Вул. Галицької армії, 7 – готель "Замок Лева" (колишня вілла) ID: 427

Двоповерховий будинок був споруджений у 1903–1904 рр. за проектом архітектора Артура Шлеєна як приватна вілла львівського єврейського банкіра Германа Фельдштайна. Вілла є яскравим зразком архітектури неоґотики, в якій водночас застосовані новітні як для поч. ХХ ст. конструктивні рішення. Пам'ятка архітектури (ох. № 1229-М). Сьогодні тут функціонує готель "Замок Лева".

Історія

Вулицю Кадетську бічну, що виникла на поч. ХХ ст., свого часу вважали однією з найпрестижніших у місті. Розташована серед мальовничої озелененої території на північному схилі Вулецьких пагорбів, вона була забудована у першій половині ХХ ст. віллами — спершу неоґотичними (будинки №№ 1а, 5, 7), а згодом, у 1930-х рр., — у стилі функціоналізму.

У 1913 р. вулицю назвали на честь польського магнатського роду Гербуртів. Під час німецької окупації, у 1943–1944 рр., вона була вул. Травневою (Маіеnѕtrаѕѕе), а 1945 р. отримала назву на честь російського композитора Михайла Глінки (1804–1857). 2022 року перейменована на вул. Галицької армії.

Замовником та першим власником вілли був Герман Фельдштайн (Feldstein), львівський єврей-банкір, згодом — директор Кредитного земського товариства. Член Львівської міської ради, він входив до складу кількох комісій, зокрема із контролю за боргами, з озеленення (plantacyjna), апровізаційної та статистичної. Провадив активну громадську діяльність. У 1913–1915 рр. керував кінотеатром "Кінетофон Едісона", що розміщувався в будинку за сучасною адресою просп. Шевченка, 8.

16 листопада 1903 р. львівський магістрат затвердив проект вілли, який розробив архітектор Артур Шлеєн (Artur Schleyen). Наступного року будівництво вілли було завершене (ДАЛО 2/1/2262). Згідно із проектом Шлеєна це була двоповерхова споруда у колоритній неоґотичній стилістиці. Її тодішня адреса —вул. Кадетська бічна, 5; конскрипційний № 1602 ¼.

У 1910 р. у віллі розмістилося Товариство "Притулок", яке у часі шкільних канікул опікувалося дітьми з єврейських родин. Секретарем Товариства була дружина Германа — Гелена Фельдштайн.

У радянський період тут була резиденція першого секретаря обкому КПУ (Мельник, 2008, 173). Сьогодні (2015) у будинку розміщений готель "Замок Лева".

Архітектура

Вілла окремо розташована серед житлової забудови кін. ХІХ – поч. ХХ ст. на південь від центру міста. Чільним фасадом будівля повернена до вул. Глінки. Ділянка відокремлена від вулиці огорожею.

Ділянка вілли мала прямокутну форму, як це зазначено на проектному кресленні. Вілла є окремо розташованою ближче до фронту вулиці. Рекреаційна зона біля вілли поділена доріжками, тут також є палісадник та господарська зона.

Планувальна структура

Згідно із проектним кресленням 1903 р. вхід до вілли пролягав через перший поверх до прямокутного вестибюлю, де були влаштовані сходи, а навколо групувалися різні приміщення: комора, кухня, санвузол, креденс, веранда, а також їдальня, вітальня, кабінет. Із веранди на південь та з передпокою на схід були додаткові виходи до саду. Сходова клітка сполучала сутерени, перший, другий поверхи та горище. На другому поверсі розташовувалися спальні, передпокій, туалет, ванна кімната та дві тераси. В сутеренах були приміщення сторожа, службова кімната, пральня, туалет і пивниці.

У 1939 р. архітектор Ян Ярош (Jan Jarosz) здійснив незначне перепланування вілли.

Згідно з проектними кресленнями перекриття між поверхами виконано склепіннями системи Кляйна, а балки — зі залізобетону за новою для того часу системою Еннебіка (Hennebique) (ДАЛО 2/1/2261). Конструкцію даху створено з дерев’яних крокв.

Архітектурну композицію будівлі характеризує динамічне та асиметричне поєднання об’ємів різної висоти та форм дахів. Вілла двоповерхова з терасою на північно-східному фасаді, прямокутної конфігурації у плані. У пластиці фасадів наявне відкрите кам’яне мурування і тиньковані поверхні на основі вапняно-піскового розчину, металеві ґратки вікон, огородження терас та поруччя сходів. Вхід до вілли — сходами через півциркульний портал, що підтримується стилізованою ґотичною колоною з капітеллю. Вікна лучкові у рівні сутеренів та 1-го поверху, прямокутні — у рівні сутеренів, 1-го та 2-го поверхів, півциркульні — у рівні 2-го поверху, півциркульний трифорій — на 1-му поверсі. Вікна мають ґотичне тиньковане обрамування та замкові камені.

Чільний (західний) фасад у рівні 2-го поверху містить півциркульну вежу, яка завершується терасою на 2-му поверсі. Причілок східчастий має стилізоване ґотичне завершення та півциркульні дахові вікна. Наріжник південного та західного фасадів акцентується стилізованим контрфорсом, а наріжник північного та східного фасадів завершується терасою на рівні 2-го поверху зі стилізованим огородженням. Північний фасад, де міститься портал з головним входом, прикрашає півциркульне вікно із замковим каменем та маскароном у вигляді чоловічого обличчя. Дахи двосхилі та чотирисхилі, їх випусти підтримані профільованим карнизом.

Стилістика вирішення фасадів характеризується застосуванням декоративних стилізованих неоґотичних елементів, серед яких: причілок, контрфорс, характер профілювання та форми вікон, дверей, карнизів, балюстрад,  а також вхідний портал і колона з капітеллю, ваза, маскарон, металеві завіси вхідних дверей, ґраток вікон та ліхтаря.

Люди

Артур Шлеєн (Artur Schleyen) — львівський архітектор єврейського походження, громадський діяч, у 1903 р. розробив проект вілли для родини Бернарда Фельдштайна.
Герман Фельдштайн (Herman Władysław Feldstein) (1863–1935) — львівський єврей, банкір, директор Кредитного земського товариства, один із керівників кінотеатру "Кінетофон Едісона", член львівської міської ради, громадський діяч, перший власник вілли.
Ян Ярош (Jan Jarosz) — архітектор, автор проекту реконструкції вілли.
Гелена Фельдштайн (Helena Feldstein z Nossigów) (~1861–1925) — дружина Германа Фельдштайна, займалася благодійною діяльністю.
Адольф і Евеліна Борак (Adolf, Ewelina Borak) — наступні власники вілли у 1935 р.

Джерела