Вул. Лемківська, 10 – житловий будинок ID: 2594
Триповерховий рядовий житловий будинок був зведений у 1907-1908 рр. за проектом Міхала Фехтера для Ремісничої бурси єврейських вихованців ім. Тобіаша Ашкеназі фундації Якуба Германа. Це — типовий приклад архітектури чиншових кам'яниць кінця ХІХ – початку ХХ ст., у декорі якого поєднані мотиви історизму і сецесії.
Історія
На початку ХІХ ст. на місці сучасного кварталу між вулицями Лемківською, Тесленка і Замарстинівською розміщувалися дві ділянки, позначені конскрипційними номерами 175 і 176 (¾), а також частина ділянки 177. Вулиця Лемківська існувала ще у XVIII столітті під назвою вул. Замкова нижня (Untere Schloss Gasse). Вже тоді тут розміщувалася як дерев'яна, так і мурована забудова, а у ХІХ столітті через розміщення з її непарного боку млинів що належали Роберту Домсу, вона протягом тривалого часу називалася Млинарською.
У другій половині ХІХ ст. на парному боці вулиці було лише дві забудовані ділянки — №2 (чи 175 ¾) і №4 (173 ¾). Власником №4 у 1871 р. був Абрагам Бріфер (Abraham Briefer), а у 1889 р. — його спадкоємці. Згодом власники змінилися ще раз: документ за 1895 р. фіксує, що після смерті власниці ділянки №4 Ксавери Адамовської (Ksawera Adamowska), нерухомість мала перейти до її синів, однак через їхнє неповноліття, суд призначив її чоловіка Томаша Адамовського (який мешкав у Самборі) тимчасово розпоряджатися цією нерухомістю до настання повноліття синів (ДАЛО 2/2/494:5).
Сучасна нумерація будинків виникла в кінці ХІХ – початку ХХ ст., коли вищезгадані ділянки поділили на кілька менших. Ділянка що тепер під №6, зберегла старий конскрипційний номер 173 ¾, №4 отримав 513 ¾, №8 — 174 ¾, №10 — 296 ¾, №12 — 285 ¾, №14 — 275 ¾; а крізь ділянку №177 пролягла новостворена вул. Вибрановського (Wybranowskiego, тепер Тесленка).
Частину ділянок, а саме №№4-12, викупив львівський підприємець і меценат Якуб Герман, протягом 1907-1908 рр. він звів тут будинки для ремісничої бурси. Проекти будівель розробив Міхал Фехтер (Michał Fechter). Герман до того вже мав справу з цим архітектором раніше, при будівництві пасажу на сучасній вул. Куліша. Будинки на вул. Леміківській були спроектовані разом і є цілісним комплексом. Їхня архітектура скромна, типова, в дусі історизму із сецесійними декоративними деталями.
Вже у 1908 р. Герман запланував збільшити житловий простір за рахунок прибудови нової офіцини з тилу будинків №10 і 12. Збереглися дві проектні пропозиції 1909 року: архітектора Генрика Сальвера (Henryk Salver) і бюро Станіслава Борковського (Stanisław Borkowski). Сальвер запроектував Г-подібну офіцину із трьома квартирами: однокімнатною і двома двокімнатними (всі зі своїми кухнями) і з туалетами спільного користування (ДАЛО 2/2/494:78-84). У технічному бюро Станіслава Борковського у січні 1909 р. був розроблений проект аналогічної місткості – затверджений 16 травня 1909 (ДАЛО 2/2/494:85-92). Довга переписка між власником і будівельним департаментом магістратом засвідчує наявність невідповідності проектів до чинних будівельних норм (напр. недостатня освітленість приміщень проектованої офіцини).
Після смерті Якуба Германа у 1928 р., будинок №10 перейшов у власність Єврейського ремісничого товариства "Яд Харузім", членом якого він був, а решта будинків стали власністю інших приватних осіб, станом на 1935 р. — Францішек Гофман, Марія Краснопольська, Яніна Долинка.
Під час Голокосту будинок був на території львівського ґетто.
Сьогодні будинок є житловим.
Архітектура
Будівля є типовим прикладом чиншової кам'яниці кінця ХІХ – початку ХХ ст. у Львові. У її декорі поєднані мотиви історизму і сецесії.
Будинок триповерховий, з підвалом і горищем. Має цегляні стіни та циліндричні склепіння у підвалі. Міжповерхові та горищне перекриття, сходи — дерев'яні. Фасади отиньковані, з ліпним декором, балконом із плитою зі штучного каменю на металевих двотаврових консолях, що прикрашені литими кронштейнами. Дах — двосхилий, початково був покритий листами пофарбованої бляхи, які пізніше були замінені на шифер.
У плані будівля Г-подібна із видовженою бічною офіциною. Скраю чільного фасаду розміщений вхід до в'їзних сіней (проїзду), з якого можна потрапити до головної сходової клітки, а також до подвір'я. За оригінальним проектом 1907 р. на першому поверсі розміщувалося три, а на решті поверхів — по чотири квартири. На першому поверсі два помешкання були двокімнатними — у "фронтовому" корпусі будинку (при вулиці). Вхід до них влаштовувався через сходову клітку і спільний передпокій, а також у них була спільна кухня. У офіцині розміщувалася однокімнатна квартира з кухнею і невеликою коміркою, та спільні для усіх мешканців туалети. На другому і третьому поверхах було чотири квартири — ще одна однокімнатна із кухнею розмістилася над проїздом.
Фасад асиметричний, із сімома віконними осями, із вузьким пристінком-ризалітом справа. Композиція фасаду тектонічна: цоколь з фактурою ламаного каменю, поверхня першого поверху рустована та відділена карнизом. Всі прорізи прямокутної форми, вікна мають спрощені-стилізовані обрамлення та сандрики. На крайній правій осі розміщена в'їзна брама, з боків вікна третього поверху — стилізовані капітелі із картушами, вінками та стрічками. Завершений фасад простим карнизом. У металевих ґратах підвальних віконець і огородженні балкона — мотиви необароко.
Люди
Ксавера Адамовська (Ksawera Domicela 1-Underka, 2-Adamowska) —
власниця попередньої ділянки №173 ¾ на вул. Лемківській
Томаш Адамовський (Tomasz Adamowski) — чоловік Ксавери Адамовської, житель Самбора,
призначений судом розпорядник нерухомістю після смерті дружини до настання
повноліття їхніх синів
Станіслав Борковський (Stanisław Borkowski) — архітектор,
власник технічного будівельного бюро, у якому був розроблений проект офіцини у
1909 р.
Абрагам Бріфер (Abraham Briefer) —власник попередньої ділянки №173
¾ на вул. Лемківській
Якуб Герман (Jakób Herman) —
львівський єврейський підприємець і філантроп, співвласник пасажу Германів на
сучасній вул. Куліша, 23-25 та театру "Новості"
Абрагам Люфт (Abraham Luft) —
власник будинку №12 у 1916 р.
Рогатин (Rohatyn) — власник
будинку №14 у 1909 р.
Генрик Сальвер (Henryk Salver) — архітектор і будівничий, автор запропонованого проекту офіцини у 1909 р.
Міхал Фехтер (Michał Fechter) —
архітектор, автор проекту будинків на вул. Лемківській
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/494
- "Yad Harutzim" in Lviv
- Księga adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1913).
- Księga adresowa Małopołski, Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa (Lwów. Stanisławów. Tarnopól, 1935–1936).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1872).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1889).
- Skorowidz królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
- Skorowidz królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1916).