Пл. Соборна, 3a – будинок інституту "Укрзахідпроектреставрація" (кол. оборонна стіна і вежа) ID: 385

Бернардинський костел у Львові став яскравим зразком пізньоренесансної архітектури, в якій відобразився дух та настрої епохи контрреформації. Храм будувався протягом 1600-1630 рр. архітекторами Б. Авелідесом, П. Римлянином, А. Прихильним, А. Бемером. Будівництво велося на місці більш ранньої дерев’яної споруди, датованої 1460 р. В першій половині XVIIІ ст. в костелі виконaнe барокове опорядження інтер’єру.

Будинок монастиря бернардинів (зараз – будинок Центрального державного історичного архіву у Львові). Будинок, датований бл. 1620 р., є складовою частиною архітектурного комплексу, до якого входить також костел бернардинів. Монастир прибудований до північної стіни костелу, а зі сходу оточений мурами з в’їзною вежею. В інтер’єрі збереглися портали XVII ст. і фрагмети розписів XVIII ст.

Вежа-дзвіниця колишнього костелу бернардинів, споруджена у 1733-1734 рр., є елементом ансамблю костелу з монастирем. Архітектурне вирішення будівлі є типовим для доби бароко.

(XIV-XV ст.; 1977 (консервація). Залишки оборонної споруди - однієї з 16-ти бастей зовнішнього кільця фортифікацій середньовічного Львова (розібраної наприкінці XVIII ст.) - відносяться до доби готики. Бастея була компонентом східного прясла міського оборонного муру. Виявлена під час будівництва пам'ятника І. Федорову, спорудженого на сусідній ділянці. Законсервована разом з фрагментами внутрішньої оборонної стіни, з вежею мулярів.

Пам'ятка середньовічної оборонної архітектури. Зберігся фрагмент південної стіни мурованого замку (1362), зведеного на місці первісного дерев'яного. Залишки бійниць. Основу конструкції складає кам'яна та цегляна кладка. У 1869 р. камінь замкових мурів був використаний для насипного кургану ("Курган Люблінської унії") на вершині Замкової гори. Один з небагатьох вцілілих фрагментів давніх львівських фортифікацій.

Фортифікаційні споруди доби готики (XIV-XV ст.) - фрагменти мурованої з каменю та цегли стіни з прямокутними та арочними прорізами-нішами. Збережені партії мурів відносилися до внутрішнього кільця оборонних укріплень середньовічного Львова. Становили частину західного прясла т. зв. "високої стіни". Зараз - локалізовані на східній стороні просп. Свободи. Приклад давнього львівського фортифікаційного будівництва.

Міський арсенал — пам’ятка оборонної архітектури XIV–XVI ст. ЇЇ реставрацію і переобладнання під музей зброї здійснила Львівська міжобласна спеціальна науково-реставраційна виробнича майстерня (СНРВМ) у 1973–1980 рр. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення, Ох. № 334.