Вул. Академіка Гнатюка, 5-7 – будинок музичної школи (колишній житловий) ID: 2463
Чотириповерховий будинок спорудили 1876-1877 рр. за проектом Фелікса Ксенжарського на замовлення Галицького кредитного банку. Це типовий зразок неоренесансу 1870-х років. Подвійний номер свідчить про те, що внаслідок реконструкції у будинку об'єдналися два попередні. Сьогодні тут розміщена дитяча музична школа, на першому поверсі діють крамниці.
Історія
У середині ХІХ ст. північний край сучасного кварталу між вулицями Гнатюка, Січових стрільців, Костюшка і Дорошенка займала велика ділянка що належала громаді міста Львова — т. зв. нерухомість "Англійського готелю і Майєрівки" (realność Hotelu Angielskiego i Majerówki). 1875 року її розділили на менші парцелі. Ділянки під конскрипційними номерами №№ 133 2/4 та 134 2/4 виставили 24 серпня 1875 р. на аукціон, їх придбав Галицький кредитний банк (Galicyjski Bank Kredytowy) (ДАЛО 2/1/2847:120-124).
Дирекція банку наступного року замовила проекти трьох будинків (майбутніх №№ 3, 5 та 7 на вул. Ягайлонській/ ul. Jagiellońska) архітектору Феліксу Ксенжарському (Felix Księżarski). Ці проекти магістрат затвердив резолюцією від 22 липня 1876 р. Наприкінці наступного року завершилось будівництво — дозвіл на заселення й експлуатацію будинку №3 міська комісія видала 6 жовтня, №№5 і 7 — 24 грудня 1877 р. (ДАЛО 2/1/2847:52, 55, 63; 2853:36, 44, 46, 48).
Будинок на вул. Ягайлонській, 3 розібрали напередодні Першої світової війни, і сьогодні на його місці стоїть споруджений у 1950-х будинок у стилі сталінського ампіру.
Чиншові кам'яниці №№5 і 7 ще до завершення будівельних робіт перейшли у власність княгині Гелени Санґушко (Helena Sanguszko) (ДАЛО 2/1/2847:63). Вже 1879 року, княгиня провела у будинку №7 реконструкцію першого поверху, облаштувавши тут кав'ярню і цукерню. На той час об'єкту вже присвоїли новий конскрипційний номер 851 2/4 (ДАЛО 2/1/2853:59).
У документах реконструкції 1904 року фігурує ім'я нової власниці, княгині Терези Сапіги (Tereza Sapieżyna) (ДАЛО 2/1/2853:61).
А на початку 1910-х років господарями будинку стали Станіслав і Ельжбєта Соколовські (Stanisław, Elżbieta Sokołowski). 2 квітня 1914 р. вони затвердили у магістраті проект ґрунтовної реконструкції своїх будинків. Дві будівлі об'єднали в один блок — з цим пов'язана поява подвійного номера 5–7. Замість двох окремих сходових кліток влаштували нові, спільні для обох кам'яниць, парадні сходи. Відповідний проект виконав архітектор та будівничий Фердинанд Каслер (Ferdynand Kassler) (ДАЛО 2/1/2853:2, 42, 49, 51, 57). У архівних документах міжвоєнного періоду Ельжбєта Соколовська згадується як власниця кам'яниці до 1930-х років (ДАЛО 2/1/2853:11, 34).
Сьогодні більшу частину будинку на 2-4 поверхах займають львівські дитячі музичні школи №№ 1 та 6. Просторі житлові кімнати колись житлового будинку належним чином адаптували для навчальних потреб. У просторих приміщеннях на першому поверсі облаштовані декілька крамниць.
Архітектура
Чотириповерховий будинок розміщений у центральній частині Львова на розі вулиць Гнатюка та Січових стрільців, неподалік проспекту Свободи (колишніх Гетьманських валів). Будинок включений у периметральну квартальну забудову. Має два чільні фасади розміщені під кутом: довший (на 8 осей) звернений до вул. Гнатюка, коротший (на 4 осі) — до вул. Січових стрільців, кожен у межах регуляційних ліній вулиць. Сполучені фасади тригранним наріжним блоком на три вікна. Восьмигранна конструкція над цим наріжником є композиційним акцентом будівлі, що пожвавлює загальний силует покрівлі.
