Вул. Грабовського, 11 – будівля банку (колишні казарми Цитаделі) ID: 42

Koлишній oборонні казарми - місце проживання та дислокації військових. Складова частина основного ядра цитаделі. Двоповерхова будівля казарм з двома оборонними вежами на флангах. Збудовані з червоної нетинькованої цегли. За час свого існування в них дислокувався австрійський 30 піхотний полк. У 1864-65 рр. у їх тюремних камерах утримувались польські січневі повстанці. У листопаді 1918 р. тут квартирували січові стрільці та шпиталь для поранених відтинку Цитадель – Оссолінеум. У польський період дислокувався 19 піхотний полк. У 1941-1944 рр. у казармах, переоблаштованих під тюрму, утримуються радянські, французькі, бельгійські, італійські військовополонені. У 1944-1980 це місце дислокації радянських військ і спорт роти. З 1990 р. в казармах розташовується банк та офісний центр.

Історія

1856 p.: Казарми збудовані у період з 1850 по 1856 р.
З початку 1941 р. східне крило казарм переоблаштовується під тюремні камери.

Пов’язані будівлі та простори

Вул. Грабовського, 11 – готель "Цитадель Інн" (Велика Максиміліанська вежа № 2)
Двоярусна казематна артилерійська вежа з підвальним приміщенням та пласкою терасою, збудована з червоної нетинькованої цегли. В плані правильний 17-гранник, з круглим внутрішнім подвір'ям. Збудована невідомим архітектором у 1853 р. на Калічій горі. Основне призначення – контроль міста на випадок повстання, і оборона східного крила Цитаделі. З початку липня 1941 р., на Цитаделі розміщувався нацистськими військами концентраційний табір для військовополонених Stalag 328. У вежі ч. 2 за свідченнями радянських військовополонених було місце допитів та камери смертників. З 1980 р. вежу і територію використовує В.О. "Електрон" під складські приміщення. Сьогодні, станом на 2009 р., у вежi розміщується готель "Цитадель Інн".
Детальніше
Вул. Грабовського – Мала Максиміліанська вежа №3
Двоярусна казематна артилерійська вежа з підвальним приміщенням та пласкою терасою, увінчаною кренеляжем з мешикулями. В плані правильний 9-гранник, з круглим стержнем із забіжними сходами у центральній осі. Збудована з червоної нетинькованої цегли. Збудована невідомим архітектором у 1854 р. на Пелчинській горі. Основне призначення – оборона південного крила Цитаделі і головної евакуаційної брами, розміщеної у південному обвалуванні фортеці. Найбільш зруйнована зі всіх веж. Через великі проломи і тріщини у стінах можна побачити архітектурну структуру вежі. До сьогодні вона стоїть в руїні.
Детальніше
Вул. Грабовського – Мала Максиміліанська вежа №4

Двоярусна казематна артилерійська вежа з підвальним приміщенням та пласкою терасою, увінчаною кренеляжем з машикулями. В плані правильний 9-гранник, з круглим стержнем із забіжними сходами на центральній осі. Збудована з червоної нетинькованої цегли. Збудована невідомим архітектором у 1854 р. на Пелчинській горі. Основне призначення – оборона західного крила Цитаделі. Зараз (2008 p.) вежа перебуває у стадії реставрації і є у приватній власності.

Детальніше
Вул. Грабовського, 11 – фондосховище бібліотеки ім. Стефаника (Велика Максиміліанська вежа №1)

Koлишня Велика Максиміліанська вежа № 1 Цитаделі - двоярусна казематна артилерійська вежа з підвальним приміщенням та пласкою терасою, збудована з червоної нетинькованої цегли. В плані правильний 17-гранник, з круглим внутрішнім подвір'ям. Збудована невідомим архітектором у 1853 р. на горі Вроновських. Основне призначення – контроль міста на випадок повстання, і оборона північного крила Цитаделі. Сьогодні станом на 2008 р. об'єкт використовується як фондосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

Детальніше

Вул. Грабовського, 11 – готель "Цитадель Інн" (Велика Максиміліанська вежа № 2)
Вул. Грабовського – Мала Максиміліанська вежа №3
Вул. Грабовського – Мала Максиміліанська вежа №4
Вул. Грабовського, 11 – фондосховище бібліотеки ім. Стефаника (Велика Максиміліанська вежа №1)

Архітектура

Казарми складаються із блоку двоповерхових будівель, заломаного посередині в південному напрямку. Протяжність казарм становить 300 м. Сьогодні він вкритий двосхилим дахом. Головний вхід до казарм було влаштовано у західному крилі казарм на першому рівні. Доступ до нього здійснювався через дерев’яний міст і звідну браму, яка своїм полотном закривала білокам'яний портал. Крізь них потраплялось у наскрізні сіни, через які виходилось на головний навчальний пляц.

У місці залому казарм з внутрішнього боку розташувалась напівкругла вежа з артилерійськими пунктами для гармат і рушниць на кожному рівні. Її метою була оборона казарм у випадку, коли ворогу би вдалось прорватись крізь фланкуючий вогонь двох Максиміліанських веж на територію північного Ваффенпляцу і наблизитись до брами в оборонному мурі внутрішнього плацу. Простір між вежами і казармами займає мур Карнота з бланкованою стіною на другому рівні. Вздовж нього здійснювався перехід від казарм до артилерійських веж. На сьогодні збереглась лиш північна куртина цього муру з одним рівнем стрільниць, тепер з двоповерховою добудовою з внутрішнього боку. На останньому рівні, як і на казармах, теж влаштовано артилерійські пункти для легкої артилерії. Завершує вежу бланкована стіна з машикулями.

Люди

Власники нерухомості (ділянки і будинку):

З 1849 р. власником є Австрійське військове відомство
З 1919 р. після зайняття Львова польськими силами в казармах дислокується 19 піхотний полк
З початку 1941 р. східне крило казарм переоблаштовується під тюремні камери
3 кінця липня 1944 р. в казармах розташовується гарнізон радянської армії
У 1980-х рр. казарми переходять у власність концерну "Електрон"
У 1990 р. до 2015 р. в казармах розташовується банк "Електрон".

Автор(ка): Тарас Піняжко

Редактор(ка): Михайло Слободянюк