Територія Личаківського парку – пам'ятник Бартошу Ґловацькому ID: 111

Пам'ятник Войцеху Бартошу, селянському ватажку у повстанні під проводом Тадеуша Костюшка, встановили 1906 року за ініціативи польських ремісників Львова. Виготовили монумент львівські скульптори Юліан Марковський і Григорій Кузневич.

Історія

Войцех Бартош був селянським ватажком повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Помер у 1794 році від ран, отриманих у битві під Щекоцинами. За участь в цій битві Костюшко йменував ватажка хорунжим Краківських ґренадирів, надавши йому шляхетський титул. Відтоді він відомий під іменем Бартоша Ґловацького.

Урочисте відкриття відбулося 9 липня 1906 року. Його автори — скульптори Юліан Марковський (Julian Markowski) та Григорій Кузневич (Grzegorz Kuźniewicz).

Пам'ятник відреставрували влітку 2016 року.

На відміну від багатьох львівських польських пам'ятників, які радянська влада усунула чи передала до інших міст у Польщі після Другої світової війни, пам'ятник Ґловацькому (як і Янові Кілінському та Теофілові Вісньовському), залишився на своєму місці. Так сталося завдяки соціальному аспектові біографій цих осіб — всі вони були селянами чи робітниками і боролися з імперською владою.

Пов’язані будівлі та простори

Вул. Личаківська

Bулиця Личаківська починається від Митної площі та вул. Винниченка і простягається до східної межі міста. Вулиця виникла на місці дороги, що йшла від Галицької брами львівського Середмістя на схід. В 1789 р. Глинянська, потім Личаківська вулиця стала головною артерією Личаківського передмістя i її початкова ділянка вже була досить щільно забудована. У 1894 р. нею була прокладена лінія електричного трамваю до Личаківської рогатки, з відгалуженням до Личаківського цвинтаря. В лютому 1914 р. цю лінію продовжено до вокзалу залізничної станції "Личаків". У 1948 р. її перебудували і трамваї почали ходити до вул. Пасічної. Деякий час функціонувала гілка вантажного трамваю вул. Мучною до піщаного кар’єру (де потім була створена Львівська скульптурно-керамічна фабрика). Під час німецької окупації 1941–1944 рр. вулиця називалась Остштрассе. У 1944 р. її перейменували на вул. Лeніна. У 1990 р. вулиці повернуто її попередню назву.

Детальніше
Територія Стрийського парку – пам'ятник Яну Кілінському
Пам'ятник учаснику повстання під проводом Тадеуша Костюшка встановили за ініціативи львівських ремісників. Автор ескізу пам'ятника — архітектор Юліан Захарієвич (1888), а виготовив його скульптор Юліан Марковський. Монумент встановили 1895 року.
Детальніше
Вул. Золота – меморіал Вішньовському та Капусцінському

Мармуровий обеліск за проектом Юліана Марковського встановили 1895 року для вшанування страчених тут 1847 року Теофіла Вішньовського та Юзефа Капусцінського, учасників Листопадового повстання 1830-1831 років у підросійському Королівстві польському, а також рухів, спрямованих проти Австрійської імперії.

Детальніше

Вул. Личаківська
Територія Стрийського парку – пам'ятник Яну Кілінському
Вул. Золота – меморіал Вішньовському та Капусцінському

Архітектура

Пам'ятник складається з високого постаменту з ламаного каменю, на якому Ґловацький переможно стоїть на стволі гармати — під час бою у 1794 році йому вдалося загасити підпалену гармату російської армії. Його ліва рука піднята угору із закликом до бою. У правій Ґловацький тримає косу, новий для того часу вид зброї, дозволений Комісією Порядку (Komisja Porządkowa). Через це селянські загони часто називалися "косарями" (kosynierzy).

Проект пам'ятника розробив 1905 року відомий львівський скульптор Юліан Марковський і тоді ж розпочав виготовлення статуї. Через смерть скульптора, роботу завершував його учень Ґжеґож Кузневич. Урочисте відкриття відбулося 9 липня 1906 року. У постамент була вмурована таблиця із написом "Bartoszowi Głowackiemu bohaterowi spod Szczekocin mieszczanie rękodzielnicy we Lwowie MCMV".

До сьогодні оригінальна таблиця на постаменті не збереглася, у радянський час виготовили нову таблицю з аналогічним текстом двома мовами: українською і польською. У 2016 році пам'ятник відреставрували.