Вул. Коновальця, 16 – житловий будинок ID: 1393

Одноповерхова вілла збудована у 1901-1902 роках за проєктом Емануеля Яримовича, який тоді працював у фірмі Івана Левинського. Приклад мальовничого стилю в архітектурі. Замовниками були Юзеф Петри, лісничий інспектор, і його дружина Феліція. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія

Протягом ХІХ століття тут розташовувалася більша ділянка під конскрипційним № 86 ¼; з боку теперішньої вулиці Київської на ній стояв невеликий будинок. Власниками ділянки були Юзеф Войцєховський (Wegweiser 1856; Neu verbesserter Wegweiser 1863), а пізніше — Міхал і Валентин Борецькі. Можливо у зв'язку з прокладанням вулиці Листопада у 1892 році (сучасної Коновальця), цю ділянку придбала родина Франців, виробників гіпсу у Львові.

Близько 1901 року парцелю, виділену з ділянки 86 ¼, придбав Юзеф Петри (Józef Petry) з дружиною Феліцією. Побудова вілли була пов'язана з переїздом до Львова — Петри отримав тут посаду радного (інспектора) в Дирекції лісів і державного майна, що підпорядковувалася Намісництву. Хоча він раніше навчався у Львові, його робота здебільшого містилася в провінції. Він працював лісничим у Лоп'янці і Лісовичах, а потім директором і викладачем Державної школи для лісників у Болехові. У 1901-1902 роках у Львові він винаймав квартири — відомо про дві адреси на вулиці Кшижовій (сучасній Чупринки). Виглядає, що йому подобалася ідея Кастелівки, яку розробили і втілювали архітектори Юліан Захарієвич (1838-1899) та Іван Левинський (1851-1919).  Тож він замовив проєкт невеликої вілли в останнього; креслення підписав архітектор Емануель Яримович (Emanuel Jarymowicz), який тоді працював у Левинського.

У вересні 1901 року Юзеф Петри звернувся до магістрату Львова з проханням затвердити проєкт вілли на вулиці Листопада, 4 (тепер Коновальця, 16) — і отримав його у жовтні. Інженер будівельного уряду Станіслав Кшижановський (Stanisław Krzyżanowski), який розглядав проєкт, наголосив у дозволі, що оскільки на вулиці немає прокладеної каналізації, власник зобов'язаний спорудити мурований збірник для нечистот (ДАЛО 2/1/3368: 1-3). Вілла була збудована до літа наступного року — в липні 1902 року. У дозволі на її заселення містилося нагадування виробити новий конскрипційний номер ((ДАЛО 2/1/3368: 6-8). Невдовзі будинку присвоїли номер 1565 ¼.

У 1905 році, після того як на вулиці Листопада була прокладена каналізація, Петри вирішили підключити до неї свій будинок. Проєкт виконала і реалізувала фірма "Джованні Зуліані і син" (Giovanni Zuliani i syn), його затвердили у лютому 1905 (ДАЛО 2/1/3368: 11, 17).

Юзеф Петри прожив у віллі недовго, в 1906 помер передчасно у віці 54 років. Його дружина Феліція продовжувала тут мешкати принаймні до 1916 (згідно з адресними книгами).

До 1923 року віллу придбав Мар'ян Брулінський (Marian Bruliński), інженер машинобудування та викладач Львівської політехніки. Також джерела згадують Болеслава Брулінського. Вони запланували надбудувати над віллою другий поверх, на що був виготовлений проєкт. Магістрат надав дозвіл на будівництво (ДАЛО 2/1/3368:18), однак з невідомих причин його так і не реалізували.

Протягом ХХ століття будинок залишався житловим. Сьогодні (2025) він має мансардний поверх, що виказують дахові вікна; покрівля замінена на металодахівку; перемуровані комини за зразком автентичних. Фасади покриті неавтентичним тиньком (можливо утеплені), на них завішені кондиціонери; столярка вікон замінена на металопластикову. Збоку до вілли прибудований гараж з терасою нагорі. Тим не менше, назагал вілла зберігає свій загальний образ з початку ХХ століття.

Архітектура

Вілла одноповерхова, мурована з цегли, з дерев'яними перекриттями і сходами. Вона одразу була передбачена так, що з одного боку прилягатиме до майбутньої забудови — кам'яниці за теперішньою адресою Коновальця, 18.

