Просп. Свободи – пам'ятник Тарасові Шевченку ID: 113

Пам'ятник українському національному поетові відкрили 24 серпня 1992 року. До 1996 року його доповнили 12-метровою декоративною стелою із рельєфними зображеннями, яка мала символізувати хвилю національного відродження.  

Історія

Перші ініціативи спорудити пам'ятник Тарасові Шевченку у Львові виникали ще у кінці ХІХ століття (зокрема біля будинку НТШ на сучасній вул. Винниченка, 24). Протягом усього радянського періоду розглядалися варіанти встановлення монумента поетові. Рішення про спорудження пам'ятника ухвалили 22 червня 1987 року, але через нерезультативні конкурси його встановили вже у незалежній Україні.

Збір коштів та будівництво проводив Український громадський комітет під керівництвом Василя Іваницького. Скульптуру виготовили в Аргентині. Авторами пам'ятника були скульптори Андрій та Володимир Сухорські, архітектори — Юрій Диба та Юрій Кромей.

Пов’язані будівлі та простори

  • Алеї просп. Свободи (колишніх Гетьманських валів)

    Алеї з'явилися на місці західної частини оборонних мурів Львова, розібраних близько 1776 р. У 1-ій пол. ХІХ ст. тут, уздовж берегів р. Полтви, проклали дві паралельні вулиці — основу майбутнього бульвару та обсадили їх рядами тополь. У 1880-х рр. річку перекрили склепіннями, а упродовж 1888–1890 рр. тут, за проектом Арнольда Рьорінґа, висадили дерева, клумби і квітники.

    Детальніше
  • Просп. Свободи – колишній пам'ятник Яну ІІІ Собєському

    Пам'ятник королю Речі Посполитої та керівнику оборони Відня під час татарської облоги 1683 року встановили у 1898 році. 1950 року його передали до Польщі, сьогодні він стоїть на Дерев'яному ринку у Ґданську. Спроектував його відомий львівський скульптор Тадеуш Баронч.

    Детальніше
  • Алеї просп. Свободи (колишніх Гетьманських валів)

    Алеї просп. Свободи (колишніх Гетьманських валів)
  • Просп. Свободи – колишній пам'ятник Яну ІІІ Собєському

    Просп. Свободи – колишній пам'ятник Яну ІІІ Собєському

Архітектура

Пам'ятник розміщений на проспекті Свободи на острівці, де до 1950 року стояв кінний монумент польському королю Яну ІІІ Собєському, а протягом радянського періоду розміщувалася клумба.

На відміну від пам'ятника Собеському, пам'ятник Шевченку зміщений до східного краю утвореної площі. Він виділяється на тлі будівель середмістя своїм темним, практично чорним кольором, а Хвиля національного відродження своєю висотою дещо конкурує із дзвіницею колишнього єзуїтського костелу. Доповнює пам'ятник площа, замощена гранітними плитками кількох видів.

Джерела

  1. Ігор Мельник, Роман Масик, Пам'ятники і меморіальні таблиці міста Львова, (Львів: Апріорі, 2012), 91-94

Матеріали з Міського медіаархіву