Вул. Академіка Богомольця, 2 – житловий будинок ID: 45

Чотириповерховий будинок був споруджений у 1907–1908 роках за проектом Казимира Жечицького як чиншова кам'яниця лікарів Марії та Антона Сабатовських. Будинок вирізняється своїм ранньомодерністським стилем, у його вистрої застосовані мотиви середньовічної архітектури. Пам'ятка архітектури місцевого значення (Ох. №2). Сьогодні (2014) будинок житловий, а також тут розміщені Почесне консульство Канади в Україні у Львові та Львівське комунальне підприємство №505.

Історія

Парцеля, на якій розміщений будинок, утворилася на поч. 1870-х рр., коли Кароль Ганке (Hanke) придбав частину ділянки № 508 4/4. Її площа займала 70⁰ 3' кв. сажні (близько 252 м²), ділянку позначено конскрипційним № 623 4/4. У 1874 році він збудував тут мурований триповерховий будинок, який прилягав з півдня до сусіднього будинку № 9 на вулиці Панській (вул. Франка, 11). Це була типова чиншова кам'яниця у стилі неоренесансу.

1877 року у будинку сталася пожежа, однак вона не спричинила значних руйнувань. Під час інспекції було виявлено, що у будинку на випадок пожежі немає жодних пристосувань, тому Кароля Ганке змусили встановити: 2 кочерги, 4 пожежні відра (конопляні або шкіряні), 2 драбини, 1 діжку об'ємом 4 відра, 1 ліхтар зі свічками (ДАЛО 2/1/122:15-).

1889 року Кароль Ганке продав ділянку з будинком Ернесту Тілю (Till). Контракт купівлі продажу укладено 2 квітня цього ж року. У липні 1892 року було влаштовано каналізаційний колодязь та приєднано будинок до новозбудованих каналізаційних мереж на вулиці Франка.

1895 року власницями будинку (порівну) були Марія з Шиповських Розвадовська (z Szypowskich Rozwadowska) та Ружа Сея (Seja), а 1897 року остання стала єдиною власницею. 1902 року комісією було стверджено, що дерев'яний балкон 2-го поверху на чільному фасаді надто понищений, з перекошеними консолями, і тому власницю змушують його відремонтувати.

У квітні 1907 року нова власниця реальності Марія Сабатовська (Sabatowska) просила про дозвіл на розбір старої кам'яниці. Згодом був затверджений проект нового будинку за проектом архітектора Казимира Жечицького (Rzeczycki). У лютому 1908 року через внесені зміни до будинку затверджено додаткові креслення, зокрема замість деяких дерев'яних перегородок поставлено муровані стінки, дещо змінено планування туалетів. Дозвіл на заселення будинку наданий у жовтні того ж року.

Як відомо з львівських адресних книг, у будинку у 1910-х роках були розміщені такі офіси: фірми "Оренштайн і Коппель", яка займалася будівництвом електричних колій; Гінекологічного товариства (лікар Броніслав Скалковський (Skalkowski)). У 1930-х роках тут також була розташована лабораторія лікарських аналізів д-рів Геллера та Еплера, пізніше д-рів Еплера та Льовенбека (Informator, 1932; Spis, 1937).

Сьогодні (2014) будинок залишається переважно житловим. Частину приміщень займають Почесне консульство Канади в Україні, Львівське комунальне підприємство №505, а також магазин художніх товарів.

Архітектура

Будинок розташований на розі вулиць Франка та Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця, споруджена у 1907–1908 роках за проектом арх. Казимира Жечицького. Зважаючи на раціоналістичний підхід при його проектуванні, застосування залізобетонних конструкцій, асиметричність, мінімалістичне використання декору (переважно спрощених готизуючих елементів), стиль будинку можна визначити як ранній модернізм.

Будинок чотириповерховий, з підвалами та високим шатровим дахом, який сьогодні покритий гофрованим металом. Оригінальна покрівля була з дахівки. Стіни муровані з цегли, фасади отиньковані. Для віконних перемичок застосований залізобетон, завдяки чому вікна досить широкі.

