Вул. Погулянка, 43 – житловий будинок ID: 2690
Вілла, початково зведена 1923 року, набула яскравих стилістичних рис функціоналізму після її ґрунтовної реконструкції у 1938 році. Її власник Броніслав Кольбушевський мав майстерню металевих виробів, що розташовувалася в сутеринах будинку. Вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Історія
Вілла розташована у садибній забудові історичної місцевості Львова Погулянка. Ділянка є крайньою в забудові непарного боку вулиці, завершує тканину забудови, яка межує з парково-рекреаційною тканиною міського ландшафту. На ділянці будинок розташований окремо, при вулиці Погулянка, з відступом від червоної лінії. Через своє крайнє розташування, будинок є маркером малоповерхової забудови Погулянки.
Сучасний будинок на вулиці Погулянка, 43 походить з 1938 року, але він є результатом перебудови давнішого будинку, який був зведений у 1923 році Яном і Броніславою Кольбушевськими (Kolbuszewski). Хто проєктував той перший будинок, невідомо, але він зберігся на світлинах, долучених до проєкту розбудови 1936 року. Був одноповерховим, з високими сутеринами (напівпідвальним поверхом), з двома входами — до сутерин і на поверх по зовнішніх сходах. Вкритий був чотирисхилим дахом під бляхою, що освітлювався та вентилювався прямокутними горищаними віконцями на осях вікон північного фасаду (від вулиці Вахнянина).
У 1934 році за проєктом архітектора Альберта (Аби) Корнблюта (Albert/Aba Kornbluth) була проведена реконструкція сутерин зі зміною їх функціонального призначення — житлового на виробниче. Броніслав Кольбушевський мав свою майстерню металевих виробів зі складом.
У 1938 році Кольбушевські провели ґрунтовну реконструкцію цілого свого будинку за проєктом, який був розроблений 1936 року молодим архітектором Корольчуком (Korolczuk) в бюрі інженера Стефана Маковського (Stefan Makowski). Згідно з цим проєктом, однородинний будинок був розбудований: від півночі прибудували об'єм сходової клітки та надбудований другий поверх, відкриті сходи демонтували, а над сутеринами влаштували широку терасу на стовпі. Після цієї реконструкції вілла Кольбушевських набула виразних стилістичних рис пануючого на той час функціоналізму: поєднання різновисоких обємів, відкрита тераса на стовпах, гладкі, отиньковані шляхетним тиньком фасади, оздоблення рифленням цоколя, карнизів та різнопільних віконних прорізів, які пожвавлюють фасади, а також характерне кругле вікно-люнета.
У 1938 році на ділянці Кольбушевських, на північний захід від вілли, була збудована господарська будівля, розмірами 4,0х6,5 м, яка мала два приміщення: дровітню та склад інструментів. Проєктом на цю будівлю виготовив архітектор Леон Карчевський (Leon Karczewski).
Після Другої світової війни вілла була націоналізована та передана у комунальну власність, у ній влаштували три окремі помешкання.
У 1984 році була надбудована нижча західна частина будинку до рівня вінцевого карнизу вищої частини. Ця надбудова спотворила архітектурне вирішення будівлі. У другій половині ХХ століття також була перебудована господарська будівля — зі збільшенням її площі та влаштуванням воріт.
Рішення виконкому Львівської обласної ради №671 від 13.12.1991 будинок на вулиці Погулянка, 43 був внесений до Реєстру пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення як "вілла" під охоронним № 2180-М. Згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України за № 14 від 18 січня 2021 року даний об'єкт внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України під охоронним номером 5135-Лв як пам'ятка архітектури.
У 2019 році з земельної ділянки вілли виокремили частину з господарською будівлею, якій присвоїли новий кадастровий номер. Нині вілла функціонує як триквартирний житловий будинок.
Архітектура
За функціональною типологією це — однородинний житловий будинок. Габаритні розміри будинку 9,35х15,40 м; висота будинку до гребеня даху — 10,35 м; площа забудови — 144,0 м2; загальна площа — 283,9 м2; будівельний об'єм — 1595 м3.
Будинок в стилі функціоналізму, двоповерховий. Партер переходить в сутерини, побудований з цегли, отинькований цементним шляхетним (з вкрапленням слюди) розчином. Будинок вкритий низьким чотирисхилим дахом під бляшаною покрівлею. Фасади гладкі, з виступаючими цоколем та вінцевим простим карнизом, декоровані характерним для функціоналізму рифленням; по лініях низу і верху вікон фасади розграфлені горизонтальними лініями. Входи у будинок влаштовані на східному та західному фасадах.
Компонування фасадів асиметричне, прямокутні віконні прорізи
різних розмірів — одно-, дво- і трипільні, північний фасад (від вулиці
Вахнянина) — з виступаючою сходовою кліткою, акцентований широкою терасою,
фасад від вулиці Погулянка підкреслює вузький балкон над виступаючою частиною,
та чотирипільний віконний проріз.
Дрібне членування дерев'яної віконної столярки, дверна столярка та парапети балконів і тераси з простих кованих металевих поясків увиразнюють архітектурне вирішення вілли в стилі функціоналізму.
Розпланування будинку секційне, в будинку влаштовані три квартири, по одній на кожному поверсі. Сходова клітка розміщена в окремому об’ємі посередині північного (тильного) фасаду будинку. Сходи — бетонні з простими перилами з кованих металевих поясків, площадки вимощені керамічною плиткою в шахівницю. Перекриття сутерин — цегляні сеґментні склепіння, поверхів — пласкі стелі.
В будинку збережені стильові елементи опорядження 1938 року: дерев'яні двері обличковані шпоном, вікна зі стильовою латунною форнітурою.
Люди
Ян Кольбушевський (Jan Kolbuszewski) — початковий власник нерухомості на
вулиці Погулянка, 43.
Броніслава Кольбушевська (Bronisława Kolbuszewska) — дружина Яна Кольбушевського, власниця нерухомості на вулиці Погулянка, 43.
Альберт (Аба) Корнблют (Albert/Aba Kornbluth) — львівський
архітектор, за проєктом якого у 1934 році була проведена реконструкція сутерин вілли
зі зміною їх функціонального призначення – мешкального на виробниче.
Корольчук (Korolczuk) — архітектор,
який працював в бюрі інженера Стефана Маковського, автор проєкту ґрунтовної реконструкції
вілли Кольбушевських.
Леон Карчевський (Leon Karczewski) — архітектор,
автор проєкту господарської будівлі Кольбушевських.
Стефан
Маковський (Stefan Makowski) — інженер, власник
бюра, у якому був розроблений проєкт ґрунтовної реконструкції вілли
Кольбушевських
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО), 2/2/285
- Карта Львова 1936 року
- Adam Krajewski, Lwowskie przedmieścia: Obrazki i szkice z przed pόł wieku, (Lwów, 1909).
- Zygmund Stankiewicz, "Ogrody i plantacje miejskie", Lwów dawny i dzisiejszy, red. Bohdan Janusz, (Lwów, 1928).
- Іван Крип'якевич, Історичні проходи по Львові, (Львів: Каменяр, 1991).
- Борис Мельник, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, (Львів: Світ, 2001).
- Олена Степанів, Сучасний Львів: Путівник, (Львів: Фенікс, 1992).