Хід влаштований збоку. Первинний проєкт 1901 року передбачав тут дерев'яний ґанок, однак вже на кресленні фасаду олівцем позначена мурована прибудова, яку зрештою і реалізували (ДАЛО 2/1/3368:5). Мурована прибудова фігурує на проєкті підключення вілли до міської каналізації (ДАЛО 2/1/3368:17).  

Вхід вів до сіней, де розміщувалися сходи на горище. Всього тут передбачалося п'ять житлових кімнат і кухня. Найбільша кімната по центру будинку — салон, поруч з кухнею — їдальня, найдалі від входу до будинку, з вікном у подвір'я — спальня. Поруч з кухнею були заплановані комірка, туалет і ванна кімнати, а також додаткові двері до подвір'я. Очевидно, будинок був передбачений на одну сім'ю. Підвали передбачалися лише під крайньою кімнатою і кухнею, там розміщувалася пральня. На горищі не розміщувалося жодних кімнат.

Ззовні будинок вирішений у т. зв. мальовничому стилі, що перегукується з віллами на Кастелівці, які реалізовували Юліан Захарієвич та Іван Левинський у 1880-х і 1890-х. Тут чергуються різні будівельні матеріали, що мають різний колір і текстуру. Фасади тиньковані, вікна мають перемички з червоної цегли, які з'єднані горизонтальним поясом викладеним обличкувальною цеглою.  Головний фасад прикрашає вставка з керамічних плиток, що характерно для робіт фірми Івана Левинського.

Виступи на головному і бічному фасадах завершені спрощеними необароковими причілками, на них — металеві анкери прикрашені fleur-de-lis, гербовими лілеями. Посередині причілка, як свідчить креслення 1901 року, передбачалася ніша для скульптури (сьогодні це вікно). Обриси на кресленні нагадують форму тваринки, можливо зайця — що було б дуже оригінальним елементом декору, але не дивним з огляду на професію власника вілли Юзефа Петри.

Люди

Болеслав Брулінський (Bolesław Bruliński) — співвласник вілли в міжвоєнний період
Мар'ян Брулінський (Marian Bruliński) — інженер машинобудування, викладач Львівської політехніки, видавець Gazeta mlynarska, виробник дзвонів та виробів з бронзи, власник вілли у міжвоєнний період
Юліан Захарієвич (Julian Zachariewicz, 1839–1898)— львівський архітектор, професор і ректор Львівської політехніки, співавтор Кастелівки, віллової дільниці Львова
Джованні Зуліані (Giovanni Zuliani, 1843–1909) — власник фірми цементних виробів у Львові, яка виконала підключення вілли до міської каналізації
Станіслав Кшижановський (Stanisław Krzyżanowski) — архітектор, працівник міського Будівельного уряду у Львові
Іван Левинський (Jan Lewiński, 1851–1919) — львівський інженер і архітектор, професор Львівської політехніки, співавтор Кастелівки, віллової дільниці Львова, його фірма спорудила цю віллу
Феліція Петри з Шишковських (Felicja z Szyszkowskich Petry) —  дружина Юзефа Петри, співвласниця і мешканка вілли принаймні до 1916 року.
Юзеф Петри (Józef Petry, ~1852–1906) — лісничий. Навчався у Львові в школі Лісового господарства, отримував стипендію Галицького сейму на продовження навчання у Відні. Працював асистентом в Дирекції лісів і державного майна у Львові, потім лісничим у різних місцях в провінції. У 1890-х роках очолював Державну школу для лісників в Болехові. У 1901 році переїхав до Львова в зв'язку з отриманням посади лісового радного (інспектора).
Юліуш Петри (Juliusz Petry, 1890–1961) — польський інженер, директор Львівського радіо в міжвоєнний період, потім працівник телебачення у ПНР. Ймовірно, частина його дитинства пройшла у цій віллі.
Юзефа Франц (Józefa Franz, 1827–1907) — власниця фірми гіпсових виробів у Львові та вілли на Коновальця, 47. В тому числі за її ініціативи була прокладена ця частина вулиці Коновальця у 1892 році (між теперішніми вулицями Київською та Мельника).
Емануель Яримович (Emanuel Jarymowicz, 1865 – ?) — архітектор, який співпрацював з фірмою Івана Левинського, проєктант вілли.

Джерела