Просп. Шевченка – колишній пам'ятник Корнелю Уєйському

Просп. Шевченка – колишній пам'ятник Корнелю Уєйському ID: 102

Пам'ятник Корнелю Уєйському, "останньому великому поетові епохи романтизму" встановили за ініціативи Літературно-мистецького кола біля будинку Міського казино у 1901 році. Його виконав скульптор Антоній Попель. Після Другої світової війни монумент перевезли до Щеціна (Польща).

Історія

Літературно-мистецьке коло було одним з головних місць літературного життя польської спільноти Львова. Вони стали ініціаторами встановлення пам'ятника Корнелю Уєйському (Kornel Ujejski, 1823-1897) — відомому польському поету ХІХ століття, який тривалий час мешкав і творив у Львові, та був популярним завдяки своїм патріотичним творам. З 1893 року, одна з вулиць Львова вже була названа у його честь (сучасна Устияновича). Літературно-мистецьке коло вже 1901 року встановило на вул. Академічній (просп. Шевченка) пам'ятник Александрові Фредру, польському драматургові, політикові і громадському діячеві — поруч з місцем, де був родинний маєток Фредрів, і неподалік свого будинку. Урочисте відкриття пам'ятника Уєйському відбулося 8 грудня 1901 року. Автором монументу був відомий львівський скульптор Антоній Попель (Antoni Popіel).

Пов’язані будівлі та простори

  • Просп. Шевченка
    Просп. Шевченка розташований у центрі міста між площею Міцкевича та вулицею Саксаганського. В XV ст. тут проходила вулиця Грабарська. На початку ХІХ Грабарська вулиця стала називатись вулицею Святого Яна, тому що поблизу нинішнього пам'ятника Михайлові Грушевському через ріку перекинули місток із фігурою святого Яна Непомука. Від 1871 до 1955 року проспект називався вулицею Академічною – на честь академії-університету та академіків-студентів. З 1955 - просп. Шевченка. 

    Детальніше
  • Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)
    Будинок, розміщений між просп. Шевченка та вул. Нижанківського, було споруджено для Міського казино в 1874-1876 рр. за проектом архітектора Філіпа Покутинського та інженера Людвіка Вєжбицького. Він є зразком архітектури історизму (італійського неоренесансу); пам'яткою архітектури місцевого значення (Ох. № 402-М). Від 2009 р. тут функціонує Львівська обласна універсальна наукова бібліотека.
    Детальніше
  • Просп. Шевченка

    Просп. Шевченка
  • Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)

    Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)

Архітектура

У час встановлення пам'ятника посеред вулиці Академічної (тепер проспект Шевченка) розміщувалися три озеленені зони — одна кругла у центрі та дві видовжені. Посеред круглої розмістили монумент — бронзовий бюст письменника на високому гранітному п'єдесталі з бронзовими лірою (символом поетів) та розірваними кайданами у підніжжі. Пам'ятник постав на центральній осі будинку казино, навпроти головного входу. Звернений обличчям до проспекту, монумент став у певній мірі візитівкою Казино і Літературно-мистецького кола. Спершу позаду пам'ятника висадили декілька дерев, а спереду облаштували клумбу з квітами та невисокими кущами. Після реконструкції проспекту у кінці 1920-х років пам'ятник опинився між двома паралельними рядами тополь. Після зрізання цих дерев і насадження на їх місці рядів кулястих кленів у 1990-х роках місце, де раніше розміщувався пам'ятник, не вирізняється зі свого оточення.

Люди

Антоній Попель – Скульптор, педагог. Один з провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Був автором пам’ятника польському поету Корнелю Уєйському, який знаходився на цьому місці з 1901 по 1945 рр.

Джерела

  1. "Kronika. Pomnik Kornela Ujejskiego", Gazeta Lwowska, 1901, №96, 3
  2. "Odezwa w sprawie pomnika Kornela Ujejskiego", Dziennik Polski, 1897, №283, 3
  3. Jurij Biriulow, "Antoni Popiel — twórca pomnika Mickiewicza", Rzeźba lwowska, (Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2007), 120