Просп. Шевченка, 6 – житловий будинок ID: 1309

(1865 p). Тут на розі з колишньою вул. Хорущиною (тепер вул. Чайковського) була колись популярна їдальня Софії Телічкової. Перед І Світовою війною кам'яницю, що належала родині Бромільських, мали перебудувати. Провели навіть конкурс, у якому отримали нагороду відомі львівські архітектори, однак війна перешкодила цим планам.

Історія

Тут так само знаходилися ще кілька кравецьких майстерень та заклад модистки Сабіни Бреннер, що продавала львівським паням та панянкам модні капелюшки.

Було теж тут "транспортне підприємство" – Товариство львівських носіїв. Ще у 1960-х роках львівськими вулицями їздили дерев'яні візки з двома великим колесами та бляшаними номерами, яким підвозили до будинків мішки з картоплею, дрова, вугілля, меблі. Рушійною силою цих транспортних засобів, пофарбованих переважно у зелений колір, були носії, або як їх у Львові називали – "траґажи". За додаткову плату вони піднімали заносили важкі та громіздкі речі по сходах до помешкань.

Пов’язані будівлі та простори

  • Просп. Шевченка
    Просп. Шевченка розташований у центрі міста між площею Міцкевича та вулицею Саксаганського. В XV ст. тут проходила вулиця Грабарська. На початку ХІХ Грабарська вулиця стала називатись вулицею Святого Яна, тому що поблизу нинішнього пам'ятника Михайлові Грушевському через ріку перекинули місток із фігурою святого Яна Непомука. Від 1871 до 1955 року проспект називався вулицею Академічною – на честь академії-університету та академіків-студентів. З 1955 - просп. Шевченка. 

    Детальніше
  • Просп. Шевченка

    Просп. Шевченка

Автор(ка): Ігор Мельник