Вул. Федьковича, 54-56 – кінотеатр (не діє) ID: 1710
У приміщенні Дому профспілок залізничників, що на вул. Ю. Федьковича, 54-56, у 1938–1944 рр. діяв кінотеатр “Роксі” на 880 місць. У повоєнні роки тут розмістився Будинок культури залізничників. До наших часів серед львів'ян у повсякденному мовленні збереглась назва будинку за іменем колишнього кінотеатру – “Рокс”.
Історія
Кінотеатр на 880 місць, “Роксі” (“Roxy”), було відкрито у 1938 р. у приміщенні Дому профспілок залізничників, розміщеного на сучасній вул. Федьковича 54-56. Імовірно, що назва скопійована з відомого кінотеатру-вар'єте “Роксі”, збудованого у 1932 р. в Нью-Йорку, та названого на честь свого засновника – імпресаріо Семюеля “Роксі” Ротхафеля (Samuel “Roxy” Rothafel).Власниками кінотеатру були Едвард Бжезінський (Edward Brzeziński), який також був його керівником – йому належало 40% власності; а також Іґнатій і Альфред Нестлі (Ignacy/Alfred Nestlowie) – 45% та 15% власності відповідно.
У рапорті Львівського староства за 1939 р. зазначено, що кінотеатр розміщувався на окраїні міста, і через це фінансові справи кінотеатру були не в найкращому стані.
Кінотеатр проіснував до 1944 р. У повоєнні часи тут розмістився Будинок культури залізничників. До наших часів серед львів'ян збереглась усна назва “Рокс”. Тепер це Будинок науки та культури Львівської залізниці.Пов’язані будівлі та простори
Люди
Бжезінський, Едвард (Edward Brzeziński) — один з власників кінотеатру, його керівникНестель, Альфред (Alfred Nestel) — співвласник кінотеатру
Нестель, Іґнатій (Ignacy Nestel) — співвласник кінотеатру
Джерела
- Gazeta Lwowska, 1938, №145.
- Gazeta Lwowska, 1939, №3.
- Gazeta Lwowska, 1939, №7.
- Taschenjahrbuch 1943: Für den deutschen Generalgouvernement (Krakau: ZKW Druck, 1943).
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 7/3/638.
- Радянській Львів: 1939–1955. Документи й матеріали (Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1956).
- Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku (Kielce: Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, 2006), 428.
- Bignens C. Kinos, Architektur als Marketing: Kino als massenkulturelle Institution; Themen der Kinoarchitektur; Züricher Kinos 1900–1963 (Zürich: Rohr, 1988).
- Архітектура Львова. Час і стилі ХІІІ-ХХІ ст. (Львів: Видавництво “Центр Європи”, 2008).
- Віктор Проскуряков, Юрій Ямаш, Львівські театри. Час і архітектура (Львів: Центр Європи,1997), 132.
- Приватна збірка П. Ґранкіна.