Вул. Фредра, 5 – житловий будинок (не існує) ID: 1911

На місці сучасного готелю Нобіліс за адресою вул. Фредра, 5 на початку ХХ ст. розташовувався житловий будинок, споруджений після 1905 р. на місці колишнього маєтку Фредрів. Це була триповерхова рядова кам'яниця у неокласицистичному стилі. У 1931 р. були плани знести цей будинок, а на його місці спорудити кінотеатр, але проект не був реалізований. Вже у 1930-х – 1940-х рр. будинок був зруйнований, і ділянка залишалась незабудованою до 2008 р.

Історія

До побудови даної кам'яниці на території розташовувався палац із парком, що належав родині Фредрів, зокрема знаментому польському драматургу Олександрові Фредру. 

У 1905 р. парк був розпарцельований. Після цього на його місці було прокладено сучасні вулиці: вул. Саксаганського (кол. вул. Романовича, у 1905 р.), вул. Стецька (кол. вул. Сенаторська, у 1907 р.), вул. Герцена (колишня вул. Лозинського, у 1913 р.), які згодом були забудовані.

Точна дата спорудження будинку невідома, це сталося між 1905 і 1909 р.  31 липня 1931 р. Маркус Парізер (Markus Pariser), кінематографічний підприємець та судовий експерт в галузі кінематографії, який мешкав за адресою вул. Зелена, 52,  подав до магістрату прохання щодо отримання дозволу на будівництво тут кінематографічної споруди площею 375 кв. м з глядацьким залом який мав би розміститись у подвір'ї. При цьому дана кам'яниця на кол. вул. Лозинського мала б бути зруйнованою. Цей проект не був реалізований. 

20 жовтня 1934 р. новий власник будинку Карол Куль (Karol Kuhl), лікар, спеціаліст з внутрішніх хвороб, який мешкав на тодішній вул. Потоцького, 42 (тепер — вул. Генерала Чупринки), просив про затвердження додаткових планів до проекту реконструкції будинку на вул. Фредра, 5 на прибудову на місці колишньої офіцини одного партерного приміщення як складу чи фотографічної майстерні. Дозвіл на це, а також на розташування на чільному фасаді фотографічної шафки терміном на 2 роки був магістратом наданий.

Архітектура

Будинок рядовий, триповерховий з підвалами та горищем, мурований з цегли та отинькований. Симетричний, п'ятиосьовий чільний фасад мав стриманий вистрій в стилі історизму (неокласицизму). Центральну вісь підкреслювало розміщення порталу, а також балкону на 2-му поверсі. Рівень 1-го поверху, відділений тягою, оздоблювався лінійним рустом із фактурною поверхнею. Портал мав просте профільоване обрамлення. Гладку поверхню фасаду в рівні 2-3 поверхів порушували профільовані обрамлення вікон, що оточували прорізи з усіх чотирьох боків, та русти на краях фасаду. Балкон без кронштейнів мав типову металеву литу огорожу в неоготичних формах. Завершувався фасад ліпним антаблементом, у фризі якого розташовувалися прямокутні стрихові вікна. Порівняно з рештою забудови вулиці, цей будинок виглядав дещо аскетичним.

Люди

Куль, Кароль (Karol Kuhl) — власник будинку, лікар (спеціаліст з внутрішніх хвороб), мешкав на вул. Потоцького, 42 (суч. вул. Генерала Чупринки)
Парізер, Маркус (Markus Pariser) — власник будинку, кінематографічний підприємець та судовий експерт в галузі кінематографії, мешкав за адресою вул. Зелена, 52
Фредро, Олександр (Aleksandr Fredro) — власник маєтку, що розташовувався на місці будинку, граф, знаменитий польський драматург.
Вибрані мешканці будинку у 1909 р.: 
Вєнєвський, Ян (Jan Wieniewski) — податковий ревізор? (пол. “rewid. rach. Skarb.”);
Горовітц, Дора (Dora Horowitz) — креслярка;
Ґольдвассер, Кароліна (Karolina Goldwasser) — художниця;
Княдзялуський, Антоній (Antoni Kniadziałuski) — перукар;
Матковський, Кароль (Karol Matkowski) — поручник;
Матковська Северина (Seweryna Matkowska) — приватна особа;
Новицька, Фридерика (Fryderyka Nowicka) — вдова;
Равський, Людвік (Ludwik Rawski) — пенсіонер, колишній службовець Намісництва;
Роздоль, Станіслав (Stanislaw Rozdol) — купець та власник нерухомості;
Ридз, Ян (Jan Rydz) — службовець суду;
Соукуп, Людвіка (Ludwika Soukup) — вдова; 
Фалінська, Філіпіна (Filipina Falińska) — приватна особа;
Франк, Емануель (Emanuel Frank) — службовець залізниці.

Джерела