Вул. Академіка Богомольця, 3 – житловий будинок ID: 54

Триповерховий житловий будинок споруджений у 1906 р. за проектом, виконаним у бюро Івана Левинського для лікаря Яна Папе та його дружини Марії. Будинок є однією з шести кам'яниць, що оточують озеленений сквер у центрі вулиці. Зразок ранньомодерністичної чиншової кам'яниці I десятиліття ХХ ст., вирішеної в сецесійній стилістиці, вплив на яку мала архітектурна школа Отто Ваґнера. Пам'ятка архітектури (ох.№М-3). Сьогодні використовується переважно як житловий.

Історія

Ділянка цього будинку виникла у 1904 р., коли було прокладено вул. Богомольця (тоді Адама Асника) та розпарцельовано під забудову територію давньої вілли та садів, які тут були розташовані (давня адреса вул. Панська, 5 або конскр.№508 4/4). Власницею останньої була Клементина з Бохданів Вітославська (z Bochdanów Witosławska) – від неї ділянку, що утворилася безпосередньо на території вілли, придбали лікар, професор медицини Ян Папе (Papeе) з дружиною Марією у 1904 р. Наступного року був розроблений проект нової кам'яниці – у бюро Івана Левинського. У червні 1905 р. проект був затверджений магістратом (ДАЛО 2/1/123:2). Будівництво було завершене через рік. У червні 1906 р. затверджені додаткові плани з трохи зміненим плануванням будинку, пониженим рівнем подвір'я; у цокольному поверсі влаштовано кімнату для сторожа та пральню. Одночасно надано дозвіл на заселення кам'яниці (ДАЛО 2/1/123:13). Згодом ділянці був наданий новий конскр. №890 4/4.

У 1938 р. тривала переписка магістрату з власниками щодо необхідності ремонту фасадів, сіней та сходових кліток будинку (ДАЛО 2/1/123: 16-18). Родина Папее була власниками будинку до кін. 1930-х рр.

Сьогодні будинок використовується як житловий, за винятком 1-го поверху та частини приміщень на 2-му поверсі, де розміщені приватні установи.

Архітектура

Будинок розташований на розі озелененого скверу на вул. Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця, споруджена на поч. ХХ ст. з використанням сучасних будівельних матеріалів та конструкцій, з підключенням до електрики, мереж водопостачання та каналізації. Характеризується більш комфортабельним плануванням, ніж кам'яниці, які споруджували всього на десятиліття раніше: всі службові приміщення – кухні, ванни та туалети – розташовані всередині квартир, а не ззаду офіцини (флігеля) з доступом через галереї. При проектуванні була максимально використана площа ділянки, яка досить невелика (трохи більше, ніж 15х15 м). Для цього парадну сходову клітку розташовано під кутом; невелике внутрішнє подвір'я з'єднане з подвір'ям сусіднього будинку №5; а службові сходи, вирішені як гвинтові, розміщені у подвір'ї. Цікавий будинок своїм декоративним вирішенням у сецесійному стилі, інспірований архітектурною школою Отто Ваґнера (Otto Wagner) у Відні. Для декору фасадів та інтер'єрів застосовані ковані елементи вигадливих форм, яскрава майолікова плитка, деякі реінтерпретовані форми класичної ордерної архітектури.

Будинок триповерховий, з підвалами; стіни – муровані з цегли, отиньковані. У підвалах – склепіння системи Кляйна; міжповерхові перекриття та балкони – залізобетонні. Дах – з дерев'яної кроквяно-стійкової конструкції з бляшаною покрівлею, пофарбованою у темно-червоний колір (оригінальна була з дахівки). У декорі фасадів застосовані ковані елементи, майолікова плитка переливчастого фіолетового забарвлення та ліпнина.

У плані кам'яниця Г-подібна, має спільне внутрішнє подвір'я із сусіднім будинком №5. Головний вхід розташований з південного фасаду. Через портал можна потрапити до невеликих вхідних сіней із кількома сходинками, далі видовжений неосвітлений коридор та вихід на сходову клітку з забіжними сходами. На кожному поверсі, за оригінальним проектом, було по 2 квартири: одна п'яти-, інша чотирикімнатна. У кожній з них всередині передбачені кухні (з вікнами на внутрішнє подвір'я) та санвузли. У подвір'ї також влаштовані чорнові гвинтові сходи, через які можна потрапити на галереї, а звідти до кухонь.

В об'ємно-просторовому рішенні акцентом будинку є заокруглений наріжник, підкреслений балконом та завершений сецесійним аттиком. Подібно також увінчані пристінки скраю обох вуличних фасадів. У рівні партеру фасади оформлені лише французьким рустом. Вікна вищих поверхів мають підвіконні карнизи, а зверху – рядки з майоліки та стилізовані лінійні сандрики – заглиблення. В рівні 3-го поверху з такої ж плитки викладені фризи, а також над вікнами є ліпні стилізовані квіти.

Балкони – з плит зі штучного каменю, підтримуються кованими металевими кронштейнами у формі стилізованих рослин. Фасади завершені карнизом широкого виносу, простого профілю, з рядом гіперболізованих йонік замість класичного фризу.

Протягом ХХ ст., окрім внутрішніх перепланувань, будинок змінився мало, переважно зберіг свій автентичний вистрій. Більшість вікон замінені, проте ще збереглася частина оригінальної дерев'яної віконної столярки, де верхня стулка почленована накладними елементами, які утворюють сітчастий орнамент.

Люди

Броніслав Кучинський (Bronisław Kuczyński) – асекурацій ний (страховий) ліквідатор, мешканець будинку у 1913 р.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця давньої ділянки і вілли.
Людвік Фіала (Ludwik Fiała) – купець, власник посередницької фірми з купівлі та продажу хмелю, мешканець будинку (1910 р.).
Людвіка Сєллява (Ludwika Siellawa) – мешканка будинку (1910 р.).
Маврицій Шпрехер (Maurycy Sprecher) – купець, член Першого галицького підприємства сировинних продуктів, мешканець будинку (1910 р., 1913 р.).
Марія Папе (Maria Papеe) –співвласниця будинку.
Марцелій Шляхетко (Marceli Szlachetko) – доктор, мешканець будинку (1932 р.).
Роман Папе (Roman Papee) – лікар, мешканець будинку (1932 р.).
С. Соломир (Sołomir) – власник деревообробного промислу (Informator, 1932).
Соломон Мандель (Solomon Mandel) – професор гімназії, мешканець будинку (1910 р.).
У. І. Мєднік (Медник) – мешканець будинку (1946 р.).

Джерела