Вул. Кривоноса, 33 – житловий будинок ID: 2583

Чотириповерховий рядовий житловий будинок розміщений на підніжжі Високого Замку. Споруджений у 1911-1913 рр. за проектом Станіслава Данковського з бюро Зиґмунта Федорського. Будинок є частиною комплексу з чотирьох аналогічних чиншових будинків поч. ХХ ст., у декорі яких переважають елементи неороманського/неоготичного стилю. У післявоєнні роки тут мешкала відома українська письменниця Ірина Вільде.

Історія

Ділянка на місці цілого кварталу між сучасними вулицями Кривоноса, Княжою і Високий замок з початком Австрійської влади і впровадженням конскрипційної нумерації позначалася №16 4/4. У 1777 р. тут розміщувався дерев'яний будинок. На картах середини 19 ст., зокрема на кадастрі 1849 р. та карті 1863 р., тут позначена діюча каменярня. У перші роки ХХ ст. цю територію розпарцелювали під забудову чиншовими будинками що існують до сьогодні. Будинок на вул. Театинській, 33 (тепер вул. Кривоноса, 33) отримав новий конскрипційний номер 1048 4/4, номер ґрунтової парцелі 5847/14.

Власниками однієї з парцель (тепер вул. Кривоноса, 31) на початку ХХ ст. стали будівельні підприємці Якуб Зільберштейн (JakóbSilberstein) та Шимон Фрей (SzymonFrey). Між 1908 і 1911 р. вони викупили також ділянки сучасних будинків №№33-37 і замовили проекти будинків архітектурно-будівельному бюро Зиґмунта Федорського. Проектувалися два менші будинки (Г-подібні у плані) і два більші (П-подібні у плані). Планувалося розмістити більші у центрі (№33 і №35), а менші — по боках (№31 і №37), так і затверджено на первісному проекті у червні 1911 р. (ДАЛО 5582:51).

Таким чином, №33 спершу мав бути П-подібним у плані чотириповерховим будинком. Дозвіл на його спорудження магістрат надав у вересні 1911 р., додаткові креслення зі зміною розміщення затвердили у серпні 1912 р. (на ділянку №33 "перенесли" менший, Г-подібний у плані будинок що спершу передбачався як №37) (ДАЛО 5683:12). Як результат, №33 і №31 розміщені так щоб ці два будинки разом утворювали більше внутрішнє подвір'я, а отже їхні приміщення з вікнами у двір отримали краще природне освітлення.

Будівництво завершили на початку 1913 р. У березні 1913 р. був наданий дозвіл на заселення приміщень будинку за винятком двох кімнат у цоколі що залишалися вологими і вимагали робіт з осушення (ДАЛО 5683:13). Не дочекавшись офіційного дозволу, однак, тут поселилися мешканці і у травні 1913 р. до магістрату про це надішов анонімний донос. Власники будинку отримали попередження що ці люди будуть примусово виселеними (ДАЛО 5683:16). У червні 1913 р. дозвіл на заселення цих приміщень був наданий (ДАЛО 5683:18).

Архітектура

Будинок розміщений у рядовій забудові вулиці, практично однаковий із будинком №31. Маєтри наземні поверхи і підвал. Стіни цегляні; міжповерхові перекриття, сходи, балкони — залізобетонні. Перекриття над нежитловими приміщеннями у підвалі — цегляні склепіння "кляйна", горищні — на дерев'яних балках. Фасади отиньковані, з ліпним декором; дах — двосхилий, з дерев'яними кроквами та покритий листами пофарбованої бляхи.

У плані будинок Г-подібної форми, з однією бічною офіциною. Ширина фасаду згідно з авторськими кресленнями — 15 м, висота поверхів (від рівня підлоги до рівня підлоги наступного поверху) — 3,85 м. Згідно з авторськими кресленнями, на кожному поверсі розміщувалося по дві квартири. На першому поверсі — двокімнатна з передпокоєм, кухнею з коміркою, роздільними туалетом та ванною і доступом до чорнових сходів, та трикімнатною. На решті поверхів — по дві трикімнатні квартири.