Ділянка має у плані п'ятикутну форму. Основу корпусу будинку формують два розгорнуті під кутом крила, прилеглі фронтом до вул. Гнатюка та вул. Січових стрільців. За ними, у глибині ділянки, — замкнений двір що з півдня оточений офіциною ламаної форми. Тильну стіну цієї офіцини видно з сусіднього подвір'я на вул. Гнатюка, 3.
Композиція фасадів має статичний характер, у ній домінують горизонтальні членування: міжповерхові карнизи ділять фасад на чотири яруси. Нижній містить великі вікна-вітрини комерційних приміщень та вхідні портали. На вищих поверхах — ряди однотипних прямокутних вікон у простих профільованих обрамленнях та з лінійними сандриками. Під вікнами другого та третього поверхів поміщені невеликі рельєфні панелі, у площинах між вікнами четвертого поверху — пари пілястр коринтського ордеру. Над вінцевим карнизом із консолями розміщені аттики-балюстради. Загалом, декор застосований доволі стримано, основну роль в опорядженні відіграють форми ліпного норенесансного декору, типового для архітектури 1870-х рр.
Фронтальний блок має дворядне планування кімнат, офіцина — однорядне. Внутрішня комунікація базована на мішаній анфіладно-коридорній системі. Головна сходова клітка та вхідні сіни розташовуються у північному блоці, з входом через арковий портал з боку вул. Гнатюка. Другий портал, що розміщений у наріжнику, забезпечує вхід до крамниці. Його проріз також арковий, його фланкують колони тосканського ордеру і овальні віконця.
Люди
Фердинанд Каслер (Ferdynand Kassler) — архітектор, будівничий, автор реконструкції будинків
Фелікс Ксенжарський (Felix Księżarski) — архітектор, автор проекту будинків
Гелена Санґушко (Helena Sanguszko) — княгиня, власниця будинку.
Тереза Сапіга (Tereza Sapieżyna) — княгиня, власниця будинку.
Ельжбєта Соколовська (Elżbieta Sokołowska) — власниця будинку.
Станіслав Соколовський (Stanisław Sokołowski) — власник будинку.
Соломон Ауснер (Salomon Ausner) — купець, мешканець будинку (1935)
Др Теодор
Богосєвич (Teodor Bohosiewicz) — лікар-стоматолог, мешканець будинку 1900-1913
Др Кароль
Боґнер (Karol Bogner) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1935)
Др Юзеф
Браунер (Józef Brauner) — адвокат, член Палати адвокатів, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1910)
Казимир Брудзевський (Kazimierz Brudzewski) — будівничий, практикант у Намісництві, мешканець будинку №7 (1900)
Інґвер І. вел Вольфшталь (Ingwer I. Vel Wolfstahl) — золотар/ювелір, мав тут свою крамницю-майстерню (1913)
Марія Волянська (Marina Wolańska) — кравчиня, мешканка будинку, мала тут свою майстерню (1910)
Артур Гауснер (Artur Hausner) — інженер-геодезист ("цивільний геометр"), мешканець будинку,
мав тут своє бюро (1913)
Станіслав Деринґ (Stanisław Deryng) — адвокат, мешканець будинку,
мав тут своє бюро (1910)
Альфред Ебергартінґер (Alfred Eberhartinger) — ревід рахунковий мешканець №7 (1900)
Др Міхал
Енґер Зендер (Michał Enger Sender) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1935)
Міхал Ендельберґ (Michał Endelberg) — купець, мешканець будинку (1935)
Др Зиґмунт
Зельцер (Zygmunt Selzer) — лікар вухо-горло-ніс,
мешканець будинку, мав тут свою приймальню (1935)
Адольф Кавалек (Adolf Kawalek/ Kowalik) — торговець кіньми та присяжний
