Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури Національного університету “Львівська Політехніка” ID: 1958

Колишній Палац мистецтв був розміщений на верхній терасі Стрийського парку при головній алеї Крайової виставки 1894 р. Це був найбільший мурований будинок у комплексі експозиції Виставки. Палац було споруджено за проектом архітектора Францішка Сковрона (Franciszek Skowron). В деталях проект опрацьовували архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький (Łużecki). У 1950–1952 рр. Палац мистецтв був перебудований на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом Яна Багєнського (Jan Bagieński). У будівлі тепер є басейн для плавання та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо-самбо, спортивної аеробіки, боксу, спортивного туризму та ін. видів спорту. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення (Ох.№ М-1647).

Історія

Т. зв. Палац мистецтв, побудований за проектом архітектора Францішка Сковрона (Skowron) у 1892–1894 рр., був найбільшим мурованим будинком у комплексі експозиції Крайової виставки 1894 р. у Стрийському парку (ДАЛО 2/4/1098; Львів, 1999, 307; Lwów, 2001, 185; Jaworski, 168).

В деталях проект опрацьовували архітектори Григорій Пежанський та Міхал Лужецький (Łużecki) (ДАЛО 2/4/1098:1, 2). Будівельними роботами керували Станіслав Холонєвський (Chołoniewski) та Владислав Ґодовський (Godowski) (Jaworski, 168).

Під час виставки у палаці були представлені праці промислових шкіл. Тут демонстрували також роботи архітектора Юліана Захарєвича (Zachariewicz).

У міжвоєнний період Палац виконував і спортивну функцію: тут були розташовані криті тенісні корти – виняткове явище для цього часу (Dziennik Lwowski). На цих кортах розігрувалися нагороди різних турнірів, сюди приїжджали гості з Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Франції, Чехословаччини, Литви, Латвії, Естонії. З ними гідно конкурували львів’яни Вацлав і Мечислав Кухарі, Любомир Чайковський, Сиґизмунд Крушнівський, Марко Дробот, Амвросій Ганин.

У 1950–1952 рр. Палац мистецтв перебудовано на спорткомплекс Львівської політехніки за проектом архітектора Яна Багєнського (Bagieński) (Енциклопедія, 2007, 140-141). Тепер тут міститься тренувальна база кафедри фізичної культури Національного університету “Львівська політехніка”.

Архітектура

Палац мистецтв, хоч і є показовою пам’яткою архітектури історизму, має стильові ознаки неоренесансу. Це видовжений у плані будинок, з вищою центральною частиною і бічними ризалітами, увінчаними невеликими куполами. Фронтон будівлі оздоблюють скульптури авторства Юліана Марковського (група “Мистецтво” над порталом), Антонія Попєля (Popiel) (алегоричні фігури “Скульптура”, “Образотворче мистецтво”) і Тадеуша Блотніцького (Błotnicki) (сфінкси перед входом). Функціональне вирішення будинку та освітлення верхнім світлом дозволило створити простору експозицію для творів мистецтва. Будинок зберігся дотепер майже у первісному вигляді, однак колись його центральна частина була нижчою і не мала купола. За Палацом мистецтв розташована оглядова тераса, з якої відкривався мальовничий вигляд на всю околицю. У 1950–1952 рр. об’єкт був перебудований на спорткомплекс за проектом архітектора Яна Багєнського (Bagieński) (Енциклопедія, 2007, 140-141). Зараз у ньому є плавальний басейн та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо, самбо, спортивної аеробіки, боксу, спортивного туризму та інших спортивних дисциплін.

Люди

Антоній Попель – Скульптор, педагог. Один з провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Займався скульптурним оздобленням споруди колишнього Палацу мистецтв.

Петро Війтович – Скульптор, автор багатьох пам'ятників, а також скульптур на фасадах будинків Львова. На поч. ХХ ст. мав велике приміщення для майстерні у колишньому Палаці Мистецтва.

Тадеуш Блотницький – Скульптор, мистецький критик, публіцист. В травні 1928 р. тут відбулася посмертна виставка робіт скульптора.

Францішек Cковрон (Franciszek Skowron) – архітектор.
Григорій Пежанський – архітектор.
Міхал Лужецький (Michał Łużecki) – архітектор.
Станіслав Холонєвський (Stanisław Chołoniewski) – архітектор.
Владислав Ґодовський (Władysław Godowski) – архітектор.
Юліан Захарєвич (Julian Zachariewicz) – архітектор.
Юліан Марковський – скульптор.
Антоній Попєль (Antoni Popiel) – скульптор.
Тадеуш Блотницький (Tadeusz Błotnicki) – скульптор.
Ян Багєнський (Jan Bagieński) – архітектор.

Організації

Товариство прихильників красних мистецтв у Львові

Перша мистецька організація у Львові, що діяла з 1868 року й до вибуху Другої світової війни. Об'єднувала у собі митців і поціновувачів мистецтва. Займалася організацією виставок, продажем творів мистецтва та матеріальною підтримкою митців.
Детальніше

Джерела

Dziennik Lwowski, 1927, 11 lutego, №21, 6.
F. Jaworski, Przewodnik po Lwowie i okolicy z Żołkwią i Podgorcami z planem miasta i teatru (Lwów: Nakładem księgarni polskiej Bernarda Połnieckiego) 168.
Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/4/1098 (Плани та креслення павільйона мистецтв у Львові).
Lwów. Turystyczny przewodnik. (Lwów: Wydawnictwo “Centrum Europy”; Kraków: Wydawnictwo “Via Nowa”, 2001),185.
Львів. Туристичний путівник (Львів: Видавницво “Центр Європи”, 1999), 307.
Т. Клименюк, Багенський Іван // Енциклопедія Львова, Т. 1. (Львів: Літопис, 2007),140-141.