Пл. Соборна – колона Св. Яна з Дуклі ID: 98

Барокову колону із фігурою святого встановили біля колишнього бернардинського монастиря у 1736 році за кошти воєводи Северина Міхала Жевуського. Фігура зникла з колони близько 1950 року, на її місці встановили вазу.

Історія

Святий Ян з Дуклі (1414-1484) — монах-бернардинець, що з 1460-х років жив у Львові, похований у львівському бернардинському монастирі. Вважається покровителем Польщі та Литви, католицьким покровителем Львова. За легендою, Ян з Дуклі захистив Львів під час облоги військами Богдана Хмельницького і татар у 1648 році. Ян з Дуклі також був фамільним покровителем шляхетської родини Жевуських.

Колону встановили 1736 року біля монастиря бернардинів, що був відділений від решти міста власними фортифікаціями. У настінних розписах костелу (тепер церква святого Андрія) також фігурують сюжети про святого Яна з Дуклі.

Щодо авторства скульптури твердження мистецтвознавців різні. За Збіґнєвом Горнунґом (Zbigniew Hornung, 1903-1981), автором був скульптор Томаш Гуттер з Ярослава. Тадеуш Маньковський (Tadeusz Mańkowski, 1878-1956) автором фігури вважав Фабіана Фесінґера, архітектурного вирішення колони — Конрада Котшенрайтера.

Відомо, що колону реставрували у 1823, 1861, 1874 роках.

У міжвоєнний період польська громада міста планувала встановити поруч пам'ятник генералові Розвадовському, однак ініціативу реалізувати не вдалося. З 1946 року площа Соборна називалася площею Возз'єднання, тут планувалося встановлення відповідного пам'ятника (Мельник і Масик, 2012, 75).

У 1950 році постать святого на колоні замінили вазою, що залишилася дотепер. Подібна, менша статуя святого розміщена на криниці у дворі монастиря.

Впродовж 2010-2011 року за кошти міста відбулася остання на сьогодні реставрація колони. Крім консервації, ін'єктування тріщин і незначних доповнень втрачених елементів, у її межах передбачалося створення копії втраченої фігури святого, проте цього не реалізували.

Пов’язані будівлі та простори

Пл. Соборна, 3а – будинок архіву (кол. монастир)

Будинок монастиря бернардинів (зараз – будинок Центрального державного історичного архіву у Львові). Будинок, датований бл. 1620 р., є складовою частиною архітектурного комплексу, до якого входить також костел бернардинів. Монастир прибудований до північної стіни костелу, а зі сходу оточений мурами з в’їзною вежею. В інтер’єрі збереглися портали XVII ст. і фрагмети розписів XVIII ст.

Детальніше
Пл. Соборна, 3a – дзвіниця кол. костелу бернардинів

Вежа-дзвіниця колишнього костелу бернардинів, споруджена у 1733-1734 рр., є елементом ансамблю костелу з монастирем. Архітектурне вирішення будівлі є типовим для доби бароко.

Детальніше
Пл. Соборна, 3a – церква св. Андрія (кол. костел бернардинів)

Бернардинський костел у Львові став яскравим зразком пізньоренесансної архітектури, в якій відобразився дух та настрої епохи контрреформації. Храм будувався протягом 1600-1630 рр. архітекторами Б. Авелідесом, П. Римлянином, А. Прихильним, А. Бемером. Будівництво велося на місці більш ранньої дерев’яної споруди, датованої 1460 р. В першій половині XVIIІ ст. в костелі виконaнe барокове опорядження інтер’єру.

Детальніше