Вул. Словацького, 4 – житловий будинок ID: 2422

П'ятиповерховий будинок, зведений 1912–1913 рр. за проектом Юзефа Авіна — елітна кам'яниця, імпозантний приклад львівської постсецесії, в якій поєднані трансформовані античні мотиви з мотивами пізньої сецесії. Окремої уваги заслуговують рельєфи на фасаді, які виконав Зиґмунт Курчинський. Сьогодні це житловий будинок із торговими та офісними приміщеннями на 1-му поверсі, пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія

У березні 1912 р. магістрат м. Львова надав дозвіл на демонтаж старого двоповерхового будинку на парцелі, позначеній конскрипційним №12 2/4 (ДАЛО 2/2/4288:1, 34). Ця ділянка розміщувалася у південно-західному куті кварталу між вулицями Словацького, Сикстуською (сучасна Дорошенка), Шайнохи (Банківська) та Коперника.

Після розбору старої споруди, власник парцелі Генрик Бард (Bard) виокремив з ділянки північну частину, якій надали конскрипційний №1835 2/4. Бард мав намір спорудити тут п'ятиповерхову модерну кам'яницю на 5 поверхів. Відповідний проект розробив тоді молодий архітектор і будівничий Юзеф Авін (Awin). 24 серпня 1912 року магістрат затвердив його проект до виконання. Будівництво завершили 20 листопада 1913 року (ДАЛО 2/2/4288:18-29, 57).

Будинок на вул. Словацького, 4 був задуманий як елітна житлова кам'яниця. Це була дорога інвестиція, яка мала демонструвати справжній великоміський розмах. У будівництві застосували новітні матеріали та обладнання: міжповерхові перекриття, монтовані на металевому каркасі; ліфт віденської фірми "A. Freissler"; систему центрального опалення та ін. (ДАЛО 2/2/4288:14-17, 21, 51-52). Просторі помешкання були розраховані на заможних орендарів. Для фасадів  забудовник замовив коштовні скульптурні рельєфи Зиґмунту Курчинському (Kurczyński) — провідному львівському скульптору-монументалісту.

Після Першої світової війни новим власником кам'яниці став Герман Аксельбрад (Axelbrad), власник млина на вул. Жовківській (тепер Хмельницького, 88 — де діє хлібокомбінат) (ДАЛО 2/2/4288:60, 64, 66). Упродовж міжвоєнного періоду частину комерційних приміщень на першому поверсі орендувала фірма "Адольф Пфюцнер і сини" ("Adolf Pfützner i synowie"), яка виготовляла лабораторні прилади (ДАЛО 2/2/4288:72).

Сьогодні — це багатоквартирний житловий будинок. На  першому поверсі розміщені кафе-пиріжкова та банківський офіс.

Архітектура

Будинок є частиною периметральної  забудови вул. Словацького. На тлі сусідніх кам'яниць, що переважно є три чи чотириповерховими, цей п'ятиповерховий будинок є помітним акцентом у перспективі вулиці. Фасад розміщений за регуляційною лінією. Тильна стіна офіцини прибудована до межової стіни будинку на вул. Коперника, 30.

Чільний фасад симетричний. В його композиції домінують виступи двох призматичних еркерів, між якими на 2-му і 3-му поверхах вмонтовані балкони. На кожному поверсі на еркерах — по три вузькі вікна що розділені смугами лізен. Завершені еркери лоджіями у рівні 5 поверх . У центрі, над вінцевим карнизом — масивний стилізований фронтон із овальним вікном. У високому дасі влаштовані люкарни.

Колишня кам'яниця Барда вирізняється своїм декором. Вхідний портал фланкований спарованими колонами та доповнений фігурками путті верхи на фантастичних тваринах, а фронтон — стилізованими зображеннями орлів. Вікна 2 поверху на еркерах фланковані симетричними композиціями, об'єднаними у фриз: бачимо зображення жалобної процесії — групи оголених фігур із вінками, виконане у невисокому рельєфі. Автор рельєфів — скульптор-символіст Зиґмунт Курчинський.

У ліпному декорі фігурують форми античної архітектури, серед них — ряди дентикул, гірлянди, пальмети, симетричні паростки, волюти. Всі вони стилізовані в дусі пізньої сецесії: геометризовані та трансформовані у кристалічні блоки.

Будинок має оригінальний Т-подібний план. Передній блок має дворядне розміщення кімнат, а перпендикулярно до нього — широка тритрактова офіцина, із вузькими внутрішніми дворами з боків. У першому та третьому тракті є кухні, у середньому — дві сходові клітки, між якими включено мале подвір'я-колодязь, що забезпечує денне освітлення на сходах. На рівні 1-го поверху по центру фронтального блоку до сходів ведуть вхідні сіни, перекриті кесонованим плафоном.

Первісний проект Юзефа Авіна передбачав по дві великі квартири на 2–4-му поверхах, на партері — чотири крамниці із товарними складами (ДАЛО 2/2/4288:57). Завдяки застосуванню металевого каркасу у конструкції будинку стали можливими просторі інтер'єри, розділені легкими перегородками, та широкі вітрини.

Сьогодні більшість приміщень будинку залишаються житловими, хоча після Другої світової війни помешкання піддавалися переплануванню.

Люди

Генрик Бард (Henryk Bard) — власник парцелі конскр.№12 2/4, замовник елітної кам’яниці на 5 поверхів замість старого двоповерхового будинку.
Герман Аксельбрад (Herman Axelbrad) — власник кам'яниці Барда після Першої світової війни.
Зиґмунт Курчинський (Zygmunt Kurczyński) — львівський скульптор-монументаліст, автор скульптур на фасаді кам'яниці Барда.

Джерела