Вул. Фредра, 5 – житловий будинок (не існує) ID: 1911
На місці сучасного готелю Нобіліс за адресою вул. Фредра, 5 на початку ХХ ст. розташовувався житловий будинок, споруджений після 1905 р. на місці колишнього маєтку Фредрів. Це була триповерхова рядова кам'яниця у неокласицистичному стилі. У 1931 р. були плани знести цей будинок, а на його місці спорудити кінотеатр, але проект не був реалізований. Вже у 1930-х – 1940-х рр. будинок був зруйнований, і ділянка залишалась незабудованою до 2008 р.
Історія
До побудови даної кам'яниці на території розташовувався палац із парком, що належав родині Фредрів, зокрема знаментому польському драматургу Олександрові Фредру.У 1905 р. парк був розпарцельований. Після цього на його місці було прокладено сучасні вулиці: вул. Саксаганського (кол. вул. Романовича, у 1905 р.), вул. Стецька (кол. вул. Сенаторська, у 1907 р.), вул. Герцена (колишня вул. Лозинського, у 1913 р.), які згодом були забудовані.
Точна дата спорудження будинку невідома, це сталося між 1905 і 1909 р. 31 липня 1931 р. Маркус Парізер (Markus Pariser), кінематографічний підприємець та судовий експерт в галузі кінематографії, який мешкав за адресою вул. Зелена, 52, подав до магістрату прохання щодо отримання дозволу на будівництво тут кінематографічної споруди площею 375 кв. м з глядацьким залом який мав би розміститись у подвір'ї. При цьому дана кам'яниця на кол. вул. Лозинського мала б бути зруйнованою. Цей проект не був реалізований.
20 жовтня 1934 р. новий власник будинку Карол Куль (Karol Kuhl), лікар, спеціаліст з внутрішніх хвороб, який мешкав на тодішній вул. Потоцького, 42 (тепер — вул. Генерала Чупринки), просив про затвердження додаткових планів до проекту реконструкції будинку на вул. Фредра, 5 на прибудову на місці колишньої офіцини одного партерного приміщення як складу чи фотографічної майстерні. Дозвіл на це, а також на розташування на чільному фасаді фотографічної шафки терміном на 2 роки був магістратом наданий.
Пов’язані будівлі та простори
Архітектура
Будинок рядовий, триповерховий з підвалами та горищем, мурований з цегли та отинькований. Симетричний, п'ятиосьовий чільний фасад мав стриманий вистрій в стилі історизму (неокласицизму). Центральну вісь підкреслювало розміщення порталу, а також балкону на 2-му поверсі. Рівень 1-го поверху, відділений тягою, оздоблювався лінійним рустом із фактурною поверхнею. Портал мав просте профільоване обрамлення. Гладку поверхню фасаду в рівні 2-3 поверхів порушували профільовані обрамлення вікон, що оточували прорізи з усіх чотирьох боків, та русти на краях фасаду. Балкон без кронштейнів мав типову металеву литу огорожу в неоготичних формах. Завершувався фасад ліпним антаблементом, у фризі якого розташовувалися прямокутні стрихові вікна. Порівняно з рештою забудови вулиці, цей будинок виглядав дещо аскетичним.Люди
Куль, Кароль (Karol Kuhl) — власник будинку, лікар (спеціаліст з внутрішніх хвороб), мешкав на вул. Потоцького, 42 (суч. вул. Генерала Чупринки)Парізер, Маркус (Markus Pariser) — власник будинку, кінематографічний підприємець та судовий експерт в галузі кінематографії, мешкав за адресою вул. Зелена, 52
Фредро, Олександр (Aleksandr Fredro) — власник маєтку, що розташовувався на місці будинку, граф, знаменитий польський драматург.
Вибрані мешканці будинку у 1909 р.:
Вєнєвський, Ян (Jan Wieniewski) — податковий ревізор? (пол. “rewid. rach. Skarb.”);
Горовітц, Дора (Dora Horowitz) — креслярка;
Ґольдвассер, Кароліна (Karolina Goldwasser) — художниця;
Княдзялуський, Антоній (Antoni Kniadziałuski) — перукар;
Матковський, Кароль (Karol Matkowski) — поручник;
Матковська Северина (Seweryna Matkowska) — приватна особа;
Новицька, Фридерика (Fryderyka Nowicka) — вдова;
Равський, Людвік (Ludwik Rawski) — пенсіонер, колишній службовець Намісництва;
Роздоль, Станіслав (Stanislaw Rozdol) — купець та власник нерухомості;
Ридз, Ян (Jan Rydz) — службовець суду;
Соукуп, Людвіка (Ludwika Soukup) — вдова;
Фалінська, Філіпіна (Filipina Falińska) — приватна особа;
Франк, Емануель (Emanuel Frank) — службовець залізниці.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/3/122, 28 ст.
- Plan von Lemberg. Artaria & Co in Wien. 1863 (з колекції Ігоря Котлобулатова)
- Plan królewskiego stołecznego miasta Lwowa. (Antoni Przyszlak. 1890)
- Wielki Lwów: Przewodnik i informator. (Lwów: Nakładem komitetu wydawniczego, odbito w drukarni urzędniczej we Lwowie, ul. Zielona 7, 1933)
- " Львові до "Євро-2012" зведуть готель на колишніх маєтках О. Фредра"