Вул. Галицька, 18 – житловий будинок ID: 2332

Будинок (конскр. №334-336 ст., №303-305 н.) – наріжний (Галицька, 18 – Валова, 5), збудований на місці розібраних мурів Галицької брами. До нього увійшли три парцелі під новими конскр. №№ 303, 304 і 305 з кам'яницями, які належали різним власникам. Рішенням сесії Львівського облвиконкому №393 від 22.11.88 р. кам’яниця за адресою Валова, 5 включена до Місцевого реєстру пам’яток під ох.№856.

Історія

1782 р. – поділ ґрунту на парцелі на місці розібраних мурів Галицької брами.
Перед 1792 – зведення кам'яниць на парцелях №№ 303 і 304.
1782 р. – зведення кам'яниці на парцелі №305.
Поч. XIX ст. – всі три будинки (№ 303-305) перебудовано в одну триповерхову кам'яницю.
ІІ пол. XIX ст. – внаслідок реконструкцій відбулися деякі зміни в планувально-просторовій структурі будинку.
1865 і 1872 – переробка вікон на двері від вул. Галицької та Валової.
1873 – у подвір'ї побудовано триповерховий флігель на місці давнішого партерового.
1902 – реконструкція будинку: головний вхід і сходи з вул. Галицької перенесено на вул. Валову, а попередні головні сіни перероблено на фронтову крамницю, у зв’язку з чим вітрину розширили на 5 м.

Будинок (конскр. №334-336 ст., №303-305 н.) збудований на місці розібраних мурів Галицької брами. До нього увійшли три парцелі під новими конскр. №№ 303, 304 і 305 з кам'яницями, які належали різним власникам.

1782 р., під час розпродажу на публічній ліцитації (аукціоні) звільнених від оборонних мурів парцель під забудову, ділянку під №335 ст., №304 н. купило подружжя Комарницьких (Komarnicki) – Стефан та Маріанна. Вже 1790 р. свою парцелю вони продали Мацеєві Крупському (Krupski), який 1792 р. придбав сусідню кам'яницю №303 від Дизми Поручковського (Poruczkowski). Поруч із кам'яницею Комарницьких (пізніше Крупських) стояв дім майстра сідлярського ремесла Еліаша Свєкровського (Świekrowski) (№336 ст., №305 н.), вимуруваний 1782 р. Після смерті Еліаша, на прохання вдови Софії Свєкровської, економія міста 1792 р. виділила ґрунт, що прилягав до її будинку. Цей ґрунт економія надала на 30 років із повним правом ним розпоряджатися впродовж цього терміну з пізнішим поновленням. Такий термін надавався усім, хто купував емфітевтичний (тобто такий, що належав місту) ґрунт.

1797 р. Матвій Крупський відступив свій ґрунт із кам'яницями (№303 і 304) Войцеху Пікульському (Pikulski). Десь на самому поч. XIX ст. всі три будинки перебудовано в одну триповерхову кам’яницю.

У ІІ пол. XIX ст. внаслідок реконструкцій відбулися деякі зміни в планувально-просторовій структурі будинку. З дрібніших – це переробка вікон на двері у 1865 і 1872 рр. від вул. Галицької та Валової. 1873 р. у подвір'ї побудовано триповерховц офіцину на місці давнішої партерової. Суттєвіша реконструкція відбулася у 1902 р. Тоді головний вхід і сходи з вул. Галицької перенесено на вул. Валову, а попередні головні сіни перероблено на фронтову крамницю, у зв'язку з чим вітрину розширили на 5 м.

 

Архітектура

Будинок розташований у забудові кварталу між вул. Галицькою, Староєврейською, Братів Рогатинців і Кравецькою.

Кам'яниця – чотириповерхова, триосьова. Горизонтально членований фасад завершений розвиненим карнизом, оздобленим сухариками і модульйонами, два останні поверхи оздоблені лопатками. Вхід зміщений ліворуч, над ним – скульптурне зображення лебедя. На проекті 1875 р. лебідь поміщений посередині. В партерових приміщеннях і в пивниці збереглися склепінчасті перекриття.

Люди

Войцех Пікульський (Wojcech Pikulski) – власник кам'яниць (№303 і №304) від 1797 р.
Дизма Поручковський (Dyzma Poruczkowski) – власник кам'яниці №303 до1792 р.
Еліаш Свєкровський (Eliasz Świerkowski) – майстер сідлярського ремесла, власник кам'яниці (№336 ст., №305 н.)
Матвій Крупський (Maciej Krupski) – власник ділянки під №335 ст., №304 н. від 1790 р.
Софія Свєкровська (Sofia Świerkowska) – дружина Еліаша, власниця кам'яниці (№336 ст., №305 н.)
Стефан Комарницький (Stefan Komarnicki) – власник ділянки під №335 ст., №304 н.

Джерела