Просп. Шевченка – колишній пам'ятник Корнелю Уєйському ID: 102

Пам'ятник Корнелю Уєйському, "останньому великому поетові епохи романтизму" встановили за ініціативи Літературно-мистецького кола біля будинку Міського казино у 1901 році. Його виконав скульптор Антоній Попель. Після Другої світової війни монумент перевезли до Щеціна (Польща).

Історія

Літературно-мистецьке коло було одним з головних місць літературного життя польської спільноти Львова. Вони стали ініціаторами встановлення пам'ятника Корнелю Уєйському (Kornel Ujejski, 1823-1897) — відомому польському поету ХІХ століття, який тривалий час мешкав і творив у Львові, та був популярним завдяки своїм патріотичним творам. З 1893 року, одна з вулиць Львова вже була названа у його честь (сучасна Устияновича). Літературно-мистецьке коло вже 1901 року встановило на вул. Академічній (просп. Шевченка) пам'ятник Александрові Фредру, польському драматургові, політикові і громадському діячеві — поруч з місцем, де був родинний маєток Фредрів, і неподалік свого будинку. Урочисте відкриття пам'ятника Уєйському відбулося 8 грудня 1901 року. Автором монументу був відомий львівський скульптор Антоній Попель (Antoni Popіel).

Архітектура

У час встановлення пам'ятника посеред вулиці Академічної (тепер проспект Шевченка) розміщувалися три озеленені зони — одна кругла у центрі та дві видовжені. Посеред круглої розмістили монумент — бронзовий бюст письменника на високому гранітному п'єдесталі з бронзовими лірою (символом поетів) та розірваними кайданами у підніжжі. Пам'ятник постав на центральній осі будинку казино, навпроти головного входу. Звернений обличчям до проспекту, монумент став у певній мірі візитівкою Казино і Літературно-мистецького кола. Спершу позаду пам'ятника висадили декілька дерев, а спереду облаштували клумбу з квітами та невисокими кущами. Після реконструкції проспекту у кінці 1920-х років пам'ятник опинився між двома паралельними рядами тополь. Після зрізання цих дерев і насадження на їх місці рядів кулястих кленів у 1990-х роках місце, де раніше розміщувався пам'ятник, не вирізняється зі свого оточення.

Люди

Джерела