Вул. Івана Франка, 154 – Державний меморіальний музей Михайла Грушевського ID: 1169

Колишня вілла Михайла Грушевського, споруджувалася за адресою вул. Понінського, 6 (конскрипційний № 1562 ¼, сьогодні вул. Франка, 154) в один час із сусідньою віллою І. Франка. Будівництвом обох керував буд. майстер М. Заходний. У травні 1998 р. тут було створено Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові. Перед віллою стоїть стела з барельєфом Грушевського, встановлена у 1991 р.

Історія

Родина Грушевських мешкала тут до 1914 р. Перша світова війна застала професора з дружиною Марією Вояковською (1868–1948) та донькою Катериною (1900–1943) на відпочинку в Криворівні на Гуцульщині. До Львова Грушевські вже не повернулись.

Їх віллою опікувались Володимир Дорошенко, Кирило Студинський, Михайло Мочульський, Кость Паньківський, Філарет Колесса, який від 1932 р. мешкав з родиною в будинку Грушевських, правовими питаннями нерухомості займався Олександр Нарада.

Після ІІ Світової війни, до 1949 р., в домі жила родина тодішнього директора Літературно-меморіального музею І. Франка, Тараса Франка. Пізніше вілла Грушевського використовувалась для потреб музею Івана Франка.

У травні 1998 р. на садибі Грушевських, у відреставрованій віллі було створено Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові, директором якого зараз (2009 р.) є Заслужений працівник культури України Марія Магунь.

Зараз в домі Грушевських відтворено інтер’єри кількох кімнат: салону, кабінету-робітні, гуцульської світлиці. Експозиція представляє життя та діяльність Михайла Грушевського і його родини.

Перед віллою стоїть стела з барельєфом Михайла Грушевського, встановлена у 1991 р. (скульптор Емануїл Мисько, архітектор Василь Каменщик).

Біля будинку президенти країн Центрально-Східної Європи: Вацлав Гавел (Чехія), Роман Герцоґ (Німеччина), Арпад Гйонц (Угорщина), Александер Кваснєвський (Польща), Томас Клестіль (Австрія), Еміл Константінеску (Румунія), Мілан Кучан (Словенія), Леонід Кучма (Україна) та Петар Стоянов (Болгарія) посадили 15 травня 1999 року яблуневий сад.

Пов’язані будівлі та простори

Вул. Івана Франка, 150 – Літературно-меморіальний музей Івана Франка
Вілла-палац, збудована в 1923–1925 рр. за проектом Яна Баґенського для Антонія Увєри, торговця тканинами, власника готелю "Європейський" . За радянських часів вілла використовувалась для проживання командувачів Прикарпатського військового округу та приїжджих генералів. У 1991 р. вона передана Літературно-меморіальному музею Івана Франка.
Детальніше
Вул. Івана Франка, 152 – Літературно-меморіальний музей Івана Франка
Будинок за суч. адресою вул. Франка, 152 (конскрипційний №1560 ¼); споруджений на поч. ХХ ст. як вілла Івана Франка. У 1920–1930-х в будинку жили вдова Івана Франка та його сини Тарас і Петро зі своїми родинами. 10 жовтня 1940 р. тут відкритo Літературно-меморіальний музей Івана Франка. Перед будинком стоїть бронзове погруддя Івана Франка, виконане у 1949 р.
Детальніше

Вул. Івана Франка, 150 – Літературно-меморіальний музей Івана Франка
Вул. Івана Франка, 152 – Літературно-меморіальний музей Івана Франка

Архітектура

Це одноповерхова будівля на високому цоколі з надбудованим над лівою частиною споруди другим поверхом в необароковому стилі з півциркульними вікнами.

Перед віллою стоїть стела з барельєфом Михайла Грушевського, встановлена у 1991 р. (скульптор Емануїл Мисько, архітектор Василь Каменщик).

Люди

Михайлo Грушевський (1866–1934), професор історії Львівського університету, головa НТШ, пізніше головa Української Центральної Ради та Президент Української Народної Республіки
Віллою опікувались Володимир Дорошенко, Кирило Студинський, Михайло Мочульський, Кость Паньківський, Філарет Колесса, який від 1932 р. мешкав з родиною в будинку Грушевських, правовими питаннями нерухомості займався Олександр Нарада.
Тарас Франкo, директор Літературно-меморіального музею І. Франка жив в домі після ІІ Світової війни до 1949 р.
Президенти країн Центрально-Східної Європи: Вацлав Гавел (Чехія), Роман Герцоґ (Німеччина), Арпад Гйонц (Угорщина), Александер Кваснєвський (Польща), Томас Клестіль (Австрія), Еміл Константінеску (Румунія), Мілан Кучан (Словенія), Леонід Кучма (Україна) та Петар Стоянов (Болгарія) посадили 15 травня 1999 року яблуневий сад.