У плані будинок має складну конфігурацію, пов'язану з нерегулярною, видовженою вздовж вул. Богомольця ділянкою, яка свого часу відділилася від більшої (раніше місце цієї та сусідньої кам'яниць на вулиці Франка, 9 займав один будинок). Головний вхід розміщений на північному фасаді, звідки можна потрапити до невеликих сіней, а звідти до просторої сходової клітки. За оригінальним проектом на кожному поверсі було розміщено по 2 квартири: одна шести-, інша трикімнатна. Внаслідок вузькості ділянки всі житлові кімнати мають вікна на вулицю, з подвір'я освітлюються виключно допоміжні приміщення: передпокої, коридори, кухні, сходові клітки.

Вуличні фасади цілковито асиметричні та позбавлені типового для історизму ордерного декору. Вся площина фасадів оформлена імітацією мурування з різновеликих кам'яних блоків, виконаною у тиньку. Головними акцентами є зрізаний наріжник з балконами і невеликим аттиком та 3 по-різному вирішені еркери. На фасаді з боку вулиці Франка еркер лучкової форми в плані має різні за висотою вікна. Подібний, але тригранний еркер є на північному фасаді, з двома балконами на 2-му поверсі. Інший – прямокутний в плані, на масивних спарованих кронштейнах. Це, а також масивні кронштейни, трикутні причілки, дахові вікна у формі, що імітує бійниці для стрільби з лука, – все це стилізація елементів середньовічної архітектури. Вікна на еркерах почленовані горизонтальними, а деякі й вертикальними імпостами – подібний підхід був характерним для вікон житлових будівель у пізньому середньовіччі. Всі вони вирішені без жодних обрамлень, тільки деякі з них мають лінійні сандрики з гіперболізованими дентикулами. Завершені фасади такої ж форми вінцевим карнизом.

Будинок зазнав неодноразових перепланувань, замінені більшість вікон, вистрій інтер'єру сходової клітки та покрівля даху.

Люди

Альбін Солецький (Albin Solecki) – власник кам’яниці на вул. Панській, 7 (суч. вул. І. Франка, 9).
Анджей Шелест (Andrzej Szelest) – власник майстерні та складу чоловічого і жіночого взуття (1910).
Бернард Гауснер (Bernard Hausner) – доктор, професор гімназії, мешканець будинку (1913 р.).
Броніслав Скалковський (Bronisław Skalkowski) – лікар, спеціаліст жіночих хвороб, мав приймальню у будинку в 1913 р.
Д. М. Герцґарт – лікар-дантист, мешканець будинку у 1940 р.
Ернест Тіль (Ernest Till) – власник попереднього будинку.
З. Лінк-Алексевич (Link-Aleksiewicz) – лікар, мешканець будинку (1932).
Зиґмунт Гальбер (Zygmunt Halber) – власник хімічно-промислового закладу, спілки з обм. відпов. "Легеракс" (Informator, 1932).
Казимир Жечицький (Kazimierz Rzeczycki) – архітектор, автор проекту існуючого будинку.
Кароль Ганке (Karol Hanke) – власник попереднього будинку.
Леон Шнайдер (Leon Schneider) – інженер, мешканець будинку (1913).
М. А. Ґольд – мешканець будинку у 1946 р.
М. Гуґет Бетковська (M. Huget Betkowska) – кравчиня, яка мала в будинку майстерню (1913).
Мар’ян Плеховський (Marjan Plechowski) – адвокат, мешканець будинку у 1932 р.
Марія з Шиповських Розвадовська (Maria z Szypowskich Rozwadowska) – власниця попереднього будинку.
Марія Сабатовська (Maria Sabatowska) – лікарка, дружина Антона Сабатовського, співвласниця будинку.
О. А. Шорр – лікар, мешканець будинку у 1940 р.
Олександр Моравський (Aleksander Morawski) – адвокат, мешканець будинку (1913).
Роман Лещинський (Roman Leszczyński) – лікар, мешканець будинку (1910).
Ружа Сея (Róża Seja) – власниця попереднього будинку.
С. І. Нєрославський (Нерославский) – мешканець будинку у 1946 р.
С. М. Мосiн (Мосин) – мешканець будинку у 1946 р.
Станіслав Штенцель (Stanisław Stenzel) – інженер, мешканець будинку у 1913 р.
Тадеуш Стобецький (Tadeusz Stobiecki) – інженер, хімік, мешканець будинку у 1935–1936 рр.
Юзеф Зельцер (Józef Selzer) – лікар, спеціаліст з внутрішніх хвороб, мешканець будинку (1910).
Юліан Соломович (Julian Solomowicz) – лікар-невропатолог, мав приймальню у будинку (1910).

Джерела