Вул. Коновальця, 3 – житловий будинок ID: 1376

Чотириповерховий будинок зведений за проєктом майстра-муляра Каспера Юліана Драневича як чиншова кам'яниця у 1911-1913 роках. Приклад архітектури неоготики, пам'ятка архітектури місцевого значення. 

Історія

Протягом ХІХ століття територію між сучасними вулицями Бандери, Коновальця, Київською і Глибокою займала одна велика ділянка під конскрипційним номером 81 ¼. Тут розміщувався домініканський монастир.

На початку ХХ століття цю ділянку розпарцелювали під будівництво житла. Кілька ділянок при вулиці Сапіги (сучасна Бандери) та 29 Листопада (Коновальця) придбав Каспер Драневич (Kasper Draniewicz) разом з дружиною Марією. Драневич був концесіонованим майстром-мулярем і провадив будівельну фірму. Вони збудували тут житлові будинки, деякі з них продали досить швидко; будинки на Коновальця, 1, 3, 5, 7 ще довший час залишалися в їхній власності. Згідно з адресними книгами, Каспер і Марія мешкали у цих будинках: спершу в №7, а пізніше — в №1. Всі ці будинки збудовані у приблизно одному стилі, мають аналогічне планування, мають подібні фасади, що відрізняються в деталях.

Проєкт цього будинку затвердили у львівському магістраті в вересні 1911 (ДАЛО 2/1/3354:1). Під час будівництва були внесені зміни; їх погодили у березні 1913 року (ДАЛО 2/1/3354:3). У вересні 1913 року магістрат видав дозвіл на заселення будинку (ДАЛО 2/1/3354:6).

В будинку мешкав інженер Ян Форст (Jan Forst), випускник Львівської політехніки, який з 1912 року працював ад'юнктом в міському Будівельному уряді Львова. Згідно з оголошенням в газеті, до 1918 року він вже відкрив своє технічне бюро, яке займалося оцінкою будівель, знищених під час війни, а також проєктуванням різноманітних технічних споруд (Kurjer Lwowski, 1918, Nr. 58, s. 8). У міжвоєнний період власницею будинку стала Ізабелла Форст(ова), ймовірно дружина Яна Форста.

Хоча будинок містив (принаймні початково) вісім квартир, адресна книга Львова 1935 року фіксує більше мешканців. Можливо, кімнати для слуг, розташовані скраю офіцини, або частина з них, були переобладнані на окремі однокімнатні квартири. Наприклад у 1937 році зустрічаються оголошення в газетах про оренду "кавалерських" помешкань тут (Przegląd realności, 1937, Nr. 42, s. 3).

Влітку 1938 року комісар міської Служби нагляду над будівництвом, який інспектував будинки на цій вулиці, виявив, що у цьому будинку брудні і пошарпані дворові фасади, сходова клітка та стіни сіней, подвір'я покрите ямами і понищений паркан (ДАЛО 2/1/3354:7). Власниці дали 14 днів на ремонт. Ізабелла Форст швидко відповіла, що вона недавно брала позичку на ремонт будинку. Вона бажала взяти 2500 злотих, однак у банку їй дали лише 1500, чого їй вистачило лише на ремонт даху, який протікав. Вона просила відкласти вимогу про ремонт на наступний 1939 рік (ДАЛО 2/1/3354:9). Однак що міській службі, що вищому Воєводському уряду ці фінансові проблеми були байдужі: власниці прийшло нагадування, що вона повинна або виконати вказані роботи за 14 днів або сплатити штраф 100 злотих (ДАЛО 2/1/3354:13).

Рішенням №130 Львівського облвиконкому від 26 лютого 1980 будинок внесений до пам'яток архітектури місцевого значення. Таким чином, цей будинок донедавна був єдиною пам'яткою у своєму кварталі.

Архітектура

Будинок рядовий, чотириповерховий. У плані — Г-подібний. Мурований з цегли, його перекриття виконані з металевих балок (згідно з кресленнями 1911 року), з бетонною сходовою кліткою, металевими чорновими сходами, дерев'яною кроквяно-стійковою конструкцією даху. Опалення забезпечувалося печами у кожній з житлових кімнат.

У будинку початково містилося вісім квартир, по дві на кожному — двокімнатна зліва і трикімнатна справа. Кожна з них мала кухню та роздільні санвузли. Поза кухнею більшої квартири була розташована ще одна кімната, ймовірно для служниці, з туалетом поруч. Головна сходова клітка двомаршева, за нею були заплановані чорнові сходи, гвинтові і дерев'яні. Вони забезпечували доступ до кухні однієї квартири (через кімнату служниці) і до зовнішньої галереї — нею забезпечувався доступ до кухні і кімнати служниці другої квартири.

Фасад будинку багатодекорований в стилі неоготики. У цьому стилі вирішені всі будинки, збудовані Драневичем у 1911-1913 роках у цьому кварталі (Коновальця 1 – 7, Японська, 16). Неоготичними є також декілька будинків у сусідньому кварталі: між вулицями Бандери, Старицького і Єфремова, збудовані іншими авторами.

Композиція фасаду симетрична і тектонічна. Перший поверх відділений карнизом та прикрашений масивним рустом з імітацією ламаного каменю. Головний вхід розташований по центру, по краях фасаду — тонкі ризаліти увінчані причілками. Вікна здебільшого прямокутні; вхідні двері і вікна третього поверху — лучкові. Світлик у головному порталі, площини між вікнами 2-го і 3-го поверхів, та горищні віконця заповнені масверками.

Люди

Осип Боднарович (Osyp Bodnarowycz) — журналіст, мешканець будинку (1935)
Станіслава Буковська (Stanisława Bukowska) — вдова, мешканка будинку (1935)
Едвард Ґлінянський (Edward Gliniański) — службовець, мешканець будинку (1935)
Францішек Данилович (Franciszek Danilowicz) — працівник Польської державної залізниці і мешканець будинку (1935)
Ян Данилович (Jan Danilowicz) — гродський суддя, мешканець будинку (1935)
Каспер Юліан Драневич (Kasper Draniewicz) — концесіонований майстер-муляр, автор проєкту, співвласник будинку разом з дружиною
Марія Драневич (Marya Draniewicz) — дружина Каспера Драневича і співвласниця будинку
Віктор Кораль (Wiktor Koral) —шофер, мешканець будинку(1935)
Ян Красіцький (Jan Krasicki) — функціонер Польської державної залізниці і мешканець будинку(1935)
Міхал Малашняк (Michał Małaszniak) — шофер і мешканець будинку (1935)
Адольф Мер (Adolf Mehr) — службовець, мешканець будинку (1935)
Міна Мер (Mina Mehr) — службовиця, мешканка будинку (1935)
Юліуш Пречеп (Juliusz Preczep) — купець, мешканець будинку (1935)
Станіслав Сказа (Stanisław Skaza) — радний магістрату на пенсії, мешканець будинку (1935)
Здзіслав Стшембош (Zdzisław Strzembosz) — службовець Галицької ощадної каси, мешканець будинку (1935)
Юлія Сухова (Julia Suchowa) — власниця нерухомості, мешканка будинку (1935)
Ізабелла Форст (Izabella Forstowa) — власниця будинку в міжвоєнний період
Ян Форст (Jan Forst) — інженер та мешканець будинку

Джерела