судовий знавець, мешканець будинку (1910)
Юзеф Ляйстіна (Józef Leistina) — кандидат у адвокати, мешканець будинку (1910)
Якуб Ляуфер (Jakób Laufer) —адвокат, мешканець будинку,
мав тут своє бюро (1913)
А. Й. Маєр (A. J. Majer) — лікар, мешканець будинку (1913)
Владислав Марґаш (Władysław Margasz) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1900)
Францішек Мошковіч (Franciszek Moszkowicz) — власник кав'ярні Європейська що розміщувалася у цьому будинку,
мешканець будинку (1910)
Юзеф Нойман (Józef Neuman) — рисувальник, мешканець будинку (1913)
Максиміліан Ордовер (Maksimilian Ordower) — зубний технік, мешканець будинку (1935)
Адольф Піллер (Adolf Piller) — архітектор, мешканець будинку, мав тут своє архітектурне бюро (1913)
Євгеній Райтер (Eugeniusz Reiter) — адвокат, мешканець будинку, мав своє бюро у будинку №5 (1900-1910)
Владислав Рауш (Władysław Rausz) — будівничий, мешканець будинку, мав тут своє технічне бюро (1900)
Казимир Ропальновський (Kazimierz Ropalnowski) — інженер, мешканець будинку (1935)
Др Генрик
Совільський (Henryk Sowilski) — адвокат, мешканець будинку №7 (1910)
Др Марек
Стриєр (Marek Stryjer) — адвокат, мешканець будинку (1935)
Др Генрик
Фішер (Henryk Fischer) — адвокат, мешканець будинку (1935)
Абрагам Фріш (Abraham Frisch) — адвокат, мешканець будинку №7 (1910)
Ліпа Фройделес (Lipa Freudeles) — адвокат у кримінальних
справах, мешканець будинку №7 (1910)
Міхал Хамайдес (Michał Chamajdes) — купець, мешканець будинку (1935)
Чеслава Шаєр (Czesława Schayer) — власниця цукрової фабрики, мешканка будинку №5 (1910)
Іґнацій Шахт (Ignacy Schacht) — вчитель, мешканець будинку №7 (1900)
Яніна Янковська (Janina Jankowska) — драматична артистка, мешканка будинку №7 (1900)
Заклади:
Цукерня К.
Крушинського (K. Kruszyński) — у будинку №5 (1900)
Кав'ярня Європейська
(Europeiska) — у будинку №7 (1902-1913)
Перукарня Мойсея
Гохманна (Mojżesz Hochmann) — у будинку №7 (1900-1913)
Майстерня рушниць Пьотра Яроша (Piotr Jarosz) — у будинку №7 (1900)
Товариство Птахівництва
(Chowu drobiu) — у будинку №7 (1900)
Магазинз
продажу американських друкарських машинок
Максиміліана Любінґера (Maximilian Lubinger) — у будинку №7 (1910)
Магазин і майстерня корсетів Германа Пісеня (Herman Pieseń) — у будинку №7 (1910-1913)
Галицький народний банк (Galicyjski Bank Ludowy) — 1916
Загальний кредитний банк (Powszechny Bank Kredytowy) — у 1935
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО 2/1/2847). Справа перейменована: ДАЛО 2/1/2686. URL: 2/1/2686. URL: https://e.archivelviv.gov.ua/file-viewer/229465#file-940378
- ДАЛО 2/1/2853. Справа перейменована: ДАЛО 2/1/2692. URL: https://e.archivelviv.gov.ua/file-viewer/229471#file-941537https://e.archivelviv.gov.ua/file-viewer/229471#file-941537
- Ksiega adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lwów, 1900)
- Ksiega adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1902)
- Ksiega adresowa królewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1913)
- Księga adresowa Małopołski, Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa (Lwów. Stanisławów. Tarnopól, 1935–1936)
- Skorowidz królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910)
- Skorowidz królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1916)