Просп. Свободи – колишній пам'ятник Яну ІІІ Собєському ID: 96

Пам'ятник королю Речі Посполитої та керівнику оборони Відня під час татарської облоги 1683 року встановили у 1898 році. 1950 року його передали до Польщі, сьогодні він стоїть на Дерев'яному ринку у Ґданську. Спроектував його відомий львівський скульптор Тадеуш Баронч.

Історія

У Львові всього було три пам'ятники королю. Перший, у формі мармурового бюсту, виконаний 1883 року розміщувався у Національному музеї. Другий — бюст у подвір'ї польського Куркового товариства (Стрілецького) на теперішній вулиці Лисенка, 23а з'явився 1891 року (Biriulow, 2007, 96). Пам'ятник з кінною фігурою на Гетьманських валах (тепер проспект Свободи) відкрили 20 листопада 1898 року. Автором всіх трьох монументів був відомий львівський скульптор Тадеуш Баронч (Tadeusz Barącz).

Пам'ятник складався з бронзової фігури, яку відлили у фірмі Артура Круппа (Artur Krupp) у Відні, а також високого необарокового п'єдесталу, який виготовили з пісковику в майстерні львівського скульптора Юліана Марковського (Julian Markowski). Згідно з дослідженням Юрія Бірюльова, першу модель пам'ятника Баронч виконав 1888 року, але протягом наступних десяти років він неодноразово її переробляв (Biriulow, 2007, 96). 

Пам'ятник Яну ІІІ Собєському постав у Львові невипадково. Собєський був єдиним польським королем, який походив із львівських околиць: народився він в Олеську, але володів маєтками у Золочеві, Поморянах, Зборові, Підгірцях, Жовкві, Яворові, а також Віланові (під Варшавою). Він часто зупинявся у Львові (зокрема у Королівській кам'яниці). Імовірно, пам'ятник польському національному герою встановили тому, що він був водночас шанований і австрійцями, адже король у 1683 році успішно керував захистом Відня від турецько-татарської облоги, у якому брали участь війська Священної Римської імперії, Речі Посполитої, Запорізькі козаки, а також Саксонські і Баварські війська.

Площа довкола пам'ятника нерідко ставала місцем польських маніфестацій.

У перші роки радянської адміністрації у Львові цей пам'ятник порівнювали із пам'ятником Богданові Хмельницькому у Києві з огляду на їхню схожість. У 1950 році монумент перевезли до Польщі, де він близько п'ятнадцяти років стояв у парку Вілановського палацу у Варшаві, одній із резиденцій монарха. Згодом його передали до Ґданська, з яким Собєський також мав низку зв'язків. У 1965 році пам'ятник встановили на Дерев'яному ринку (Targ Drzewny), де до 1946 року стояв німецький монумент-обеліск полеглим пруським солдатам у війнах з Данією, Австрією і Францією.

На місці вивезеного пам'ятника у Львові була клумба, а 1992 року поруч встановили пам'ятник Тарасові Шевченку.

Архітектура

Пам'ятник розміщувався посередині пішохідного бульвару — між вулицями Карла Людвіга і Гетьманською, тепер проспекту Свободи.

Кінну бронзову фігуру короля встановили на високому необароковому п'єдесталі з сірого тернопільського пісковика з написом золотими літерами "Królowi Janowi III, miasto Lwów, MDCCCXCVIII" (Королеві Янові ІІІ, місто Львів, 1898). Цей напис зняли під час переїздів пам'ятника, проте повернули на п'єдестал у 1989 році. Напис з іншого боку зазначає місця — Podhajce 1667, Bracław 1671, Mohylów 1671, Kalnik 167­, Krasnobród 1672, Niemirów 1672, Komarno 1672, Kałusz 1672, Chocim 1673, Bar 1674, Lwów 1675, Tr­embowla 1678, Wojniłów­ 1676, Żurawno 1676, Wiedeń 1683, Parkany 1683, Jazłowiec 1684, Zwaniec 1684, Jassy 1686, Suczawa 1691 — де король провів переможні для польського війська битви. Спереду постаменту розміщувалися герби Польщі і Литви, а з тилу — родовий герб Собєських, Яніна.Також п'єдестал декорований багатим  фризом з картушами, коронами, скіпетрами (Słowo Polskie, 1898, №278, s.4).

Ян Собєський зображений на пам'ятнику у момент, коли він на коні перестрибує через ворожу гармату і розтрощені залишки на полі бою. При цьому одягнений в урочистий, а не бойовий одяг, що свого часу критикували через неправдиве зображення історичних реалій (Dziennik Polski, 1895, №133, 2).

Люди

Джерела