Вул. Івана Франка – колишній пам'ятник Ніколаю Кузнєцову ID: 108

Пам'ятник радянському розвіднику-диверсанту встановили у 1962 році, а 1993 році перевезли до Талиці (Росія). Це єдиний вивезений зі Львова радянський пам'ятник.

Історія

23 вересня 1962 року в сквері на перетині вулиць Івана Франка, тодішніх Інститутської (тепер —Свєнціцького) та Пархоменка (тепер — Самчука) відбулося відкриття пам'ятника Ніколаю Кузнєцову (Николаю Кузнецову, 1911-1944). Це — відомий радянський розвідник-диверсант, який працював на території окупованої Західної України під псевдонімом Пауль Зіберт (Paul Siebert). Відзначився низкою замахів та вбивств висопоставлених німецьких офіцерів і чиновників.

Пам'ятник встановили неподалік місця, де Кузнєцов вбив заступника генерал-губернатора Дисктрикту Галичина Отто Бауера (OttoBauer). На фасаді гранітного постаменту був напис: "М. І. Кузнецов. Герой Радянського Союзу". На лівому боці постаменту були викарбувані слова з листа Кузнєцова до рідних, а з правого — уривок з "Пісні про сокола" Максима Горького. Автори пам'ятника — скульптори Василь Власов, С. Рукавішніков, Валентин Подольський та архітектор Володимир Дорошенко.

Відразу після розпаду Радянського союзу у місті почалися протести проти пам'ятника радянському диверсантові. Історія закінчилася у 1993 році, коли монумент перевезли до міста Талиця (Росія), на батьківщину Кузнєцова. Це єдиний вивезений зі Львова радянський пам'ятник.

У 2000-ому році на цьому місці заклали камінь майбутнього пам'ятника Володимиру Кубійовичу. 

Архітектура

Пам'ятник розміщувався з південного краю трикутного острівця, утвореного вулицями Франка, Інститутською, та Пархоменка (Франка, Свєнціцького, Самчука відповідно). Острівець обсаджений по боках каштанами, а з південного боку, обабіч пам'ятника — ялинами. Сьогодні на місці монумента висаджений ряд туй. Кузнєцов зображений фігурою атлетичного чоловіка з оголеним торсом, із накидкою на плечах та руках. Вона була встановлена на високому п'єдесталі-обеліску, обличкованому гранітом.