 1641 р. поруч з костелом осіли прибулі до Львова монахи августинці, 1643 р. вони збудували при костелі свій монастир, що існував до 1783 р. Після ліквідації монастиря в ньому влаштували школу. У 1673 р. костел перебудовано в стилі бароко.

Детальніше

Вул. Городоцька, 32 – Колишнiй костел св. Анни

Архітектура

Костел, мурований з каменю та цегли, презентує тип однонавної базиліки, вівтарем орієнтований на захід. Має восьмигранну триярусну вежу на фасаді, завершену куполом, двосхилий дах з сигнатуркою, склепінчасті перекриття. Перед вежею добудовано притвор, декорований пілястрами. Півциркульні прорізи вікон мають профільовані обрамлення. Після реставрації 1997 р. церква св. Анни отримала нове опорядження інтер'єру.

Джерела

Oпис чacткoвo опрацьований в межах проекту "Галіціана", 2001-2002, автор І. Жук
Львів. Туристичний путівник. – Видавницво: Центр Європи. – Львів, 1999. – С. 258.
Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987. – С. 80.
Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy. – Wrocław: Via Nowa, 2001. – S. 148-149.
Orłowicz M. Przewodnik po Lwowie. – Lwów. – 1925. – S. 152.
Tygodnik ilustrowany. – Lwów, 1914. – № 8.
Czasopismo techniczne. – Lwów, 1912. – №18.
Schneider A. Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi pod względem historycznym, statystycznym, topograficznym, orograficznym, geognostycznym, etnograficznym, handlowym, przemysłowym, sfragistycznym etc. etc. Tom pierwszy zebrał i wydał Antoni Schneider pod opieką zebranego ku temu celowi z grona obywateli krajowych Komitetu. – Lwów, 1868–1871. – Z drukarni Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. – Lwów, 1868–1871.
Józefowicz T. Kronika miasta Lwowa od roku 1634 do 1690. – Lwów, 1854.
Zimorowicz J. B. Pisma do dziejów Lwowa odnoszące się. – Wyd. dr. Korneli Heck. – Lwow, 1834. – Leopolis triplex (Kronika miasta Lwowa. – Tłum. M. Piworskiego).