Вул. Галицька, 5 – колишня кам'яниця Кісьолківська ID: 2218

Чотириповерховий будинок, розташований у рядовій забудові вул. Галицької, був споруджений на руїнах попередньої кам'яниці у 1787 р. Його власником тоді був вірменин, торговець винами Андрій Андзуловський. Будинок вирішений у стриманих, лаконічних формах характерних для кам'яниць кінця XVIII ст., має елементи Арт Деко. Є пам'яткою архітектури місцевого значення (охор. №873). Сьогодні – житловий будинок, частину приміщень на партері займають крамниці.

Історія

Кам'яниця під № 5 на вул. Галицькій колись мала конскрипційні номери 229 (старий) та 241 (новий).

Раніше, у XVI ст., вона називалася "Башта". Магістратські записи під роком 1568 доносять, що "Йоан Сикст (Sykst) частину свого дому Ленартівського, званого "Башта", що біля дому покійного Франциска Антосьовича здав у найм за 6 гривень краківському райці Бартоломею Шомбеку (Szombek)".

У XVII-XVIII ст. кам’яницю звали "Кісьолківською" – від імени її власника, Кісьолки (Kisiołka). Вона мала три поверхи, а по фасаду – ширину 19 ліктів. 1767 року тут мешкав член міського управління від колегії сорокамужів Олександр Житкєвич (Żytkiewicz), потім, у 1780, Зелькевич (Zelkiewicz), відтак радник магістрату, діяльний член Ставропігійського інституту Іван Бачинський (Jan Baczyński).

На той час кам’яниця перебувала у стані руйнації. 1787 року Бачинський відступив рудеру (руїну) вірменинові, торговцеві винами Андрієві Андзуловському (Andzułowski). Того ж року Андзуловський відбудував її з фундаментів, разом з флігелем, який виходив на тил кам’яниці на Ринку, 20. Транзакційним документом від 26 серпня 1789 р. Андзуловський подарував новозбудовану кам’яницю своїй дружині Евфрозині (Eufrozyna) з дому Аракелович. Згідно з оцінкою, проведеною 1791 року архітектором Клеменсом Фесінґером (Fesinger), вартість будівництва складала 22 310 золотих. Після смерти Евфрозини Андзуловської (1824) дім перейшов до Станіслава Червінського (Czerwiński).

На початку XX ст. в кам’яниці знаходилась аптека д-ра Яна Людвіка Вевюрського (Wewjórski) "Під золотим орлом". У будинку мешкала родина Вевюрських: власник аптеки Ян Людвік, інженер Ігнатій, та студент Політехніки Януш Вевюрський, а також банківський касир Феліціян Хжонщинський (Chrząszczyński).

Тоді деякі зміни відбулися на фасаді. У 1927 р. партеровий поверх отримав декоративне оздоблення у стилі арт деко за проектом архітектора Броніслава Віктора (Wiktor).

1988 року кам'яниця включена до місцевого реєстру пам'яток під охоронним № 873.

Архітектура

Будинок розташований на парцелі південного приринкового кварталу, обмеженого вулицями Галицькою, Староєврейською і Сербською. 

Станом на сьогодні (2014), кам'яниця – чотириповерхова, триосьова.

Фасад вирішений в сухих лаконічних формах. Його урізноманітнюють лопатки, між якими прорізані вікна у простих обрамуваннях. Четвертий поверх підкреслений тягою. Дах над карнизом увінчаний стильовими металевими ґратками і наріжними кам’яними вазами (на лівому розі вазу втрачено). Входова брама зміщена вправо.

Джерела