Вул. Куліша, 23-25 – кінотеатр (не існує) ID: 1692
У колишньому пасажі Германів в неіснуючому сьогодні будинку театру за адресою вул. Куліша, 23/25 у 1908–1917 рр. та 1927–1939 рр. діяв кінотеатр “Колізей”. Його глядацький зал вміщав 1054 глядачів. Кінотеатр користувався значною популярністю, особливо серед бідніших верств населення. Будинок зруйнований під час Другої світової війни.
Історія
Будинок театру “Колізей” (“Colosseum”) у колишньому пасажі Германів на вул. Куліша (колишній вул. Бічній Сонячній) споруджений у 1898–1900 рр. З 1908 р. тут, крім театральних вистав, також проводилися кінопокази. Глядацький зал “Колізею” міг вмістити 1054 глядачів. Спочатку покази проводились за допомогою апарату вітаскоп.
У травні 1913 р. кінотеатр приймав данську кінозірку Асту Нільсен (Asta Nilsen), яка показала тут мімодраму “Циганка” (“Cyganka”). Це відбулося через те, що у театрі Скарбка (суч. театр ім. М. Заньковецької) тоді проводився ремонт даху. Під час перебування у Львові акторка зупинялась у готелі “Жорж” (пл. Міцкевича, 1).
У сезоні 1913–1914 рр. у “Колізеї” давав вистави колектив театру “Різноманітності” (“Rozmaitości”).
У 1917–1927 рр. замість “Колізею” тут діяв Міський театр “Новини”. У 1920 р. тут відбувались безплатні покази фільмів для польських солдатів, які брали участь у радянсько-польській війні.
У 1928 р. кінотеатр “Колізей” відновив свою діяльність. З 1928 по 1939 рр. він перебував у власності Громадського комітету жінок (Komitet obywatelski kobiet). Спочатку його керівником було призначено Павела Меллера (Paweł Meller), а з 1932 р. – Чеслава Добжецького (Czesław Dobrzecki). Прибутки з діяльності “Колізею” надходили до дитячого садка й інтернату ім. Й. Пілсудського у Львові. У приміщенні кінотеатру, крім кінопоказів, відбувалися й інші видовищні дійства, кабаре.
Станом на листопад 1932 р. у кінотеатрі налічувалось 34 працівники.
Кінотеатр користувався значною популярністю, особливо серед бідніших верств населення міста.
У 1939–1941 рр. у цьому приміщенні діяв Державний польський театр.
Будинок “Колізею” був зруйнований під час Другої світової війни.Вибраний репертуар
01.01.1930 р. – “Рицарі вогню” (“Rycerze ognia”)17.03.1930 р. – “Пат і Патахон” (“Pat i Patachon”)
10.10.1933 р. – “Володар пущі” (“Władca puszczy”)
25.01.1934 р. – “Шалена вдова” (“Szalona wdówka”)
“1914 [Кіно]Театр-вар'єте “Колізей” [...] на цій сцені виступають акробати та актори всіх націй”.
(J. Piotrowski, Lemberg und umgebung: Handbuch fur Kunstliebhaber und Reisende (Lemberg: H. Altenberg; Leipzig: F. A. Brockhaus; Wien: Moritz Perles)).
"Кінотеатр-вар'єте “Колізей”, 17.10.1934 львівська прем'єра “Жінка-орхідея” , реж. Е. Дюпон, у ролях Джун Найт та Нейл Гамілтон. [...]
Афіша 1934 р.
Увага! Безкоштовний доїзд автодрожками з усіх львівських стоянок.
(Згідно розцінок, затверджених урядом воєводства, перший кілометр у 1933 р. коштував 1 злотий, кожні наступні 330 м. тарифікувались у 20 грошей, година очікування коштувала замовнику 3 злотих; до 1934 р. з 23 до 6 години діяв також нічний тариф з оплатою 1 злотий за перших 666 м та 20 грошей за наступні 222 м., крім того, діяли додаткові оплати за проїзд до вокзалу, багаж та четвертого пасажира. Для порівняння: ціна двомісного номера в готелі вищого класу “Жорж” становила 10 злотих. Окрім автодрожок, у 1934 р. існували кінні та парокінні дрожки та фіакри. Однак, найбільш масовим засобом пересування був електричний трамвай. Від 1928 р. у місті також існували автобусні лінії. – П. К.)
[...]
Початок першого сеансу о 4-тій годині, у неділю та на свята о 3-тій, перед початком першого сеансу ціни значно знижені, початок останнього сеансу о 9 годині”.
Люди
Добжецький,
Чеслав (Czesław
Dobrzecki)
— один
з керівників Громадського комітету
жінок (Komitet
obywatelski kobiet)
Меллер,
Павел (Paweł
Meller)
—
один з керівників Громадського комітету
жінок (Komitet
obywatelski kobiet)
Нільсен,
Аста (Asta
Nilsen)
— данська кінозірка
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 110/4/628.
- Gazeta Lwowska, 1934, №22.
- Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku (Kielce: Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, 2006), 428.
- Віктор Проскуряков, Архітектура українського театру. Простір і дія (Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, Видавництво “Срібне слово”, 2004), 584.
- Віктор Проскуряков, Юрій Ямаш, Львівські театри. Час і архітектура (Львів: Центр Європи, 1997), 132.