Дизайн фасаду стриманий, у ньому застосовані мотиви середньовічної архітектури. Ледь помітна розрізка швів імітує мурування різновеликим тесаним каменем, а масивні (хоч і литі) декоративні кронштейни балконів є явним посилом до оборонної архітектури. Форма вікон (аркові, лучкові), їхніх обрамлень (втоплені у площину фасаду), слізників — запозичення з неоготики, неороманського стилю. Ймовірно вузькі вікна на двох центральних осях були біфоріями, з колонкою у центрі — зараз вони знищені внаслідок заміни автентичної дерев'яної столярки на металопластик. Портал простий, дверний проріз без обрамлень. Металеві двері виконані у неокласицистичній стилістиці, конструкція — характерна для початку ХХ ст. Над дверима — світлик, у формі плечоподібної арки з лучковим завершенням, з автентичним заскленням вузькими склами вставленими у металеві рамки. Завершений фасад неордерним карнизом.

Поруч із порталом на фасаді встановлена меморіальна таблиця про те, що тут мешкала письменниця Ірина Вільде.

Люди

Ізидор Альтшюлєр (IzydorAltschuler) —магістр права, пенсіонер, мешканець будинку (1935 р.)
Марія Бачинська (Maria Baczyńska) — професорка гімназії, мешканка будинку (1935 р.)
Адам Бачинський (AdamB aczyński) — пенсіонер, мешканець будинку (1935 р.)
Олександр Бєнєдзький (Aleksander Bieniedzki) — повітовий комісар,мешканець будинку (1916 р.)
Ірина Вільде (1907-1982) — відома українська письменниця, мешканка будинку у 1946-1964 рр.
Маврицій Герман (Maurycy Herman) — старший судовий службовець, пенсіонер, мешканець будинку (1916 р.)
Бруно Гохман (Bruno Hochman) — службовець приватної організації, мешканець будинку (1935 р.)
Мільця Гохштейн (Milcja Hochstein) — службовиця, мешканка будинку (1935 р.)
Анна Давід (Anna Dawid) — власниця будинку (1935 р.)
Станіслав Данковський (Stanisław Dankowski) — архітектор, випускник Львівської політехніки (1909 р.), працівник бюро Зиґмунта Федорського, автор проекту будинків №№31-37 на вул. Кривоноса
Якуб Зільберштейн (Jakób Silberstein) — будівельний підприємець, співвласник нерухомості на вул. Кривоноса, 31-37 у, принаймні, 1907-1916 рр., замовник будівництва
Фелікс Левандовський (Feliks Lewandowski) — ад'юнкт крайової табулі, власник попередньої ділянки №16 4/4 (вул. Театинська, 23) з каменярнею, займала цілий сучасний квартал між вулицями Кривоноса, Княжою і Високий замок — у 1880-1890-х рр.
Тадеуш Лодзінський (Tadeusz Łodziński) — інженер, мешканець будинку (1935 р.)
Абрагам Люблін (Abraham Lublin) — купець, мешканець будинку (1935 р.)
Юзеф Ляуфер (Józef Laufer) — залізничник, мешканець будинку  (1916-1935 рр.)
Леон Менкес (Leon Menkes) — прал., мешканець будинку (1913 р.)
Едмунд Мюмлер (Edmund Mümler) — надвірний радник, пенсіонер, мешканець будинку (1916 р.)
Шимон Пшибильський (Szymon Przybylski) — власник попередньої ділянки №16 4/4 (вул. Театинська, 23) з каменярнею, займала цілий сучасний квартал між вулицями Кривоноса, Княжою і Високий замок —у 1860-1870-х роках
Теофіл Несторович (Teofil Nestorowicz) — старший податковий радник, мешканець будинку (1913 р.)
Мар'ян Тустановський (Maryan Tustanowski) — старший судовий офіціал, мешканець будинку (1913 р.)
Зиґмунт Федорський (Zygmunt Fedorski, 1883-1939) — львівський інженер-архітектор, власник архітектурно-будівельного бюро
Шимон Фрей (Szymon Frey) — будівельний підприємець, співвласник нерухомості на вул. Кривоноса, 31-37 у, принаймні, 1907-1916 рр., замовник будівництва. Мешкав поруч на вул. Театинській, 25 (вул. Кривоноса, 25)
Міхаліна Чупровська (Maria Czuprowska) — службовиця міського самоврядування, мешканка будинку (1935 р.)
Казимир Чупровський (Kazimierz Czuprowski) — механік, мешканець будинку (1935 р.)
Вільгельм Шмальцбах (Wilhelm Schmalcbach) — приватний службовець, мешканець будинку (1935 р.)
Францішек Шпінетер (Franciszek Szpineter) — службовець страхового закладу, мешканець будинку (1916 р.)

Джерела